Президент Чехії Петр Павел задоволений результатами дводенного саміту НАТО у Вільнюсі. Він виправдав його очікування. Незважаючи на те, що комусь цей альянс може здатися громіздким, він може приймати рішення швидко й ефективно, якщо це необхідно, заявив президент Чехії, перебуваючи у столиці Литви.
Лідери країн-членів НАТО домовилися, серед іншого, скоротити шлях України до вступу в альянс шляхом скасування так званого Плану дій щодо членства (ПДЧ). Це скорочує процедуру прийняття. Однак чітко не окреслили очікуваний процес вступу.
Потрібно дотримати умов: модернізація оборони, боротьба з корупцією…
Київ не отримав ні запрошення приєднатися, ні розкладу, якого прагнув. Загальні формулювання звучать так, що Україна буде прийнята до НАТО після закінчення війни. Генсек Альянсу Єнс Столтенберґ конкретизував, що НАТО офіційно запросить Україну до своїх лав лише тоді, коли на це погодяться члени блоку та будуть виконані всі зазначені умови. Він ще у вівторок, у перший день саміту, висловив думку, що Україна зараз не може стати членом НАТО не тільки через російське вторгнення. Він нагадав про умови. «Одним із них є рівень модернізації інститутів оборони та безпеки, зміцнення свого управління, включаючи боротьбу з корупцією», — сказав генеральний секретар альянсу.
“Цей саміт показав, що Альянс тим кращий, чим сильніший тиск на нього. Україна більше 500 днів стикається з жорстокою війною і покладає великі очікування від цього саміту. Тож і тиск на учасників саміту був досить великий», – сказав Павел. Пізніше він додав англійською мовою, що очікування Києва були “ймовірно, занадто високими і не дуже добре відображали реальність”.
500 млн євро на боєприпаси
За словами президента Чехії, Україна може почуватися “більш впевнено та задоволено” після саміту. Ряд країн оголосили про додаткову підтримку української армії або зобов’язання продовжувати цю підтримку в наступні роки. Вдалося “запевнити Україну, що вона не буде самотньою в цьому. Що інші держави їй допоможуть, і це дуже суттєво. Те, про що інші держави тут домовилися, це довгострокові гарантії для України в матеріальному, фінансовому плані, а також у плані безпеки», – сказав Павел.
Альянс НАТО пообіцяв продовжити програму, спрямовану на допомогу українським військовим у відповідності стандартам Альянсу, на наступні кілька років. «Спочатку він пропонувався з дотацією 500 млн євро на рік. Але з огляду на те, що ця сума не була затверджена, її слід сприймати як орієнтовну», — сказав президент.
Таку ж суму — півмільярда євро — на підтримку виробництва боєприпасів для України у європейських складах виділить ЄС. Сьогодні, 13 липня, Європейський парламент більшістю голосів схвалив пропозицію, метою якої є збільшення виробництва артилерійських боєприпасів і реактивних снарядів і прискорення їх поставок в Україну для захисту від російської агресії. Пропозиція, схвалена євродепутатами, набуде чинності, коли її найближчими днями затвердять міністри країн-членів. Гроші призначені для підтримки як модернізації та збільшення виробництва на існуючих заводах, так і створення нових виробничих потужностей. З цих коштів країни також зможуть фінансувати модернізацію застарілих боєприпасів або перепідготовку співробітників.
Гарантії безпеки від “великої сімки” та інших країн
12 липня у Вільнюсі країни групи G7 з розвиненою економікою оголосили про міжнародні рамки. Вони відкривають Україні шлях до довгострокових гарантій безпеки для зміцнення її захисту від росії та стримування москви від майбутньої агресії. Президент України Володимир Зеленський назвав цю заяву важливою перемогою для безпеки України. Окрім країн “великої сімки”, гарантії безпеки підтримали Швеція, Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія та Нідерланди, приєднатися можуть Чехія, Польща та Румунія.
За словами президента Павела, будь-яка зацікавлена країна може взяти участь у майбутній системі безпекової співпраці. “Уряд Чехії вже обговорив цю пропозицію і готовий брати в ній участь”, – запевнив він. За його словами, партнери можуть укладати угоди про співпрацю з Україною індивідуально або створювати для цього групи з кількох країн. Однак передчасно казати, на думку Павела, про те, які конкретні можливості щодо цього є у Чеської Республіки.
Шедіви: в якому стані буде Україна після війни?
Вступ України до НАТО зараз неможливий, вважає чеський генерал у відставці Їржі Шедіви. Він також не був здивований підсумками саміту. За словами генерала, деякі члени НАТО очікували більшого, як і Україна та її президент, або президент США Джо Байден. Але він уже дуже чітко дав зрозуміти перед від’їздом до Європи, що приблизно є максимумом для переговорів, зазначає “Блеск“.
Президент України Володимир Зеленський ще до приїзду до Литви дав зрозуміти, що «невизначеність – це слабкість», і заздалегідь розкритикував як абсурд відсутність графіка членства України в НАТО. Однак зараз неможливо створити графік, тому що ніхто не знає, в якому стані буде Україна після війни, і якими будуть відносини з росією після припинення бойових дій, вважає Шедіви. Проте, за його словами, Україна отримала обіцянку, що вже може зробити деякі кроки, які означають наближення до альянсу.
Генерал підтримав погляд Столтенберґа, що квиток до НАТО – це не лише армія. “Україні доведеться прийняти низку політичних рішень у сфері управління збройними силами, управління державою”, – сказав він. Вони також повинні підготувати низку законів, які будуть сумісні з принципами НАТО. У багатьох випадках це для України це буде боляче, каже Шедіви. Він згадав про усунення олігархів від прийняття політичних рішень. «Військові реформи ще потрібно буде провести, але більшим завданням буде політична сфера», – заявив він.
Не лише матеріальна допомога: Чехія має досвід
Генерал, утім, переконаний, що Чехія та інші країни східного крила альянсу можуть допомогти Україні. Йдеться про власний досвід. Країна також може навчитися на помилках Чехії. У цьому контексті Шедіви згадав про управління збройними силами, стабільність фінансування оборони, стабільність політичних рішень, що впливають на економіку держави, правильне налаштування парламентських процесів або відносин між парламентом, урядом і суспільством. За словами колишнього начальника Генерального штабу Армії Чеської Республіки, це ті процеси, які й Чехія ще має певним чином «відточити».
Аналітик Асоціації з міжнародних справ (AMO) Петр Богачек на запит ЧТК зазначив, що запрошення України до НАТО має звучати правдоподібно та конкретно. Інакше його сприйматимуть як чергову порожню обіцянку Заходу та фактичне послаблення підтримки. За словами Богачека, відсутність конкретики слід розглядати як те, що США та Німеччина зберігають вступ України до альянсу як тему для переговорів з росією щодо припинення конфлікту. «Такий підхід може мати драматичні наслідки для подальшого розвитку війни, внутрішньої ситуації в Україні чи остаточного облаштування», – додав аналітик.
Читайте також: Саміт НАТО: роль Норвегії, безпекові гарантії для України як для Ізраїля та скепсис Павела щодо контрнаступу
