Російська війна проти України завдає не лише фізичних, а й глибоких психологічних ран. Чеські експерти, які досліджували кризу психічного здоров’я в Україні, дійшли невтішних висновків: мільйони людей потребують психологічної підтримки, а система охорони здоров’я не встигає реагувати на масштаб трагедії.
Дослідження провела група чеських фахівців, які неодноразово відвідували Україну, спілкувалися з місцевими лікарями, психологами та постраждалими від війни, щоб краще зрозуміти, що відбувається. Вони звернулися до 91 українського експерта (із Києва, Харкова, Куп’янська, Ізюма, Дніпра, Одеси, Львова, Івано-Франківська та Чернівців). На збір матеріалів пішло близько п’яти місяців протягом двох років.”Криза психічного здоров’я в Україні не має собі подібних у Європі», — прокоментував iROZHLAS співавтор дослідження Ерік Сігл.
Війна наносить травму, яка не зникає
Понад 3-4 мільйони українців потребуватимуть професійної психологічної чи психіатричної допомоги. Особливо вразливими є військові, ветерани, діти, переселенці та люди, які втратили близьких. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) проявляється не одразу, а часто після завершення активних бойових дій. Як зазначає психолог та ветеран Владислав Гаранин: «Боротьба за життя змінює людину. Після фронту треба знайти новий сенс існування».
Українські військові та ветерани особливо потребують психологічної підтримки. 51,4% з них у дослідженні Міжнародної організації з міграції (IOM) визнали, що їм необхідна допомога. Водночас на одного психолога в Україні припадає в середньому 12 333 людини, що робить доступ до терапії надзвичайно складним.
Діти війни: майбутнє, що потребує захисту
Діти та підлітки – ще одна критично вразлива група. Близько 22% юних переселенців мають симптоми ПТСР. Психологи застерігають, що наслідки війни можуть проявитися у них навіть через роки.
«Маленькі діти не завжди можуть пояснити свої почуття. Їхні емоції залишаються всередині, що призводить до страхів, тривожності та навіть агресії в підлітковому віці», – пояснює психологиня Олена Хаустова.
Дослідження виявило, що у дітей, які пережили війну, значно зросли випадки депресії (з 22,3% до 33,3%) та порушень поведінки (з 15% до 18%).
Як зазначає дитяча психологиня Катерина Шуталова: «Дитинство не можна відкласти на потім». Вона пояснює, що багато дітей у зонах бойових дій мають емоційне «замороження», що заважає їм висловлювати свої почуття та адаптуватися до нового життя
Україна є великим натхненням для сучасного світу у психологічній допомозі
Попри трагедію, війна стала каталізатором змін у сфері психологічної допомоги. Українські фахівці активно впроваджують нові методи лікування, зокрема терапію для боротьби з ПТСР у ветеранів. Також збільшилася кількість освітніх програм для лікарів, які допомагають розпізнавати симптоми психічних розладів. Українські проєкт та ініціативи чехи називають надзвичайно креативними та доступними для передачі.
Програма «Як ти?» за підтримки першої леді України Олени Зеленської сприяє боротьбі зі стигматизацією психологічних проблем. Все більше українців розуміють, що звертатися до психолога – це нормально.
Психологічна допомога набуває різних форм – від традиційної терапії до культурних та мистецьких проєктів, які допомагають людям висловлювати свої почуття. Техно-вечірки, театральні постановки, відбудова зруйнованих міст – усе це сприяє відновленню ментального здоров’я українців. Головне – знати, що підтримка існує, і звертатися до неї, коли це необхідно.
Чому це важливо для українців у Чехії
Багато українців, які рятувалися від війни у Чехії, також постають перед психологічними труднощами. Вимушена еміграція, невизначеність майбутнього, почуття провини перед тими, хто залишився – усе це чинники, що можуть призвести до депресії та тривожних розладів. Чехія надає можливості для безкоштовної психологічної допомоги, зокрема через організації, які працюють із біженцями.
«Психологічна допомога – це не слабкість, а турбота про себе», – наголошує психологиня Світлана Зачиняєва. Саме тому важливо не замикатися в собі, а звертатися за підтримкою до фахівців чи друзів.
Читайте також:
Українці масово переживають наймасштабніші втрати: як подолати спустошення
