Вони працюють у Чехії, не маючи медичних та соціальних страховок. Вони не отримують понаднормових коштів. Вони сплачують штрафи за банальні речі, такі як розв’язані шнурки на взутті чи за паузу через відвідування туалету. Мова про українських працівників-біженців на заході Чехії.
Українські біженці у Плзеньському краї стикаються з експлуатацією з боку посередницьких агенцій з працевлаштування. Саме вони оформляють їх на роботу, часто надають їм житло, кажуть опитані представники неприбуткових організацій, пишуть “Новинки”.
Приїжджають до родичів та залишаються
За статистикою Міністерства внутрішніх справ, у Плзеньському краї проживає майже 32 тисячі українських біженців. Приблизно 17 тисяч із них — працюють. «Ми знаємо з місця, та і з даних Центру зайнятості, що і надалі переважає працевлаштування через агентури», – зазначив Віктор Румпік із “Дияконії Захід”. Він тривалий час займається питаннями міграції, прав людини та інтеграції мігрантів. Працює польовим працівником та координатором для українців.
Іноземці зазвичай приїжджають до Чехії завдяки своїм родичам, знайомим або співвітчизникам. «Їм довіряють, що логічно. Потім вони отримують контракт чеською мовою в агентстві, який, не читаючи, швидко підписують, і йдуть на фабрику на зміну», – описала звичний сценарій Ева Мала із плзеньського відділення “Людини в скруті”. Вона є методисткою у сфері експлуатації та трудових відносин.
Ні вікон, ні світла
Представники некомерційних організацій допомогли, наприклад, студентці університету Марії. Вона з родиною була змушена покинути рідне місто через війну. У Чехії вона працювала по дванадцять годин на добу в кімнаті без вікон і денного світла. Її зарплата становила 20-22 тисячі чеських крон. Агентство знімало з неї гроші за оренду квартири. Скільки насправді коштує цей нічліг, Марія не знала. «Потім вона змушувала клієнтку продовжити договір на значно гірших умовах і переїхати кудись. Пізніше почали надходити смс-повідомлення із погрозами», – описали експерти з аналізу експлуатації іноземців у Плзеньському краї.
Деякі біженці не мають медичного та соціального страхування, не отримують оплати за понаднормову роботу, відпустки, лікарняних чи виплат по догляду за дитиною. Також відбуваються махінації із довідками про заробітну платню. Однак недобросовісна практика також включає наступні відрахування. «Наприклад, вони вираховують гроші “за тапочки”, тобто за невпорядковане взуття, або за відвідини туалету», — перерахувала Мала.
Ще одна складність – житло, яке, знову ж таки, біженцям надають агентства. За словами Малої, це тримає українців у кулаку. Це також підтвердила Клара Захова з Плзеньської благодійної організації “Харита”, яка керує консультаційним центром для іноземців. «Загроза втратити роботу і житло одночасно — велика. Працівники знаходяться під тиском, ними маніпулюють. Якщо вони починають сперечатися, то буває так, що не отримають останньої зарплати. Їм нараховують різні відрахування, тож у підсумку вони залишаються ще й винними», – зазначила вона.
Перевірки поліцією та інспекцією
Румпік додав, що якщо виникає проблема, то агентства змушують біженців самостійно платити за проживання. «Але ціни — захмарні. Це приблизно сім з половиною тисяч за ліжко-місце в кімнаті зі спільними соціальними зручностями, такими як душ чи туалет. Сім’я із чотирьох осіб тоді має заплатити тридцять тисяч», – перерахував він.
Певні процедури стають сучасним рабством, коли не дотримуються основних прав людини. «Деякі іноземці переїжджають з місця на місце. У них немає контракту, вони отримують лише аванси, яких їм вистачає на тиждень. Потім з них знімуть плату за житло, і вони раптом — у мінусі. Вони абсолютно поза системою і будь-яким захистом», – пояснив Румпік.
Іноземці зазвичай бояться повідомляти про це в поліцію чи іншу установу. Тому розслідується лише частина випадків. Зараз поліція займається справою, коли українка передчасно народила, і дитина померла, підтвердила речниця поліції Даґмар Брожова. За словами Румпіка, це результат нечесної практики працевлаштування через агентства.
Також нещодавно криміналісти звинуватили у шахрайстві п’ятдесятидворічного чоловіка з околиць міста Рокицани. За версією слідства, він подав фальшиві документи про розміщення українських біженців, і заробив таким чиному майже два мільйони. «Інших серйозних випадків останнім часом ми не зафіксували», — сказала Брожова.
Державна інспекція праці зосередилася на працевлаштуванні біженців у Чехії. Речник установи Ріхард Колібач заявив про 166 масштабних перевірок на заході Чехії. Ще п’ять — тривають. «Серед найпоширеніших порушень законодавства – нелегальна робота, неукладення письмового договору та невиконання умов агентурного працевлаштування. Мала місце невиплата заробітної плати або її частини, невиплата обов’язкових доплат до заробітної плати, неведення належного обліку відпрацьованого часу та непроведення первинного медичного огляду», – перерахував Колібач.
За словами президента Асоціації агентств з працевлаштування Петра Бурковича, недобросовісна практика стосується переважно нелегальних агентств. «У 99 відсотках випадків — це так. Нічого подібного серед наших учасників ми не помітили», – зазначив він.
Однак представники неприбуткових організацій заперечують. «Безперечно, таким грішать також і агенції, які мають дозвіл міністерства, але вони не обов’язково повинні бути в Асоціації», — підкреслила Мала. Румпік додав, що вона експлуататорські методи застосовуються і до громадян інших країн, і соціально слабкі категорії чеських громадян.
Читайте також: Українських біженців експлуатують — розслідування, як працюють агентури
