У Празі відбулася благодійна зустріч із українськими військовими – командиркою підрозділу дронарів Руною та командиром її роти Михалом. Зала Jatka78 була переповнена, люди стояли в черзі за квитками, а під час благодійного аукціону особистий шеврон Руни продали за 77 тисяч крон. Загалом за вечір вдалося зібрати понад 750 тисяч крон на допомогу українському підрозділу.
Попри невелику затримку початку, люди чекали на молоду українську гостю, розповідає організатор вечора Богумил Картуш. Він описує Руну як людину, яка навіть у найнебезпечніших ситуаціях залишається спокійною. Вона брала участь у бойових операціях, евакуації поранених та рятуванні побратимів. Але перед повною залою в Празі почувалася зовсім інакше. За словами Картуша, за лаштунками Руна навіть хотіла втекти. А коли вийшла на сцену і почала дякувати людям за підтримку, у неї тремтіли руки.
Історія цього вечора отримала особливо моторошний контекст уже наступного дня. Поки Руна та Михайло перебували в Чехії, їхні побратими залишалися в Україні. За словами Картуша, вночі російська керована авіабомба влучила в будинок у Краматорську, який використовувався як місце відпочинку та проживання військових. Кімната, де зазвичай спав Михайло, була повністю знищена. Якби він залишився в Україні, він міг би опинитися саме там.
Неочікувана підтримка чехів
Після розмови з військовими розпочався благодійний аукціон. Серед лотів були прапори, шеврони, футболки, символи підрозділів, талісмани та інші речі, пов’язані з війною. Один із найбільш промовистих моментів стався під час продажу особистого шеврона Руни. Стартова ціна – 100 крон. Пан Картуш сам підняв її до 1000. Потім ставки зросли до 2000 і 3000 крон. А далі з глядацької зали пролунало: «77 тисяч». Шеврон продали саме за цю суму.
І це був далеко не єдиний великий внесок того вечора. За словами Картуша, лише аукціон приніс понад 500 тисяч крон. Разом із коштами від продажу квитків та іншими пожертвами загальна сума за вечір перевищила 750 тисяч крон. Усі ці гроші, за його словами, спрямовуються на підтримку підрозділу Руни та Михайла.
На вечорі також виступив посол України в Чехії Василь Зварич. Коли він говорив про необхідність разом захищати свободу та демократію, зал відповів тривалими оплесками стоячи. Глядачі аплодували українським військовим, чеським волонтерам, жінкам, які служать в українській армії, та ветеранам, які після важких поранень повертаються до своїх підрозділів.
Окремо присутні вшанували хвилиною мовчання чеських добровольців, які загинули, воюючи на боці України.
«Хочу, щоб ця поїздка була максимально корисною для України»
Руна дала інтерв’ю Deník N, у якому розповіла про фронт, свою роботу та перші враження від Чехії. Для 27-річної Вікторії Юрченко (Руна – позивний), це була перша поїздка за межі України. Вона зізналася, що перше відчуття в ЧР було майже фізичним: тиша, спокій і безпека. Але разом із цим було внутрішнє занепокоєння через те, що війна в Україні триває.
Руна служить у 56-й окремій Маріупольській бригаді, а її підрозділ працює на одному з найскладніших напрямків – поблизу Краматорська та Слов’янська. Вона розповіла, що російські війська намагаються знищити ці міста, використовуючи керовані авіабомби, FPV-дрони та артилерію. При цьому в містах досі залишаються цивільні. Руна командує підрозділом важких бомбардувальних безпілотників. Це великі дрони, які можуть переносити близько 12 кілограмів вантажу. Їхня робота – не лише атаки. Щоночі підрозділ доставляє військовим на передовій боєприпаси, їжу, обладнання та інші необхідні речі. Також дронарі мінують позиції противника та атакують його цілі.
«Найбільша мотивація – те, що ми працюємо для хлопців в окопах на передовій. Вони на нас розраховують», – розповіла Руна. Якщо дронарі щоночі виконують свою роботу, військові можуть утримувати лінію оборони.
Читайте також:
Чехи вийшли на мітинг проти візиту українських військових в Празі. Поряд виявили підозрілу знахідку
В Чехії у широкому прокаті український фільм, який боляче дивитися, але неможливо пропустити
