Президент Чехії Петр Павел здійснює поїздку скандинавськими країнами. Після візиту до Данії він словацьким урядовим спецлітаком полетів до Ісландії. В Копенгаґені його “забрала” словацька колега Зузана Чапутова. Це вже друга після України їхня спільна поїздка. І тут тема війни росії проти України, як і під час минулих візитів, була нагальною.
В країні гейзерів Павел бере участь у саміті Ради Європи. Серед головних тем – можливості подальшої підтримки України. На борту словацького літака він вів переговори з Чапутовою, а також із президенткою Словенії Наташею Пірц Мусар.
Троє президентів в одному літаку
«Ми домовилися зі словацькою колегою, що з економічних та екологічних міркувань здійснимо кілька спільних закордонних поїздок. Тож тепер я взяла пана Президента у спільну поїздку. А у відповідь отримала пропозицію полетіти на саміт у Вільнюс. Саме так, як ви сказали, це приклад добрих двосторонніх відносин. На зворотному шляху, можливо, візьмемо ще й президента Австрії, а президент Словенії вже тут з нами. Тож це президентська спеціальна пропозиція у прямому сенсі цього слова. Це справді символічно, що ми хороші партнери», – сказала Зузана Чапутова. «Це економічно і дає нам час для обговорення наших позицій», – додав Павел.
Після початку ісландського саміту державні діячі беруть участь у тематичних круглих столах. Президент Павел бере обрав тему «Підтримка України – солідарність і відповідальність». “Він виступатиме на підтримку українців як нації. У своїй промові він планує звернутися до спільноти демократичних країн світу з проханням підтримати Україну настільки, наскільки це необхідно для її перемоги, і надати цю допомогу якомога швидше”, – повідомила речниця президента Маркета Ржегакова для “Блеску”.
«Він поділиться з іншими державними діячами своїм досвідом візиту в Україну, звідки повернувся два тижні тому. Також пояснить, які наслідки для Європи може мати черговий заморожений конфлікт. У своїй промові в Раді Європи він потім говоритиме про згуртованість європейської спільноти у підтримці України, особливо щодо створення в Україні міжнародного судового трибуналу з військових злочинів. Це сприятиме створенню реєстру збитків у найкоротші терміни», – додала Ржегакова.
За її словами, Рада Європи також має обговорити необхідність підтримки та співпраці з іншими державами, які стикаються з тиском росії, зокрема Грузією та Молдовою. В Ісландії президент Павел має зустрітися з президентом країни Ґудні Йоганнессоном і президентом Латвії Еґілсом Левітсом.
Реєстр збитків, завданих росією
Глави держав і урядів країн Ради Європи на саміті в Рейк’явіку шукають способи притягнути росію до відповідальності за шкоду, завдану під час її вторгнення в Україну. У рамках Ради Європи, яка наглядає за дотриманням прав людини, свободи та принципів верховенства права, має бути створено реєстр збитків, завданих вторгненням. Нинішній саміт є четвертим за час існування Ради Європи. Останнього разу він відбувався у 2005 році у Варшаві.
«Це великий крок вперед, щоб злочини, скоєні під час військових конфліктів, не залишалися безкарними», — сказав про майбутній реєстр президент Чехії Петр Павел після прибуття на зустріч лідерів понад 40 європейських країн.
Реєстр збитків буде вести новий офіс Ради Європи, який працюватиме в Гаазі. Там розташовані різні міжнародні суди. Але він матиме філію і безпосередньо в Україні. Громадяни України, а також юридичні особи, наприклад органи місцевого самоврядування, зможуть повідомляти про збитки, явно спричинені російською агресією. Очікуються тисячі таких оголошень. У найближчі кілька років має бути створена система компенсації потерпілим. Але поки незрозуміло, як вона працюватиме.
«Ми повинні з чогось почати. Якщо ми не почнемо збирати запити (постраждалих) і кількісно оцінювати збитки, ми навіть не дійдемо до наступного кроку», – сказав журналістам посол Чехії в Раді Європи Петр Валек. Він додав, що важливо, щоб позови постраждалих були захищені міжнародними організаціями, а не розглядалися лише самою державою, яка є жертвою агресії.
Мова про трибунал і у Рейк’явіку
Рада Європи також домагається створення трибуналу для переслідування злочину агресії проти України. Інша вже існуюча наднаціональна судова інституція, Міжнародний кримінальний суд (МКС), займається іншими злочинами проти міжнародного права, такими як військові злочини, злочини проти людства та геноцид. У березні цього року МКС видав міжнародний ордер на арешт президента росії владіміра путіна та російську так звану уповноваженого з прав дитини марію львову-бєлову через депортацію дітей з України до росії.
Росія була членом Ради Європи до березня минулого року, але була виключена через вторгнення в Україну. Це сталося вперше з 1949 року, коли була заснована Страсбурзька організація.
Нинішній саміт є однією з найбільших міжнародних подій, які коли-небудь проводилися в Ісландії, країні з населенням близько 373 тисячі осіб. Агентство Reuters пише, що незадовго до прибуття учасників саміту державні та приватні установи Ісландії постраждали від кібератак. Одна російська хакерська організація повідомила в соціальній мережі Telegram, що спеціально націлилася на зустріч Ради Європи та очікувану промову президента України Володимира Зеленського. Але ісландські офіційні особи заявили, що атаки не завадили переговорам і є лише довели важливість цієї дводенної зустрічі.
Устінова запитувала про F-16
Президент Чехії у Данії 15 травня також вкотре торкнувся теми війни росії проти України. Павел виступив з промовою на Демократичному саміті, в якій розповів про цінності, які об’єднують демократії. Окремо він провів переговори з прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас. А під час прес-конференції зустрівся з гострими питаннями народного депутата України Олександри Устінової про винищувачі.
«Західний світ повинен співпрацювати з демократичними державами в інших частинах світу, інакше цим скористаються Росія чи Китай», — сказав Павел сотням учасників саміту, у тому числі колишній прем’єр-міністерці Великобританії Ліз Трасс. Вона, як і Павел, застерігала від Китаю та описувала його як загрозу, яку, за її словами, багато хто досі не розуміє.
У зустріч з іноземними журналістами та Петром Павлом зрештою втрутилася народний депутат України Олександра Устінова, яка почала розпитувати його про військову техніку. Конкретно про винищувачі. “Чому ми не маємо винищувачі F-16?” — звернулася до президента Чехії депутатка. Вона говорила без запрошення. Казала, що вчора було вже пізно. “Коли почалася війна, я була на дев’ятому місяці вагітності. Зараз моя дитина ходить, але в Україні досі немає винищувачів”, – додала вона. “На жаль, це тривалий процес, підготовка пілотів для такого типу винищувача складна”, — відповів Павел. «Допоможіть нам виграти цю війну», – сказала йому народна депутатка. Наприкінці прес-конференції вони з Павелом з усмішкою потиснули один одному руки. «Я знаю, що Чехія не має бойових літаків. Але вона може підштовхнути інші держави віддати їх нам», – вважає Устінова. «Я підтримую», – відповів президент Павел.
Зустріч Павла з прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас тривала приблизно 40 хвилин. Вони разом обговорили Україну та безпеку.
Недооцінювали росію – недооцінюють і Китай
У прес-релізі Павел нагадав, що багато західних політиків довгий час були переконані, що з росією можна торгувати і домовитися. Але «прокинутися» їм довелося вже у 2014 році, коли росіяни анексували український Крим. За словами чеського президента, російська армія зараз поводиться в Україні, як нацистська Німеччина під час Другої світової війни, коли, наприклад, атакує цивільні цілі.
Однак, на відміну від росії, за словами Павла, реальну силу має Китай, який користується нинішнім ослабленням росії та її дешевими корисними копалинами, а також тим, що західні країни приєдналися до підтримки України. У той же час Пекін усвідомлює, що якби він напряму постачав зброю до росії, це мало б далекосяжні наслідки для нього самого та для економічних ланцюжків, які він створив на Заході. Павел вважає, що до відкритої війни з Китаєм не дійде, однак «це потрібно розглядати як загрозу». «Китай є нашим стратегічним суперником. Вони не приховують, що хочуть переписати міжнародну правову та торгову систему відповідно до своїх інтересів», — сказав Павел.
Водночас він нагадав, що Пекін досі намагався будувати свої позиції у світі економічними засобами. Він забезпечив собі ключові мінеральні ресурси та має сильний вплив у багатьох африканських країнах. “Це не може залишати нас у спокої. Ми повинні з великою обережністю підходити до всього, що стосується Китаю”, – наголосив президент Чехії.
На Копенгаґенському саміті за демократію, який організував колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, президент України Володимир Зеленський або нинішній глава НАТО Єнс Столтенберг виступили по відеозв’язку.
Збільшення поставок боєприпасів в Україну
Павел також зустрічався в Копенгаґені з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. З нею він обговорював питання безпеки, міграцію та захист зовнішнього кордону Європейського Союзу. Данія надала Києву 9,1 мільярда датських крон (28,85 мільярда в чеських кронах) допомоги. З них близько 7,7 мільярда датських крон — на військову підтримку. Президент заявив, що шукатиме можливості для об’єднання ресурсів Данії та чеських виробничих потужностей, “щоб ми могли виробляти більше боєприпасів і відправляти їх в Україну”. Павела також прийняла в Копенгаґені королева Данії Марґрете II і екс-глава НАТО Андерс Фоґ Расмуссен. Україна розраховує, що НАТО матиме для неї конкретну пропозицію на своєму саміті. За словами Павла, альянс міг би сформулювати гарантії безпеки для Києва на період від моменту отримання доручення готуватися до вступу до вступу в НАТО. Президент нагадав, що Фінляндія отримала такі гарантії безпеки до того, як приєднання було ратифіковано всіма країнами-учасницями альянсу. Павел додав, що зараз НАТО працює над змістом цих гарантій для України.
Крім безпеки, Павел і Фредеріксен говорили питання енергетики. Данія виробляє 60 відсотків своєї електроенергії з відновлюваних джерел, причому найбільша частка припадає на енергію вітру. Президент Чехії представляє країну, яка полягається на атомну енергетику. Данія багато років тому вирішила не будувати атомні електростанції в країні. Павел також поговорив із Фредеріксен про зусилля Чехії щодо «дерусифікації» енергетичного сектора.
москві мало України – може піти далі
“Демократичний світ має шанс на успіх, лише якщо діятиме згуртовано. Він повинен бути сильнішим за своїх суперників”, – заявив президент Чехії у Копенгаґені, і зазначив, що якби москва взяла Україну під контроль, вона захотіла б піти далі.
«Україна тримає в межах імперіалістичні цілі Росії, і тому нашою метою має бути її максимальна інтеграція, тому що вона поділяє наші цінності», — сказав Павел, за словами якого метою вільних країн має бути вступ Києва до Європейського Союзу та НАТО. Президент Чехії вважає війну в Україні боротьбою за основні демократичні цінності, тому що «ми хочемо жити у світі з дійсним міжнародним правом, яке не визначається великою силою, але яке базується на взаємній повазі та діалозі».
Наприкінці візиту, на прийомі в посольстві Чехії він отримав у подарунок свій образ із Lego, адже Lego Group базується в данському місті Біллунді.
Читайте також: Павел та Чапутова в Україні: зустріч із другом у Бучі та зруйнована Бородянка
