Дотепер правляча у Польщі національно-консервативна партія “Право і справедливість” (PiS) перемагає на виборах до Сейму, нижньої палати польського парламенту. Проєвропейська Громадянська коаліція (КО) буде другою з відривом лише у кілька відсотків. Про це свідчать результати, опубліковані Державною виборчої комісією після підрахунку голосів на понад 99 відсотках дільниць. Загалом до Сейму пройдуть п’ять політичних груп.
Партія “Право і справедливість” (PiS), яка керує Польщею останні вісім років, отримала 35,67% голосів, Громадянська коаліція – 30,46%. Понад 14,4 відсотка виборців підтримали центристський “Третій шлях”, а “Нові ліві” посіли четверте місце з 8,55 відсотками голосів. До парламенту також потрапить ультраправа, абсолютно антиукраїнська “Конфедерація”, яка має 7,14 відсотка голосів.
Найбільша участь у виборах за останні три десятки років
Близько 74 відсотків виборців, які мають право голосу, прийшли проголосувати. Це — найбільше з часів падіння комунізму. На виборчих дільницях у великих містах були кількагодинні черги, а комісіям не вистачало бюлетенів. «Я не пам’ятаю такої черги навіть з часів моєї молодості, коли ми чекали на м’ясо», – згадує один чоловік у Вроцлаві за комуністичних часів.
Через величезний інтерес голосування тривало на шість годин годин довше запланованого, аж до глибокої ночі, оскільки за правилами польських виборів проголосувати можуть всі, які зайшли на територію виборчої дільниці.
Згідно з раніше оприлюдненими оцінками результатів, PiS матиме найбільше місць у парламенті, але цього не вистачить для формування уряду навіть за можливої підтримки “Конфедерації”. Громадянська коаліція разом із “Третім шляхом” і “Новими лівими” можуть досягти впевненої більшості, необхідної для формування уряду.
“Цифри постійно змінювалися разом із даними, що надходили від виборчих комісій. Результат партії Ярослава Качинського PiS поступово слабшав, а опозиція ставала сильнішою”, – прокоментував сервер “Онет” часткові результати виборів. Він нагадав, що, згідно з післявиборчою оцінкою результатів, PiS більше не зможе урядувати самостійно.
PiS, хоч і виграв, може не мати більшості
Оцінки результатів, підготовлені інститутом Ipsos, показують, що PiS не досягне більшості в Сеймі. Проєвропейська опозиція на чолі з КО на чолі з колишнім прем’єр-міністром і головою Європейської ради Дональдом Туском має шанс сформувати уряд. З “Третім шляхом” і “Новими лівими” вона може отримати 249 із 460 місць у Сеймі, ключовій Нижній палаті польського парламенту. PiS може розраховувати на 196 місць. Решта 15 мандатів відійдуть до Конфедерації.
Якщо ці прогнози справдяться, “це буде величезна поразка для партії PiS, оскільки їй бракуватиме більшості”, — сказав політолог Антоні Дудек з Ягеллонського університету в Кракові.
Шимон Головня, один із лідерів “Третього шляху”, який створює його партія “Польща 2050” разом із Народною партією, вже відмовився від урядової коаліції з PiS. “Я виключаю таку коаліцію… Люди, які голосували за нас, хотіли змін, вони хотіли усунути PiS від влади”, – сказав він в ефірі радіостанції RMF FM.
Недільні вибори деякі аналітики назвали найважливішими з 1989 року і, на їхню думку, вирішили долю демократії в Польщі чи відносини країни з ЄС. За вісім років перебування при владі PiS взяла під контроль державні компанії та ключові установи в країні, включно з громадськими ЗМІ. На думку деяких міжнародних організацій, влада цієї партії порушує принципи верховенства права, права жінок або права представників різноманітних спільнот та меншин. Проєвропейські опозиційні партії обіцяють, що в разі приходу до влади скасують суперечливі заходи останніх років. Йдеться переважно про реформи правосуддя, які поставили судову систему під контроль політиків і через які Європейська комісія заморозила виплату оздоровчих грошей Польщі.
Урядовий референдум провалився
Проте планам Громадянської коаліції та її партнерів може стати на заваді президент Анджей Дуда, близький союзник PiS. Ще до виборів він дав зрозуміти, що, згідно з конституційними звичаями, довірить формування уряду представнику найсильнішої партії. Ймовірно, це буде чинний прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.
“Ми просимо президента, щоб демократичний табір міг вибрати кандидата на посаду прем’єр-міністра, – сказав депутат від Громадянської коаліції Цезарій Томчик в ефірі TVN24. – Природним кандидатом є Дональд Туск”. “Пане президенте, не бійтеся PiS та її лідера Ярослава Качинського”, – звернувся до глави держави інший депутат КО Томаш Семоняк. Проєвропейські партії також, ймовірно, не будуть достатньо сильними в Сеймі, щоб подолати президентське вето.
Навпаки, менше половини виборців взяли участь у референдумі, організованому урядом PiS. Його результати не будуть обов’язковими, бо багато хто відмовлявся брати бюлетень референдуму.
Люди там мали відповісти на питання про приватизацію державного майна, пенсійний вік, утримання бар’єру на кордоні з Білоруссю та прийом мігрантів. Політологи критикували владу за зловживання референдумом для мобілізації виборців, які могли б проголосувати за нього. Тому, очевидно, участь у референдумі брали переважно прихильники PiS. Вони проголосували так: на питання щодо продажу держактивів іноземним компаніям, що може призвести до втрати контролю над стратегічними галузями економіки, 97,5% висловилися проти. На запитання про підвищення пенсійного віку 96% висловилися проти, про демонтаж паркану на кордону з Білоруссю – 97,8% проти, про прийом Польщею нелегальних мігрантів – 98,6% проти.
Що кажуть у Чехії?
Результати польських виборів прокоментував чеський прем’єр Петр Фіала. Він прагнутиме найкращих відносин із Польщею, незалежно від того, хто її очолить. Адже обидві альтернативи нового післявиборчого устрою в Польщі є проєвропейськими та прозахідними, заявив чеський прем’єр-міністр в інтерв’ю Чеському радіо. Він зазначив, що Польща є важливим партнером для Чехії. І який би уряд не був у ньому, він намагатиметься зробити відносини між двома країнами якомога кращими.
Фіала нагадав, що має тісні стосунки з урядом Матеуша Моравецького, і безпосередньо з прем’єр-міністром Польщі. Він згадав, наприклад, їхню спільну поїздку до Києва після початку російського вторгнення в Україну або завершення міжурядовою угодою суперечок про умови подальшої експлуатації шахти Турув біля кордону з Чехією. “Це було тільки на користь”, – заявив прем’єр-міністр, додавши, що Чехія та Польща мають спільні безпекові ризики, пов’язані з російським вторгненням в Україну. Загалом Фіала вважає важливою стабільність відносин у Центральній Європі.
Що кажуть в Україні?
Прокоментував результати польських виборів і Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він висловив упевненість, що вони не вплинуть на стратегічні відносини Києва та Варшави, а емоційна риторика вщухне. Голова МЗС підкреслив, що на стратегічні відносини України з Польщею “не впливає нічого, тому що занадто глибокі ці відносини, занадто багато на них всього зав’язано”.
“І головне: тактично можна думати одне про одного що завгодно, але стратегічно Польща й Україна не можуть один без одного й не виживуть у цьому жорсткому, жорстокому світі одне без одного”, – додав він.
Кулеба зауважив, що з боку Польщі вже не звучить гостра риторика стосовно зернової суперечки чи постачання зброї: “У самій Польщі ці розмови були доволі красномовно зупинені в один момент, коли ті, хто про це почав говорити, усвідомили, що вони перетнули межу”.
“Ми цінуємо Польщу й відносини з Польщею, але у нас є і інші сусіди, з якими ми також розвиваємо військово-технічне співробітництво, які багато роблять для допомоги Україні, – підкреслив український міністр. – Тому всі ці емоції, будемо сподіватися, залишилися у виборчій кампанії. Тепер у Польщі буде формування коаліції, формування нового уряду. Але це вже інша історія”.
Читайте також: У Польщі тривають парламентські вибори та суперечливий референдум
