Два десятки громадян Чехії отримали від президента Петра Павла дозвіл служити в українській армії. Ще 56 запитів було відхилено на підставі рекомендацій міністерств оборони та внутрішніх справ. Про це президент розповів в програмі “За п’ять хвилин дванадцять” на “Нова ТВ”.
Павел розкритикував недостатню матеріальну допомогу західних країн українській армії в останні роки, а також інвестиції у власну обороноздатність. Розширення конфлікту проти країн НАТО поки не побоюється.
Багато заяв відхилено
За словами глави держави, причиною відхилення запитів на дозвіл проходити службу в Збройних силах України стало те, що заявники не відповідали умовам відповідності. Наприклад, те, що проти них немає кримінальних проваджень. Відмовлено також тим, хто перебуває у складі активного резерву армії.
Загалом від початку широкомасштабної війни до Празького Граду надійшло 553 звернення від чеських громадян. Найбільше з них – 477 – отримав попередник Павла Мілош Земан. Він задовольнив заяви 132 бажаючих.
Президент Павел назвав гідним захоплення те, як і з якою рішучістю українці змогли захиститися від росії, яка має значну перевагу. Але і для нього стала несподіванкою нездатність російської армії швидко досягати поставлених цілей. За два роки росія змогла навчитися на своїх помилках і мобілізувати військову промисловість. Але і дотепер не змогла досягти значних успіхів.
Україна ж за два роки змогла повернути собі частину анексованої території, витіснити російський флот із західної частини Чорного моря, зберегти боєздатність армії та рішучість населення захищатися, сказав Павел.
За словами президента, борг західних країн полягає в тому, що вони не змогли забезпечити Україну достатньою кількістю якісної техніки та боєприпасів для успішного та швидкого контрнаступу. За словами Павела, українці пішли в контрнаступ широким фронтом замість того, щоб, наприклад, поділити окуповану територію на північну та південну частини, ускладнивши таким чином постачання армії. Недостатня західна допомога Україні в постачанні техніки та боєприпасів також призвела до неуспіху операції.
Які проблеми і що далі?
Президент заявив, що росія перевела економіку на воєнний час. Вона може виробляти 150 танків і сотні тисяч одиниць боєприпасів на місяць. За словами Павела, ЄС за два роки не виготовив жодного нового танка. Виробництво великокаліберних боєприпасів не досягає навіть місячного рівня в росії. «Ми справді маємо дефіцит не лише щодо можливої підтримки України, а передусім щодо забезпечення власної боєздатності та обороноздатності», – сказав Павел.
Президент бачить проблему в тому, що оборонна промисловість має високі потужності. Але поки що вона не отримує достатньо конкретних і гарантованих державних замовлень, щоб мати змогу суттєво збільшити виробництво. «Відсутність чіткого держзамовлення разом із гарантією закупівель є причиною того, що оборонна промисловість далека від виходу на ті виробничі потужності, які вона могла б мати», — сказав Павел.
На думку президента, не варто очікувати швидкого закінчення війни. Ні росія, ні Україна не можуть наразі досягти своїх цілей. Україна логічно прагне відновити повний контроль над своєю територією в міжнародно визнаних кордонах, що принципово необхідно підтримувати, зазначив Павел. За його словами, путін після очікуваного переобрання главою держави прагнутиме досягти хоча б часткових цілей. Це може бути повний контроль над окупованими регіонами, особливо Донбасом. Павел припускає, що взаємна втома від війни може призвести до переговорів.
“Наразі Росія настільки ослаблена війною проти України, що не ризикне конфліктувати з країнами НАТО”, – сказав президент щодо можливості розширення російської агресії. За його словами, це не можна виключати в майбутньому, особливо якщо росія досягне значних успіхів у війні проти України.
Читайте також: Чехи, які захищають Україну: “не переварюють” росіян та комуністів, деякі тікають від проблем і хочуть до Африки
