У Польщі, Чехії та Словаччині у різноманітних “альтернативних медіа” та соцмережах і надалі поширюється неправдива інформація з метою розпалювання ненависті та ворожнечі щодо українців. Так, у Польщі маніпулюють історією для загострення польсько-українських відносин і поширюють фейки нібито за участі професора Оссовського і «листа з Мінкульту». У Чехії представники праворадикальної партії SPD брешуть, що Зеленський купив шматок країни чи рудник у Південній Африці. А прем’єр Словаччини Роберт Фіцо звинуватив українських біженців у значній участі чи ледь не організації антиурядових протестів.
Польща
Неправдиве повідомлення про припинення ексгумаційних робіт в Пужниках
У мережі активно поширюється фейкова інформація про те, що Україна начебто припинила ексгумаційні роботи польських жертв Волинської трагедії в селі Пужники на Тернопільщині. Для розпалювання напруги було використано підроблений документ від імені українського Мінкульту, а також фальшиве відео за участі польського науковця, керівника ексгумаційних робіт з польського боку, професора Анджея Оссовського.
В офіційній заяві міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький наголосив, що документ із його підписом – підробка, яка має на меті дискредитувати українсько-польський діалог. У фейковому листі вказано помилкову назву міністерства, а підпис – не електронний, як того вимагають державні документи. Також згадується вигадана постанова Кабміну.
Паралельно у соцмережах почало ширитись відео, де професор Оссовський нібито стверджує, що Україна припинила ексгумації після ухвалення польським Сеймом закону про День пам’яті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА. Проте сам науковець категорично спростував свою причетність до ролика: він заявив, що не є автором цих слів, не має профілю у Facebook, вважає відео створеним за допомогою штучного інтелекту, а сама ситуація має на меті ввести в оману суспільство щодо характеру українсько-польської співпраці у сфері історичної пам’яті.
Експерти вказують, що подібні маніпуляції – спроба розбурхати історичну тему, яка й без того є чутливою для обох країн. У мінкультах України та Польщі заявили, що співпраця триває (11 червня оголосили про проведення пошукових та ексгумаційних робіт на територіях колишнього села Збоїська в Україні та села Юречкова у Польщі), а поширення фейків розглядається як спроба підірвати партнерство двох країн на користь третіх сил.
Більше – за посиланням.
Обличчя – Марії Андрухів, слова – не її
У мережі поширили відео, створене за допомогою дипфейку, в якому нібито українська активістка Марія Андрухів заперечує Волинську трагедію. Насправді це фейк – обличчя та голос активістки підмінили за допомогою штучного інтелекту.
Про це 6 червня повідомив у Facebook Вітольд Горовський, колишній почесний консул України в Познані. Він вважає, що подібні фейки можуть підігрівати напругу між українцями та поляками. Справжній фрагмент відео, використаний для дипфейку, був узятий із закритої зустрічі представників громадських організацій, де Марія Андрухів говорила про інтеграцію іноземців у Познані. Активістка заявила, що не знає, хто створив або поширив фейкове відео, та підкреслила небезпеку дезінформації. Вона також нагадала про російську кампанію «Двійник», що діє у Польщі.
Це не перший випадок атаки проти Андрухів – раніше від її імені надсилали фейкові листи з претензіями до польських діячів та створили підроблену сторінку фестивалю «Українська весна», організаторкою якого вона є. Інформацію про всі інциденти передано відповідним службам.
Більше – за посиланням.
“Пріоритетне працевлаштування українців у поліцію Варшави”
У мережі поширюється фальшивий документ, нібито виданий Столичним центром безпеки Варшави. У ньому йдеться про «наказ» терміново найняти українських перекладачів до поліції столиці — начебто через зростання кількості україномовних осіб і «вчинені ними злочини». Автори підробки також стверджують, що перевага в працевлаштуванні має надаватися біженцям.
Міська рада Варшави публічно спростувала цей фейк, наголосивши: документ підроблений, а влада міста не має жодних повноважень ухвалювати кадрові рішення для поліції — це компетенція державних органів. Варшавська поліція підтвердила, що лист є фальшивим, а Столичний центр безпеки готує заяву до прокуратури.
Детальніше — за посиланням.
Словаччина
“Ну погоди, Fico!” або як прем’єр Словаччини оперував фактами про українців на протестах
Після зустрічі прем’єра Роберта Фіцо з Володимиром Путіним у грудні 2024 року Словаччиною прокотилася хвиля протестів. Акції під гаслом “Словаччина — це Європа” охопили десятки міст. Люди вимагали припинення зближення з Росією та висловлювали підтримку Україні.
Під час засідання Радбезу 23 січня, Фіцо заявив про нібито загрозу державного перевороту. За його словами, за протестами стоять “експертні групи”, які раніше діяли в Грузії та на Майдані. Наступного дня масивні протести відбулися у понад 30 містах і зібрали загалом близько 100 тисяч учасників. У Братиславі, за даними організаторів ініціативи Mier Ukrajine, участь взяли понад 40 тисяч осіб.
Наступного дня прем’єр почав публічно натякати на “значну участь” українців у протестах. В ефірі “Політика 24” на телеканалі JOJ він заявив, що щонайменше третина учасників були громадянами України, які скандували проти словацької влади. Як доказ навів транспарант з написом “Ну погоди, Fico!”, стверджуючи, що назву радянського мультфільму написано “українською” і що таку фразу могли придумати тільки українці (хоча українською мовою назва відомого радянського мультфільму звучить як “Ну, постривай!”). “Сходіть туди — і ви почуєте тільки українську”, — додав він під час розмови в ефірі.
На запитання журналістки, звідки взято дані про “третину українців”, прем’єр не надав конкретних джерел, посилаючись загально на роботу служб.
Того ж вечора депутат Європарламенту Любош Блага написав у своєму Telegram-каналі: “Українські мігранти, яких утримує наша держава, вийшли на вулиці, щоб повалити уряд. Це остання крапля!”, — повторив не доведене твердження про участь українців, що відповідає типовим дезінформаційним наративам. За даними Infosecurity.sk, Блага відомий своїм поширенням маніпулятивного контенту в Telegram.
Організатори протестів публічно спростували ці твердження. У своїх соцмережах вони зазначили, що більшість учасників були громадянами Словаччини. Незалежна європейська платформа з протидії дезінформації EDMO в аналізі ситуації назвала заяви Фіцо політично вмотивованими й безпідставними — типовим прикладом наративу, коли протестувальників зображують як інструмент іноземних сил.
Жодна з державних структур Словаччини поки не оприлюднила даних, які б підтверджували участь третини українців у протестах.
Кольори міста сплутали з українським прапором — у Кошицях шквал коментарів
Центральна вулиця другого найбільшого міста Словаччини, Кошиць, на кілька годин перетворилася на танцювальний майданчик. Понад 1600 учасників, школярі та пенсіонери, у жовтих і синіх футболках 21 травня долучилися до європейського фестивалю European Quadrille Dance Festival.
Цьогоріч подія стала об’єктом дезінформації: в соцмережах під трансляцією фестивалю поширилися агресивні коментарі через кольори футболок, які помилково сприйняли за український прапор. Під трансляцією заходу та в коментарях на сторінці міста користувачі залишали повідомлення на кшталт: “Дорогі танцюристи, краще одразу зробіть збір для України…”, “Переселити в Україну. Ганьба Словаччини”, “Ми не Україна”.
Причиною критики стали жовті та сині футболки учасників — адже саме ці кольори є офіційними для Кошиць. У дописі міської сторінки пояснили, що учні готувалися до кадрилі у формах відповідно до міжнародних правил фестивалю та символіки міста. Згідно з міськими документами, жовтий і синій були затверджені як офіційні кольори Кошиць ще у 2015 році.
Схожий сплеск обурення траплявся у 2022 році, коли користувачі соцмереж сплутали міські прапори з українськими. Тоді на офіційній сторінці з розвінчування фейків від МВС зазначали, що коментаторам достатньо побачити поєднання жовтого й синього, аби почати поширювати ненависть. Відомство нагадало, що Словаччина належить до найбільш уразливих до дезінформації країн ЄС.
Для довідки: прапор Кошиць складається з жовтої верхньої та синьої нижньої смуги з гербом міста в центрі. Натомість український державний прапор має синю смугу зверху, жовту — знизу й не містить герба. Верховна Рада України затвердила його як державний 28 січня 1992 року.
Більше інформації за посиланням.
Чехія
Зеленський не купував “шматок Чехії”… Як вигадану новину поширювали в соцмережах
У чеських соцмережах поширюється скриншот фейкової новини з відомого чеського видання Novinky та заголовком: “Володимир Зеленський став мажоритарним власником компанії Česká republika s.r.o.”. Автори маніпуляції стверджують, що уряд Чехії начебто передав контроль над країною президенту України в межах “економічної реформи” задля “стабілізації економіки” та “повернення до золотих часів промисловості”. Ці твердження супроводжуються вигаданими цитатами й риторичними запитаннями, які на своїй сторінці у Facebook публікує користувачка на ім’я Мілуше Міла Чеху. Вона також заявляє, що парламентські вибори в Чехії можуть бути скасовані — хоча насправді президент Петр Павел уже призначив їх на 3-4 жовтня 2025 року.
На сайті Novinky.cz такої новини ніколи не було. Крім того, компанії, яку хтось міг би придбати, з назвою Česká republika s.r.o. у Чехії не існує. До того ж суверенна держава не може бути приватизована чи продана як комерційне підприємство.
Ця дезінформація є частиною ширшої кампанії зі збурення антиукраїнських настроїв, підриву довіри до уряду та створення соціального напруження напередодні виборів, зазначає видання ProUkrainu.
Фейк про ядерний удар розлетівся соцмережами
Після атаки українських дронів на стратегічні об’єкти в Росії в мережі почала ширитися дезінформація: нібито Україна “порушила стратегічний баланс” і “розірвала” Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1, англ. Strategic Arms Reduction Treaty — START), що начебто дає Росії право на ядерний удар у відповідь.
Ці твердження не мають нічого спільного з реальністю. Спростування оприлюднило чеське україномовне видання ProUkrainu із посиланням на Deník. START-1 був підписаний між США і СРСР у 1991 році та стосувався лише скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Сам договір припинив дію ще 2009 року. Відтак жоден з описаних у фейку аргументів не дає Росії жодних юридичних підстав для застосування ядерної зброї.
Спростований допис належить Міхалу Крафту — помічнику депутата чеської ультраправої партії SPD. До 4 червня 2025 року фейк набрав понад 24 тисячі переглядів.
Не дуже вдалий жарт спровокував бурю українофобських коментарів
Багатьох чехів обурило відео українського тіктокера Романа Назаренка, у якому йдеться, що “українці мають щедрі виплати й не мусять працювати”. Він зазначив, що нібито отримує 10 тисяч крон щотижня. Ним поділилися десятки тисяч користувачів Facebook. Сотні ненависних коментарів, деякі навіть опустилися до побажань “Путіна на вас, Сталіна і голодомор”, зазначає видання ProUkrainu.
Пізніше Назаренко вибачився та назвав відео невдалим жартом. Він зазначив, що працює на заводі, не є біженцем. Цим відео намагався висміяти твердження, що українці нібито зловживають підтримкою з боку Чехії, пояснив він агентству AFP. Чехи в коментарях продовжують звинувачувати уряд у тому, що він “більше дбає про українців, ніж про чеський народ”. Відео поширювалося і словацькими користувачами соцмереж.
Українець видалив сатиричне відео. Він зрозумів, що інформацією зманіпулювали, і використали для антиукраїнської пропаганди. Назаренко опублікував друге відео, пояснивши, що оригінальний кліп був лише сатиричною відповіддю на запитання користувача у TikTok: “звідки українці беруть гроші”.
Фактично українські біженці в Чехії отримують значно менші виплати. За даними Мінпраці, протягом перших п’яти місяців вони мають право отримувати гуманітарну допомогу в розмірі 4860 крон (≈ 190 євро), а далі допомога зменшується до 3130 крон (≈ 120 євро) лише для тих, хто міг би працювати, але без поважної причини цього не робить і не належить до вразливих осіб.
Проєкт реалізується організаціями “Наш Вибір”, “Новини зі Словаччини” та ProUA і співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через ґранти Вишеградського фонду. Місія фонду — підтримувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.
