Рівень працевлаштування українців, які рятуються від війни у Чехії, зростає. В основному вони працюють повний робочий день. Незважаючи на вищу кваліфікацію, вони часто виконують підсобні та ручні роботи. Значно краще працевлаштовуються люди зі знанням чеської мови. Проте лише 35 відсотків новоприбулих відвідують курси.
Перешкода – гроші та брак часу. Результати такого аналізу опублікувало агентство PAQ Research. Серед іншого експерти рекомендують посилити викладання мови, прискорити визнання освіти та забезпечити достатню кількість місць у дитсадках, щоб батьки маленьких дітей могли долучитися до роботи.
Дехто паралельно й дистанційно працює і в Україні
Проект «Голос українців», у якому співпрацюють агенція PAQ Research та Інститут соціології Академії наук, фокусується на становищі біженців. Дослідження підтримали Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) і Міністерство праці. Минулого року, приблизно із середини листопада до середини грудня, у дослідженні взяли участь 1634 домогосподарства із 4870 біженцями. Потім автори скористалися результатами минулого літа для порівняння.
Наприкінці минулого року, згідно з аналізом, 51 відсоток біженців працездатного віку працював. 43 відсотки мали роботу лише в Чехії, ще 7 відсотків працювали дистанційно і в Україні. Ще 8 відсотків людей працювали дистанційно лише у своїй країні. Дві п’ятих економічно активних не працювали. У серпні загалом було працевлаштовано 44 відсотки людей – 29 відсотків лише в Чехії та 15 відсотків також в Україні. Лише на батьківщині дистанційно заробляли ще сім відсотків біженців. 49 відсотків новоприбулих не працювали. Чверть біженців працювали неповний робочий день. Більшість новоприбулих працювали не менше 30 годин на тиждень.
Робота нижчої кваліфікації
Дві п’ятих працевлаштованих мають роботу, яка вимагає значно нижчої кваліфікації, ще майже чверть — трохи нижчу. “Найчастіше до Чехії прибували люди, які працювали в Україні за найкваліфікованішими професіями. Навпаки, біженці в Чехії найчастіше працюють на найменш кваліфікованих посадах”, – зазначили автори аналізу. Близько половини технічних і професійних працівників і більше чверті осіб з керівних посад і спеціалістів нині виконують допоміжні роботи або працюють за фахом «синіх комірців».
Працює 70 відсотків людей, які вміють спілкуватися чеською. Дві п’ятих з тих, хто не розуміє чеської, мали місце роботи. У другому півріччі минулого року частка людей, які нормально можуть домовитися чеською і розуміють текст, зросла з 16 до 27 відсотків. «Біженці зі знанням чеської працюють майже вдвічі частіше і при цьому краще застосовують свою кваліфікацію», – зазначили автори.
Вивчення чеської
Більшість респондентів відповіла, що вивчає чеську мову самостійно. Курси відвідують 35 відсотків людей. Перешкода – гроші та брак часу. Якщо б компанія пропонувала навчання безкоштовно, чотири п’ятих респондентів взяли б участь у таких курсах.
Агентство PAQ Research рекомендує посилити викладання мови. Роботодавці могли б, наприклад, отримувати від держави дотацію на заробітну плату за ту частину робочого часу, протягом якої люди вивчали б чеську мову. Вартість курсів може бути для них неоподаткованою. Слід прискорити визнання кваліфікацій. Центр зайнятості має інформувати новоприбулих та роботодавців про перенавчання й перекваліфікаційні курси. Потрібно забезпечити більше місць у дитсадках, щоб батьки маленьких дітей могли працювати, вважають автори дослідження.
Читайте також: Українські діти в Чехії: 45 відсотків майже нічого не знають чеською – дослідження PAQ Research
