7 C
Czech Republic
додомуНовиниАктуальнеРепетиція президентських? Вибори до чеського Сенату й "українське питання"

Репетиція президентських? Вибори до чеського Сенату й “українське питання”

Незважаючи на те, що лідер опозиції Андрей Бабіш називав ці вибори "референдумом про довіру до уряду", у другому турі сенатних виборів правоцентристи перемогли: SPOLU отримало 20 мандатів із 27. Вибори до Сенату для правлячої чеської коаліції мали кращі результати, ніж місцеві вибори. Та зима, енергетична криза і основний бій - попереду.

reklama/реклама

Другий тур чергових виборів до третини чеського Сенату, на відміну від доволі суперечливих муніципальних виборів, завершився перемогою переважно кандидатів нинішньої правоцентристської коаліції SPOLU. Після підрахунку всіх дільниць правляча партія ODS виграла битву за Сенат із вісьмома власними мандатами, і двома десятками мандатів кандидатів партій урядової коаліції. Всього вибори відбувалися у 27 округах.

Карта округів, у яких відбувалися вибори до третини чеського Сенату. Всього у Сенаті – Верхній палаті парламенту Чеської Республіки – 81 сенатор. Вони обираються на 6 років, але кожні два роки відбуваються вибори третини сенаторів. Графіка Wikipedia / Wikimedia.

Опозиційний рух ANO, який хотів перетворити вибори на референдум про довіру уряду, у більшості програв. Лише двоє із 17-ти кандидатів опозиційного руху пройшли до другого туру: Вєра Прохазкова в Карлових Варах і Зденек Матушек (у коаліції із соціал-демократичною партією ČSSD) у Фрідеку-Містеку. ANO втратив у інших своїх традиційних фортецях. Більше того, у спину йому дихають окамурівці — ультраправа проросійська “партія прямої демократії” SPD Томіо Окамури, яка отримала непоганий результат на місцевих виборах.

Головна перемога — Вистрчіл у Їглаві

Мілош Вистрчіл у Їглаві захистив свій мандат сенатора та залишиться спікером чеського Сенату ще два роки. Фото: ЧТК

Загальна явка виборців у другому турі становила 19,44 відсотка виборців, які мають право голосу. Незважаючи на нищівну критику уряду з боку опозиції, позапарламентських та антисистемних партій в умовах енергетичної кризи, партія ODS перемогла на цьогорічних виборах до Сенату, отримавши вісім мандатів із 27. Жодна інша партія чи рух не перевершила її за кількістю сенаторів.
Головна перемога — у Їглаві та околицях. Тут захистив сенаторське крісло колишній гетьман краю Височина та нинішній спікер Сенату Мілош Вистрчіл (партія ODS). Він є одним із тих, хто тривалий час послідовно підтримує Україну у її євроатлантичних прагненнях. Ще будучи гетьманом краю, у 2007 році він ініціював заснування партнерських зв’язків Височини із Закарпаттям та контакти із рядом інших регіонів України, які зразково функціонують і до сьогодні. У цьогорічному найпопулярнішому виборчому поєдинку він переміг Яну Надьову (рух ANO), яку приїжджав підтримати сам лідер опозиційного руху Андрей Бабіш, збираючи масу своїх прихильників у крайовому центрі. Вистрчіл переміг із 60-тивідсотковим результатом, його опонентка набрала менше 40 відсотків. Отже, Вистрчіл може бути спікером Сенату ще подальші два роки. Двоє заступників спікера Верхньої палати Їржі Оберфалцер (партія ODS) та Їржі Ружичка (підтриманий коаліційною партією TOP 09, від клубу Старостів) також захистили свій мандат. Єдиним заступником голови Сенату, який не захистив свого мандату, став Ян Горнік (партія STAN).

Фіала задоволений результатом

Петр Фіала та коаліція SPOLU задоволена результатами виборами третини Сенату: отримали 20 мандатів із 27. Партія ODS отримала 8 мандатів. Найбільш символічною вважає перемогу дотеперішнього спікера Сенату Мілоша Вистрчіла (зліва позаду) у його рідній Їглаві. Фото: профіль ODS у соцмережі Facebook.

Голова уряду Петр Фіала залишився задоволеним результатами сенаторських виборів. «Ми дякуємо всім виборцям за те, що вони прийшли проголосувати та підтримали наших кандидатів. Результат однозначний. Коаліція SPOLU вийшла у другий тур виборів із двадцятьма кандидатами. Сама партія ODS отримала вісім сенаторів. Я вважаю символічною перемогу Мілоша Вистрчіла, проти якого всією силою і впливом виступив Андрей Бабіш. І все ж Бабіш програв. Це не лише втрата для руху ANO, а й особиста втрата для Андрея Бабіша. Демократична Чехія перемогла», – заявив прем’єр-міністр Петр Фіала (ODS) на післявиборчому брифінгу. Фіала Він також повідомив, що 4 жовтня коаліція оголосить, чи висуватиме когось на президентські вибори або чи підтримуватиме когось із кандидатів.
“У багатьох місцях це був справді дуже тісний бій, наприклад, у Годоніні. Ми задоволені результатом, але й усвідомлюємо проблеми, які хвилюють наших громадян. Як уряду, нам все ще потрібно покращити нашу роботу та комунікацію, щоб показати людям, що кроки, які ми робимо, спрямовані на їхню користь», – сказав після виборів голова KDU-ČSL та міністр праці та соціальних справ Маріан Юречка.

Чи було “при Бабішу” краще? У цьому самому Андрею Бабішу вдалося переконати далеко не всіх виборців. Фото з мітингу у Їглаві Радека Бартонічека, aktualne.cz

Референдум про владу

Опозиційна партія ANO отримала три місця і матиме загалом п’ять сенаторів, необхідних для створення власної фракції. Проте рух Андрея Бабіша, який планував перетворити вибори на референдум про довіру уряду, зазнав дивної поразки. Із 17 кандидатів у другий тур пройшли лише двоє. «На жаль, результат для нас невтішний. Наші кандидати програли з дуже тісним результатом, наприклад, у Кромнєржіжі чи Новому Їчині. Коаліція SPOLU виграла вибори в Сенат, і ми вітаємо їх. Однак це не змінює того факту, що ми однозначно виграли комунальні вибори», – прокоментував результати виборів Бабіш. Він додав, що референдум щодо уряду склався погано для чинного уряду саме в рамках муніципальних виборів.
Чеська партія соціал-демократична, яка ще 12 років тому мала абсолютну більшість у Сенаті, цього року продовжила відступати. Минулого року вона не пройшла до парламенту, не отримала жодного мандата на виборах до сенату цього року, і залишилася лише із одним сенатором Петром Вічем із Богуміна.

Особливі прецеденти

Кандидатку від ANO у Карлових Варах Вєру Прохазкову як “менше зло” підтримали непрямо навіть неуспішні кандидати від партій урядової коаліції – щоб не пройшла кандидатка від праворадикальної SPD. Графіка: профіль кандидатки у соцмережі Facebook.

Подекуди кандидатам урядових партій довелось навіть певною мірою підтримувати опозиціонерів, оскільки іншим кандидатом стали відверті екстремісти чи конспірологи. Наприклад, у Карлових Варах. Тут місце сенаторки займе Вєра Прохазкова від опозиційної ANO. Вона перемогла Вєру Хромцову від проросійської партії SPD. У другому турі Прохазкова отримала 67,97 відсотка голосів, а Хромцова – лише 32,02 відсотка. Цікаво, що обидві кандидатки працюють у Медичній рятувальній службі Карловарського краю — Прохазкова є лікаркою, Хромцова — операторкою. Обидві жінки вперше були обрані до Карловарської ради. Але найдивовижніше, що кандидатку від ANO де-факто підтримали кандидати від коаліційних партій, які не пройшли до другого туру. “Раджу обирати менше зло”, – сказав Ян Горнік від партії STAN, який взяв четверте місце і залишає Сенат. Він, утім, додав, що від Карлових Варів країна починає “коричневіти”, натякаючи на ріст популярності екстремістської проросійської партії SPD. „Якщо це коричневіння не вдасться зупинити, республіка може дуже постраждати від цього“. Тривожним сигналом на окрузі є також низька явка виборців, яка склала лише 10,51 відсотка. Це на 29 процентних пунктів менше, ніж тиждень тому.

“Телефон путіна” у чеському Сенаті

У Кромнєржіжі кандидатка від ANO Луція Плугаржова програла 1 відсоток “незалежній” кандидатці Яні Звиртек Гампловій із відверто проросійськими поглядами (які вона вважає “вільнодумними й патріотичними”).

Схожа ситуація із вкрай дивним результатом склалася і у окрузі №76 у Кромнєржіжі. Тут виграла Яна Звиртек Гамплова, колишня депутатка від соціал-демократів та колишня старостка міста Могелніце. 57-річна адвокатка виступає як незалежна, але світоглядно вона наближена до SPD, або навіть ще радикальніше. Вона належить до так званих антисистемних політиків. Є затятою “антивакцинаторкою”, говорить про необхідність виходу Чехії з ЄС та НАТО, припинення військової допомоги Україні тощо. Зрештою, вона була однією із речниць на антиурядовому, відверто пропутінському мітингу 28 вересня на Вацлавській площі у Празі. Хоча вона визнає путіна агресором, але закликає до домовленостей з ним, як це зробив угорський прем’єр Віктор Орбан. Швидше за все, вона стане своєрідною заміною Ярослава Доубрави, довголітнього комуніста, який обирався раніше в Устецькому краї, їздив до окупованого Криму та Донбасу підтримувати тамтешніх сепаратистів. Доубрава цього разу вже не кандидував.
У Кромнєржіжі за Звиртек Гамплову проголосувало 50,65% виборців. Переможиця першого туру, 41-річна Луція Плухаржова (ANO), у другому турі отримала 49,34 відсотка голосів, тобто лише на 233 голоси менше. Її також, як і в Карлових Варах, підтримали кандидати від урядових сил, однак цієї підтримки виявилось недостатньо. Явка виборців тут теж склала трохи менше 20 відсотків.
Звиртек Гамплова є непоганою речницею, вміє переконувати, водночас високо цінить свою персону і погрожує своїм критикам судовими процесами. Вітав її з перемогою проросійський інтернет-канал Раптор TV. «Хамська лайка йшла переважно з Праги, від «празької кав’ярні». Я не могла уявити, що вони зроблять зі зрілою, освіченою жінкою, мамою, бабусею, щоб без жодних аргументів називати мене такими вульгарними словами. Сподіваюся, вони заплатять за це в суді і повинні будуть вибачитися переді мною, – каже вона. – Я буду хорошою сенаторкою. Навпаки, можливо, ті, хто за мене не голосував, пошкодують”.

Перемогла “борець за нормальний світ”

У Плзні виграла кандидатка з “нормальними поглядами” Даніела Коваржова, яка сумнівається у зеленій енергетиці, гендеру та інших європейських цінностях. З перемогою її привітав проросійський інтернет-канал Раптор TV. Фото: plzenska drbna

Cхожою була й ситуація у виборчому окрузі №7 в Плзні, де виграла колишня міністерка юстиції Даніела Коваржова. Вона — відомий “борець за нормальний світ”. У своїх висловлюваннях називає сексуальні домагання “нормальним явищем”, виступає за світ, у якому “живуть жінки та чоловіки, а не 70 інших статей, де ніхто нікому не наказує, що треба читати… де ніхто не дуріє із Зеленою угодою (Green Deal) і так далі”. Коваржова від квітня ретельно об’їжджала свій округ, у найзатуленіші села, де особисто дискутувала із місцевими людьми у корчмах. “Недостатньо просто сидіти в офісі”, – каже вона після того, як дізналася про отримання 54,06 відсотків голосів. Коларжова позбавила перемоги мера міста Прештіце в Плзеньському краї Карла Наксери від SPOLU. Явка виборців тут склала 18,7 відсотка зареєстрованих виборців. «Результат показав, що навіть мільйони, заплачені за мільйонну кампанію, не допоможуть перемогти. Треба вийти до людей, тиснути їм руку, – каже Коваржова про свою перемогу. – Мені ніхто не заткне рота, ніхто не приручить і я буду кусатися».
Карел Наксера був незадоволений поразкою. Він визнав, що, очевидно, не привабив достатньої кількості виборців своєю програмою, як його опонентка.

Між Європою й Росією, “дешевим газом” та демократичними цінностями

Який загалом висновок можна зробити із чеських виборів? Незважаючи на перемогу урядових проєвропейських кандидатів у другому турі виборів до Сенату, помітний зростаючий вплив не просто опозиції, а саме сил, які відкидають європейську демократію як таку. Наприклад, партія SPD Томіо Окамури зібрала втричі більше мандатів у місцевих виборах, ніж чотири роки тому, і сприймає цей результат як свою перемогу. Особливо її вплив помітних у бідніших регіонах країни — Моравськосілезійському й Устецькому краях, але окамурівці подекуди отримали мандати і у багатших й освіченіших регіонах, наприклад, в Оломоуцькому краю і навіть у Празі.
Звичайно, великий вплив на результати виборів мали війна Росії проти України, побоювання, що через підтримку чеським урядом Києва може виникнути третя світова війна, що Москва може мститися через це Празі, що через війну зростають ціни на нафту та газ, а також електроенергію, що можливий ядерний удар чи аварія на АЕС, які зачеплять, звичайно, усіх.

“А що наші самотні мами з дітьми?”

Деякі кандидати лівого чи ультраправого спрямування не соромилися звинувачувати опір України, вдаючись до дезінформації чи тотальних спекуляцій та перекручень. У дискусіях з їхніми виборцями звучать сповнені цинізму фрази, мовляв, що “путін мусів втрутитися і зупинити фашизм, від якого утікали українці і раніше, у тому числі й у Чехію”. І навіть жахливі кадри з Бучі й Ізюму не впливають на таких переконаних путіноїдів, які ще й можуть додати, що “все це вигадки”, “нічого особливого після гуманітарного бомбардування Югославії; а що вчиняє США по світі?” або навіть “так їм, укачкам, і треба”.

Фракції у Сенаті. Уряд матиме абсолютну підтримку. Хоча поодиноко будуть представлені і кілька “незалежних”, які пропагуватимуть різні конспірологічні й антивакцинаторські теорії, євроскептицизм, і, певно, українофобію та путінське божевілля про “змову Заходу проти слов’янського (читай – російського) світу”. Графіка e15.cz

Поміркованіші казали, що, “звісно, путін — зло й право за українцями, але у них немає шансів протистояти й перемогти імперію, а до Європи їм все одно далеко. Тому краще погодитися з вимогами Росії і не боронитися, не продовжувати далі цю війну”. На тлі цих тверджень звучали вимоги припинити підтримку не лише Україні, а й українським біженцям, “які все мають безкоштовно”, оскільки на це дуже багато витрачається коштів з чеського бюджету, що треба передусім дбати про чеські соціально слабкі верстви населення. Основним гаслом опортуністів та євроскептиків стала фраза що “чеські самотні мами не знають, що дати завтра їсти дітям, а уряд Петра Фіали роздає гроші українцям… Він не стільки чеський, скільки український”.
Прем’єр-міністрові Петрові Фіалові закидають погану комунікацію з виборцями, недостатнє пояснення дій уряду під час кризи. Водночас голова уряду відмовлявся пов’язувати місцеві муніципальні та сенатські вибори з основними проблемами країни. Насправді, це, певно, були перші місцеві вибори, у яких таку значну роль грали глобальні проблеми, наприклад, ціни на енергію та їхнє обмеження.

Політичні партії у чеському Сенаті після виборів 2022 року. Графіка: e15.cz

Тепер серйозно… А колись уряд впав через… 30 крон

Утім, приклади, коли другорядні вибори похитнули уряд, були. У 2004 році прем’єр-міністр Владімір Шпідла був змушений піти у відставку після поразки на виборах до Європарламенту. А у 2008 році соціал-демократи (ČSSD) перемогли громадянських демократів (ODS) на місцевих виборах, лякаючи 30-кронним регулятивним внеском за прийом у лікаря.
Колишній міністр фінансів Чехії Мірослав Калоусек каже, що можна сто разів повторювати, що муніципальні вибори не можуть бути референдумом про владу, але врешті-решт на них резонують національні проблеми. Та цього разу проблема набагато серйозніша. «Але зараз питання вже не в тому, чи вирішуватимуть громадяни на виборах між правими і лівими, а між демократичною політикою та екстремізмом. Якщо ці вибори будуть референдумом, я хотів би попросити виборців визначитися між західною демократією з одного боку та проросійською олігархією з іншого», – каже Калоусек.
Цьогорічні вибори до місцевих органів влади та Сенату, хоч і не стали повністю референдумом, але точно тривожним дзвіночком для уряду. І, можливо, репетицією січневих президентських виборів, на які впливатиме не стільки світогляд кандидатів, скільки температура у квартирах виборців. Там вже на карту може бути поставлена демократія як така.

Читайте також: Місцеві та Сенатні вибори у Чехії

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама