“Наші фільми про життя, про надію, вони показують весь той жах, який відбувається з українцями та Україною,” – розповідає Марія Шевченко. Журналістка, яка з початком війни знімає документальне кіно, аби зафіксувати та показати всьому світу те, що з нашою країною роблять російські окупанти. ProUkraїnu поспілкувалися із Марією та розпитали про фільми, що вже незабаром вийдуть на екрани. У відео – розповіть режисерки про процес зйомки та трейлер першого фільму “Портрет Харкова”. Його презентація відбулась на форумі War in the Digital Age від DCN Global.
З початком війни Марія Шевченко вирішила змінити вид діяльності аби допомогти Україні на інформаційному фронті.
- Для мене важливим є вловити зміни, які відбуваються зараз з нашою країною. Інструмент для цього – документальне кіно. Я маю можливість жити зі своїми героями, слідкувати за їхніми змінами, бути глибше в ситуаціях, у яких вони знаходяться. Для мене це шанс впіймати зміни, впіймати емоції, їхні обличчя і показати їх світу. Я знімаю там, куди особисто зможу дійти своїми ногами.
Коли почала працювати, я не мала жодної ідеї, плану. Мені було важливо відчувати, бачити, а після того вже з’явилися ідеї фільмів. Для зйомки кіно потрібен час. Документалістика – це слідкувати за тими людьми, яких я обрала для візуалізації історії, для репрезентації України.
Ми працюємо вже більше двох місяців з моїм колегою Олександром Брамою, це його псевдонім. Він – театральний режисер, який вже кілька років працює, як документальний оператор, режисер. У нас команда з двох людей і нам важко, але ми справляємось. У нас, як на мене, виходять потужні роботи.
Марія Шевченко також зізналась, що хотіла б повернутись до журналістики, але не може, поки в Україні триває війна.
- Я не займалася продюсуванням до війни. Я працювали як режисерка, як журналістка. Зараз об’єдную в собі дуже багато професій, у тому числі водійка, операторка, продюсерка. Звісно, хотіла б продовжувати знімати те, над чим працювала раніше: дитячі теми, соціальні дослідження. Але зараз я не можу продовжувати своє минуле життя, тому що наша країна потребує підтримки з усіх фронтів, і з інформаційного в тому числі.
“Портрет Харкова” – про життя, руйнування та відновлення
- З процесу підготовки можу сказати, що “Портрет Харкова” – це фільм ессе. Ми поставили собі достатньо високу планку, замахнулися трошки вище, ніж можемо. Але сподіваюсь, дотягнемося до цього рівня. Ми хочемо зняти таким чином, аби з фільму було зрозуміло, що відбувається з людьми в Харкові: як вони допомагають місту лишатися, як відновлюють, роблять його іншим. Місто – це місце для людей, які будують стосунки, місце, де люди зустрічаються. Війна зруйнувала всі зв’язки, які були збудовані раніше. Але українці – вони просто неймовірні. Ми побачили, що об’єднуються люди, які до війни ніколи один одного не знали.
Наприклад, район Салтівка, розбомблений, найбільш постраждалий від обстрілів. Ми бачили людей, які там лишилися. Літні люди, які не можуть рухатися, навіть піднятися в свою квартиру. Вони статично лишаються біля свого підвалу. До них приїжджають волонтери, з якими вони ніколи не перетнулися б, якби не ця війна. У фільмі ми показуємо роботу рятувальників, роботу художника, який намагається малюнками залатати рани, нанесені російськими ракетами.
Думаю, буде не більше трьох ліній. Можливо це лінія художника Гамлета, якого ви побачите в трейлері, лінія рятувальника, лінія людей, які лишаються за стінами цього міста. Ми також думаємо над історією жінки, яка працює з новонародженими дітьми на віддалених територіях. Як вона рятує це нове життя. Тому що наші фільми про життя, про надію. Вони показують весь той жах, який відбувається з нами, з багатьма містами України. Але я знаю, я бачу, що люди роблять більше ніж достатньо аби зберегти те, що мають, відбудувати те, що вже зруйновано.
Коли фільм “Портрет Харкова” побачить світ?
- Ми почали роботу над фільмом з весни і зараз продовжуємо. Все-таки мистецтво мистецтвом, а дедлайни дедлайнами. Є плани презентувати хоча б короткі метри наших історії на Мюнхенському кінофестивалі. Сподіваємось, нас туди відберуть. Це жовтень, грудень. Ми працюємо і, по мірі можливості, будемо видавати від короткого метру до повного метру в майбутньому.
Я працюю над питаннями подальшої дистрибуції. Тому, якщо хтось хотів би долучитися з пропозиціями – буду рада будь-якій співпраці.
Трейлер фільму портрет Харкова дивіться у відео розмові із Марією Шевченко на нашому YouTube-каналі. А тизер другого фільму “Дружба Народів” доступний тут. Трейлери ще закриті для перегляду широкої аудиторії. Але ексклюзивно доступні для наших читачів за посиланнями.
