У Чехії, мабуть, немає більш імпозантнішого фону для зустрічей європейських лідерів. У дворі Празького Граду понад сорок державних діячів з усієї Європи зустрічали прем’єр-міністра Петра Фіалу під чеським та українським прапорами. Засідання суперсаміту почалися 6 жовтня о 13-тій годині і триватимуть і сьогодні, 7-го жовтня. Та вже деякі результати є.
Саміт триває за надзвичайних безпекових заходів, під пильним наглядом снайперів. Війна росії проти України пришвидшила намір створити таку платформу, яка б уможливила зустріч не лише лідерів Європейського Союзу, а й усіх прем’єр-міністрів і президентів європейських країн. Зустріч на замку чеської столиці є історично першою зустріччю такого роду. І таким чином Прага отримала можливість задати свій тон.
Домовилися тільки про Молдову
На саміт приїхала тисяча журналістів з усієї Європи. Це приголомшлива цифра, враховуючи, що жодної офіційної декларації чи позиції на зустрічі Європейського політичного співтовариства – як називається нова платформа – як очікувалося, не вийшло. “Це було ключове рішення. Це створило платформу, де державні діячі могли вільно обговорювати та обмінюватися думками, без необхідності будь-яких формалізованих результатів, де вони б сварилися через слова”, – сказав Фіала, за словами якого дебати в залах Празького Граду були надзвичайно жвавими. Протягом дня відбулися десятки різноманітних зустрічей. Вони відбувалися між представниками держав, які б, напевно, інакше б ніколи не дискутували і не зустрічалися б.
Єдине, про що державні діячі офіційно домовилися, так це про Кишинів: наступного разу всі вони зустрінуться в такому ж складі в Молдові. Термін кишинівського саміту поки невідомий, але мав би відбутися навесні. Президентка Молдови Майя Санду була через це популярною учасницею, зокрема, була присутньою у підсумковій прес-конференції ініціаторів саміту — Фіали та Макрона. «Ми засуджуємо російську агресію та незаконну анексію, – наголосила Санду. – Разом ми прагнемо допомогти Україні відновити свій суверенітет. Ми обговорювали енергетичну безпеку, забезпечити її буде непросто». За словами президентки Молдови, європейські країни досягнуть миру та безпеки лише тоді, коли будуть діяти спільно та проявляти солідарність. Як відомо, Молдова і сама має територіальну й безпекову проблему, пов’язаною із присутністю російського військового контингенту на сході країни та сепаратистського утворення під назвою “Придністровська Молдавська Республіка”.
Шмигаль в центрі подій
За словами чеських дипломатів, політиків найбільше цікавили двосторонні зустрічі, де вони могли приватно поспілкуватися зі своїми колегами з інших країн. Найбільший інтерес викликав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, з яким державні діячі обговорили, зокрема, поставки зброї. Почесне слово на початку зустрічі отримав президент України Володимир Зеленський, який долучився по відео. Президент не має наміру залишати батьківщину, поки вона воює з росією. Зеленський оцінив новий формат співпраці. «У нас немає представників росії – країни, яка географічно начебто належить до Європи, але за своїми цінностями і поведінкою є найбільш антиєвропейською країною у світі», – сказав він.
Шмигаль використав ці зустрічі, щоб пояснити амбіції України щодо вступу до НАТО. Прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо на це заявив, що державні діячі розуміють наміри України, але це не є для них наразі пріоритетом. Шмигаль вкотре подякував Прем’єр-міністру Чехії Петру Фіалі за послідовну підтримку України, за здійснений візит у найважчі для Києва часи, а чеському народу за збір коштів на придбання танка для української армії. Шмигаль обговорив із очільником уряду Словенії Робертом Голобом гуманітарну та військову підтримку, експорт українського зерна та посилення санкцій проти російського агресора.
Питання відновлення та включення Одеси до світової спадщини ЮНЕСКО Шмигаль порушив під час зустрічі з прем’єром Греції Кіріакосом Міцотакісом. Про розмінування та ситуацію на ЗАЕС говорили із прем’єр-міністеркою Фінляндії Санною Марін та прем’єркою Естонії Каєю Каллас. Український прем’єр провів переговори також із латвійським та ірландським прем’єрами, де, зокрема, говорили про створення спеціального міжнародного трибуналу для притягнення вищого керівництва росії до відповідальності за воєнні злочини.
Зустрічі ворогів
У членстві в НАТО зацікавлена також Фінляндія, прем’єр-міністр якої Санна Марін після свого прибуття зазначила можливість переговорів з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоґаном. Саме Туреччина блокує вступ Фінляндії та Швеції до Північноатлантичного альянсу. Однак після першого дня зустрічі Ердоґан заявив, що не зустрічався з прем’єр-міністром Фінляндії.
Державні діячі зібралися за закритими дверима Іспанської зали Празького граду для низки підготовлених зустрічей. Одна з найбільш делікатних подій відбулася між прем’єр-міністром Вірменії Ніколою Пашиняном і президентом Азербайджану Ілгамом Алієвим у присутності Ердоґана. Між двома країнами існує тривалий конфлікт навколо регіону Нагірний Карабах. Він знову загострився в останні місяці. Потім вони знову провели переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном і президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, який пізніше написав у соціальних мережах, що хоче допомогти забезпечити стійкий мир у регіоні.
Також була спроба обговорити довготривалий конфлікт між двома країнами — членами НАТО: Туреччиною та Грецією. “Нема про що домовлятися з Грецією, її політика заснована на брехні”, – заявив Ердоґан на тлі нового загострення відносин між сусідніми країнами через суперечки щодо Егейського моря. Ердоган навіть натякнув, що під час однієї з дискусій на саміті відбувся різкий обмін думками з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. Слова Ердоґана стали єдиним публічним визнанням розбрату серед учасників масштабної зустрічі лідерів чотирьох десятків європейських країн.
Ердоґан також зустрівся з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн для годинної зустрічі. Зрештою президент Туреччини не просив у ЄС грошей на вирішення проблеми міграції, про що спекулювалося перед зустріччю.
Критикували німецькі соціалістичні ідеї
Подібно до того, як какофонія різних європейських мов лунала за воротами резиденції чеського президента через будівлі Манежної та Бальної зали, які відведені для ЗМІ, десятки невеликих неформальних розмов між окремими державними діячами відбувалися за кавою в кількох кімнатах замку. Щодо головної теми дебатів сумнівів немає. Після прибуття прем’єр-міністри та президенти говорили про необхідність спільного вирішення енергетичної кризи, яку продовжує розпалювати путін. У заявах європейських політиків повторювалися дві теми: фінансовий план Німеччини щодо вирішення кризи та можливе встановлення верхньої межі цін на імпортний газ або на газ, призначений для виробництва електроенергії.
Німецьке рішення енергетичної кризи, яке полягає у роздачі 200 мільярдів євро німецьким домогосподарствам і компаніям, було розкритиковане, зокрема, прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким. «Не повинно статися так, щоб польська промисловість діяла гірше, ніж промисловість Німеччини, Австрії чи інших країн Європейського Союзу», – наголосив глава польського уряду. Канцлер Олаф Шольц також отримав критику від прем’єр-міністра Естонії Каї Каллас, за словами якої плани Німеччини загрожують внутрішньому ринку Євросоюзу. За її словами, необхідно зберігати єдність у пошуку рішення. Подібну заяву зробив прем’єр-міністр Чехії Фіала.
Однак дипломати підкреслювали, що саміт треба розуміти ширше, ніж внутрішні справи Євросоюзу.
Значення символіки
Британці особливо не хотіли, щоб прем’єр-міністр Ліз Трасс фотографувалася біля прапорів Євросоюзу. Також могли б виникнути непорозуміння у символіці між косовським та сербським лідером. Тому на саміті не використовувалися жодні прапори, хіба що невеликі — на столах, і лише під час двосторонніх зустрічей. Зрештою, країни ЄС не можуть вирішити енергетичну кризу без партнерів за межами “двадцять сімки”, і тому повинні активізувати дискусії з такими державами, як Туреччина, Азербайджан чи Норвегія.
Празький суперсаміт мав одну особливість через новий формат. У робочих матеріалах, кімнатах засідань чи табличках з іменами на столах не було жодного позначення окремих держав, а державні діячі не зверталися один до одного «пане прем’єр-міністре» чи «пане президент», а лише за іменами. Це пов’язано з участю у саміті президентки Косова Вьоси Османі. Косово є лише частково визнаною державою. Більшість країн Європи визнає Косово самостійною державою, за винятком Словаччини, Румунії, Іспанії та інших країн, у тому числі й України, яка, утім, визнає косовські паспорти. Сербія, яка на саміті була представлена президентом Александром Вучичем, і надалі вважає Косово своєю провінцією.
Резонанс викликав ранній відхід еміра Катару Таміма бін Хамада Аль Тані. Він прибув у середу на зустріч з президентом Мілошем Земаном, потім провів переговори з членами кабінету Петра Фіали. Зазначається, що спочатку делегація Катару очікувала, що еміра запросять на четверговий саміт Європейського політичного співтовариства, але організатори не розраховували на це. Зрештою, в Брюсселі не схвалили його участь, і емір вилетів із Чехії в четвер вранці до Лондона. Самітом поширювалися спекуляції, що емір образився, однак чеські представники це заперечували. Для Європи відносини з Катаром важливі через запаси зрідженого газу, якими володіє близькосхідна країна.
Джерела: Е15, Он лайн трансляція “Блеску” із саміту
Читайте також: Починається суперсаміт європейських країн
