«Хай живе Павел!» Так скандували у Празі, перед будівлею Чеського радіо, учасники акції пам’яті з нагоди 58-ї річниці окупації Чехословацької Соціалістичної Республіки військами Варшавського договору. Саме подібне гасло повторювали неодноразово демонстранти, коли протестували проти де-факто військової атаки Москви у 1968 році (тоді це було “Хай живе Дубчек!”).
Нині ж, 21 серпня 2026 року, президент Чехії Петр Павел підійшов до трибуни перед будівлею Чеського радіо. «Хоча минуло 58 років з моменту вторгнення військ Варшавського договору в нашу країну, травма зради та приниження з боку наших тодішніх союзників досі глибоко вкорінена в нашому суспільстві. Їхні танки розбили тодішні надії на розрядку. Нашій країні довелося чекати на свободу ще 21 рік», — сказав президент Петр Павел у своїй промові, повідомляють Blesk та ЧТК.
Павел: У наших інтересах бути на боці України
За його словами, слід бути більш сприйнятливими та чутливими «до агресивних та експансіоністських тенденцій сучасної Росії та, можливо, навіть більш стійкими до її пропаганди». «На жаль, досі є багато людей, які шукають розуміння та виправдання для Владіміра Путіна та російського режиму за їхні дії. Ці люди зазвичай є жертвами маніпуляцій, які, подібно до подій 21 серпня, спотворюють реальність», – застеріг Павел.
Тодішнє вторгнення мало багато спільного з вторгненням в Україну чотири роки тому. “Обидва суспільства перебували в періоді надії на вільний розвиток. Обидва хотіли звільнитися від надмірного впливу Радянського Союзу, або Росії відповідно, – сказав він. – В обох випадках Москва порушила міжнародне право, щоб силою нав’язати свою сферу впливу. Обидва вторгнення, спочатку заплановані як блискавичні операції, супроводжувалися брехливою риторикою”.
«Зрозуміло, що історичний досвід дій Росії повторюється, але деякі, з різних причин, не хочуть цього бачити, – зазначив Павел. Але в Україні Росія зіткнулася з несподівано сильним опором хоробрих захисників. І поки в розбитій Чехословаччині Радянський Союз тимчасово досяг своїх цілей, в Україні Росія сьогодні не ближче до них, ніж у лютому 2022 року. І завдяки наполегливій солідарності західних союзників. Все це, на жаль, ціною сотень тисяч людських життів. Вже п’ятий рік поспіль Україна захищає не лише свою свободу, а й опосередковано свободу та безпеку Європи. У наших інтересах стояти поруч з нею стільки, скільки потрібно, не лише заради її свободи, але головним чином заради нашого безпечного та вільного майбутнього».
Незалежні ЗМІ – фундаментальний стовп демократії
Він також мовив щодо свободи незалежних ЗМІ. «Однак незалежні ЗМІ є одним із фундаментальних стовпів не лише нашої, а й будь-якої демократії. Не дозволимо собі втратити їх в результаті їх поступового занепаду. Станьмо на їхній захист, коли вони цього потребуватимуть», – застеріг президент.
Павел також сказав, що Чехословацьке радіо відіграло вирішальну роль в інформуванні населення в 1968 році про вторгнення радянських військ. «Чеське радіо, а також Чеське телебачення сьогодні відіграють вирішальну роль у чеському медіапросторі не лише в галузі новин, але й у журналістських розслідуваннях чи освіті, культурі та спорті», – додав він.
За його словами, суспільні ЗМІ сьогодні стикаються з тиском щодо обмеження їхньої свободи та незалежності. Він є навіть підступнішим, ніж той, що представляють російськомовні солдати з кулеметами. «Вони з нами – давайте будемо з ними», – завершив він свою промову, перефразувавши заклик радіодіячів того часу: “Ми з вами, будьте з нами”.
Скорочення фінансування медій
Урядовий проект закону про фінансування суспільних ЗМІ скасовує чинну систему концесійної плати. Він передбачає фінансування громадських Чеського радіо та Чеського телебачення з державного бюджету. Проект був схвалений коаліційним кабінетом міністрів у середині червня. Проект надає обом ЗМІ приблизно на 15 відсотків менше коштів, ніж вони розпоряджаються після підвищення плати минулого року.
Бюджети обох установ мають бути скорочені на 1,4 мільярда крон порівняно з цим роком. Редакції медіа вважають, що це призведе до скорочення виробництва програм та звільнення від 450 до 700 співробітників з 4250. План критикують самі ЗМІ, співробітники яких у червні оголосили через це одноденний попереджувальний страйк. Опозиція оголосила, що перешкоджатиме обговоренню проекту у парламенті.
Деякі учасники сьогоднішньої акції протестували проти скасування концесійних зборів. На початку виступів вони підняли банери з гаслами на кшталт «Руки геть від ЗМІ», «Збори не віддамо», «ЗМІ не належать політикам» або «Вони знову атакують радіо». Директор Чеського радіо Рене Заворал у своїй промові згадав роль радіо в 1968 році та його захист як джерела інформації. «Свобода та незалежність є важливими умовами для виконання нашої місії», – сказав він.
Голова Сенату Мілош Вистрчіл заявив, що незалежні ЗМІ та мужність є одними з перших цілей влади, яка знову хоче “нормалізації”. Він закликав до мужності та не згинання хребта.
Бабіш: 58 років тому розпочався час гноблення
Після вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини 58 років тому розпочався час несвободи та гноблення. Про це в мережі X написав прем’єр-міністр Андрей Бабіш (ANO). Люди повинні цінувати свободу, зазначив він. «58 років тому війська Варшавського договору вторглися до Чехословаччини та почалася окупація нашої країни, яка тривала понад 20 років. Це був період… і великих історій хоробрих людей, які ніколи не припиняли боротьбу за свободу. Ми повинні пам’ятати їх понад усе сьогодні», – написав прем’єр-міністр Чехії.
Між іншим, згідно із документами Словацького інституту національної пам’яті (ÚPN), Бабіш був агентом комуністичної Державної безпеки (StB) з 1982 року. Однак сам Бабіш це заперечує. Він раніше звертався з цього приводу до словацької судової влади. Міністерство внутрішніх справ Словаччини оголосило в жовтні позаминулого року, що досягло угоди з Бабішем у цьому питанні, яку згодом схвалив суд.
Лідер руху STAN Віт Ракушан зазначив, що Росія й сьогодні прагне окупувати інші країни. «Для нас російська окупація – це історія, для українців – болісне сьогодення. Дякуємо всім, хто допомагає. Ми повинні показати, що ми винесли уроки з історії, і зробити все, щоб це не повторилося. Росія не повинна забирати майбутнє жодної країни», – сказав він. Росія є державою-наступницею Радянського Союзу, який був провідною державою Варшавського договору.
Окупація Чехословаччини у 1968 році
Вторгнення розпочалося в ніч на 21 серпня 1968 року. За рішенням радянського керівництва війська Варшавського договору окупували Чехословаччину у рамках так званої операції “Дунай”. Вони жорстоко придушити спробу ліберального крила Комуністичної партії реформувати систему. У перший день окупації по всій Чехословаччині загинуло або було смертельно поранено 58 людей, а до кінця 1968 року кількість жертв зросла до 108. Подальші жертви сталися внаслідок жорсткого придушення режимом антиокупаційних демонстрацій у 1969 році. Це підтвердило майбутню еру нормалізації, яка принесла політичні чистки, посилення цензури та обмеження свобод.
Хоча тоді до ЧССР за наказом з Москви увірвалися армії п’яти країн – СРСР, НДР (т. зв. східна Німеччина), ПНР, (нині Польща), УгНР (нині Угорщина) та БНР (нині Болгарія), сьогодні у чеському сегменті соцмереж часто поширюється фейковий наратив, що “в окупації винуваті українці”. Аргументами для таких тверджень є, наприклад, факт, що Леонід Брєжнєв народився в Україні. Або що багато солдат радянської армії були українцями. Або що у радянському політбюро тоді нібито була більшість українців і лише один росіянин, який, мовляв, був проти вторгнення. Або що одними із найбільших прихильників були українці Василь Біляк (від ЧССР) та Павло Шелест (від УРСР). Ці твердження не відповідають дійсності або є викривленими фактами, які були спростовані істориками й політологами, про що ми писали, зокрема, тут.
Читайте також: Щороку в серпні в Чехії оживає радянський наратив про «українських окупантів»
Читайте також: Звинуватити жертву: чеські русофіли мають теорію, що «Празьку весну» 1968 року придушили… українці
