Поліція Чехії попереджає про телефонне шахрайство: невідомі представляються урядовцями. Як вберегтися?

Про збільшення телефонного шахрайства попереджає чеська поліція. Звернення аби люди були обережними можна побачити навіть на великих екранах у відділеннях ОАМП. В попередженні про шахрайство йдеться, що побільшало ситуацій, коли невідомі дзвонять людям, представляються урядовцями (з МВС, Крайових центрів допомоги Україн — KACPU) та намагаються дізнатись особисті дані, наприклад, банківські дані тощо. Поліція Чехії просить бути обережними та нікому не надавати інформацію про себе телефоном.

“Мене зламали”, “не вірте повідомленням від мене, гроші вимагають злодії”, — як часто ви бачите в стрічці соцмереж такі пости про шахрайство? Напевно кожного разу думається, що така ситуація ніколи не станеться з вами. Насправді кібератаки, телефонне та онлайн шахрайство, фішинг переросли в масові загрози для суспільства і світу.

“Все, що ви віддали в інтернет, залишається в інтернеті назавжди”, — зазначає 24 каналу Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. Онлайн-шахраї – величезна загроза для ваших персональних даних. У пастки потрапляють навіть ІТ-фахівці. Так, наприклад, шахраї зламали Instagram айтівця і виманили в його друзів 500 000 грн, – розповідає ресурс Dev. Чоловік втратив доступ до своєї сторінки в соцмережах після того, як перейшов за посиланням на опитування “Що краще: Viber чи Telegram?”

Щоб не стати жертвою фішингу чи обману, не натискайте на скорочені та нерозпізнані посилання. Памʼятайте, що реальні установи ніколи не вимагатимуть вашої особистої інформації онлайн. Краще зв’яжіться з установою напряму, використовуючи її офіційний номер телефону, щоб перевірити, чи намагалися вони зв’язатися з вами. Для того аби перевірити, чи надійним є посилання, ви можете скопіювати його й перевірити через сервіс VirusTotal. Він покаже, чи безпечно заходити на той, чи інший сайт.

Шахрайство онлайн: як захистити свої дані в інтернеті?

Для того аби не потрапити на гачок кібершахрая, потрібно ретельно оберігати свої дані. Як це зробити радить Держспецзвʼязку України.

• Використовуйте ліцензійні операційні системи й вчасно їх оновлюйте.
• Користуйтеся антивірусним програмним забезпеченням.
• Робіть резервне копіювання даних: зберігати важливе варто у хмарах, тобто на спеціальних сервісах або ж на зовнішніх носіях інформації – флешки, жорсткі диски тощо.
• Довіряйте лише власним пристроям та будьте обережні з тими, які отримуєте від інших людей по роботі або в інших цілях.
• Не зберігайте паролі чи логіни в легкодоступних місцях: наприклад, на робочому столі чи в нотатках смартфона.
• Коли заходите в додаток інтернет-банку чи інших електронних платіжних систем, уникайте доступу до Інтернету через загальнодоступні мережі, наприклад в кафе, барах, аеропортах.
• Будьте особливо обережними, коли відкриваєте вкладення з електронної пошти від невідомих осіб. Адже за лінком може ховатися шкідливе програмне забезпечення.
• Використовуйте двофакторну автентифікацію, коли створюєте акаунт.

Обовʼязково створіть надійний пароль. Туди не варто вписувати дату власного народження, імʼя рідних чи місто, в якому ви мешкаєте: такий дуже легко зламати. Аби перевірити, чи надійним є пароль, скористайтеся відповідними ресурсами.

Коли придумали безпечний пароль – обовʼязково встановіть двофакторну автентифікацію.

“Простими словами — двофакторна аутентифікація передбачає два фактори захисту: пароль + FaceID, відбиток пальця, підтвердження в sms чи на електронну пошту тощо. Зручно, адже ви завжди знатимете, коли хтось намагатиметься увійти у ваш акаунт і зможете скасувати цю спробу. Тож захистите себе від зламу сторінки чи пошти”, —пояснює видання Zaxid.net.

У своєму профілі встановіть налаштування безпеки: приховайте номер, дату народження, електронну адресу і список друзів.

Як убезпечити дітей?

Принцип такий же, що ви будете використовувати для себе. Особливо важливо — наголосити на небезпеці, що чатує в інтернеті: не поширювати свої дані, не вступати у переписки з незнайомцями, не здійснювати покупок в інтернеті без дозволу батьків.

Ще ви можете встановити контроль над контентом, що його споживає дитина. Така функція допомагає керувати обліковими записами та пристроями дитини, додатками, часом використання. Щоб встановити його — достатньо загуглити “Як встановити батьківський контроль?” і отримати детальні інструкції щодо ґаджета та соцмережі, які використовує дитина.

Завдяки батьківському контролю можна переглядати вміст, який споживає дитина: хто є у списку вподобань, кому дозволено писати прямі повідомлення тощо. Всі ці загрози можна зменшити, якщо говорити з дітьми й також моніторити, які програми, скільки і як вони використовують.

Не варто також виставляти світлини дітей без їхнього дозволу або без дозволу батьків, якщо ви фотографуєте інших. Дослідження демонструють, що в середньому до п’ятого дня народження дитини в мережі публікується 973 фотографії.

1. Те, що потрапило до інтернету, майже неможливо звідти усунути. Ці фото створюють для дитини її “цифровий відбиток” та можуть переслідувати потім все життя.
2. Не тільки з благими намірами люди шукають фотографії дітей в Інтернеті. Аби захистити свою дитину, краще зберігати фото виключно офлайн.
3. Коли світлина зʼявилася у соцмережі, стає дуже важко контролювати її подальший шлях: чи не відстежать зловмисники геолокацію, чи не націлять свої злочини саме на дітей, яких видно на фото — часто з характерним одягом чи в певній локації. А ще їх можуть використати для реклами якихось товарів без відома батьків. Тож зі світлинами дітей не варто поспішати: ділитися ними краще у розмовах із рідними або на приватних профілях соцмереж.

“І взагалі, чим менше ви про себе, про свою роботу, про свої хобі, про свою родину… Чим менше будь-якої інформації про себе ви надаєте в інтернет чи іншим людям у месенджери, тим безпечніше для вас”, — наголошує Костянтин Корсун.

Якщо у вас є рідні на тимчасово окупованих територіях — будь ласка, поділіться цим матеріалом із ними. Допоможіть цією інструкцією загалом усім, хто потребує захисту персональних даних, — звертаються до українців журналісти Іван Магуряк та Софія Трощук.

Приклади, коли люди зазнали збитків через онлайн шахрайство:

Жінка в Чехії втратила понад три мільйони крон. Шахраї заманили жертву рекламою в соцмережах.

“Врятуйте свої гроші – переведіть їх на рятувальний рахунок” — за такою схемою діяла чесько-українська банда.

Увага, шахрайство! “Моя платіжна картка не працює”.

П’ять шахраїв ошукали сотні чехів на понад 7 млн євро: Україна їх екстрадувала в Чехію (відео).