Про загрозу НАТО з боку Росії посперечалися президент Чехії Петр Павел і прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Йдеться про статтю номер 5 — і, отже, реакції на напад на одну з країн НАТО. Фіцо стверджує, що хоче миру, а не війни, применшує російську загрозу. Голова BIS Міхал Коуделка попереджає, що зіткнення країн НАТО з Росією можливе протягом кількох місяців, а не років… А Отакар Фолтин попередив на Чеському телебаченні про “маленьких зелених чоловічків”, яких Путін розгортав у минулому в Криму.
Перед від’їздом на Генеральну Асамблею ООН чеський президент Петр Павел заявив, що сприймає серйозно заяву прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо про те, що він не хоче, щоб Словаччина «стала частиною якогось військового конфлікту через якусь п’яту статтю». Фіцо відповів, що Павел, як колишній генерал НАТО, хотів би воювати. «Небезпечні ілюзії», – сказав йому тоді Павел безпосередньо з Нью-Йорка через видання Blesk.
Фіцо, Павел та Пеллеґріні щодо статті 5
Павел хоче підтримати кандидатуру Чеської Республіки на посаду непостійного члена Ради Безпеки ООН у 2032-2033 роках на Генеральній Асамблеї ООН. Він зосередить свої двосторонні переговори в Нью-Йорку на країнах, які можуть допомогти з кандидатурою. У середу він виступить з національною промовою в ООН.
Минулого тижня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив стурбованість тим, що війна в Україні може перерости в загальноєвропейський збройний конфлікт. І до нього може бути втягнута і Словаччина через статтю п’яту Північноатлантичного договору, яка розглядає напад на одного члена НАТО як напад на всіх.
Президент Чехії сподівається, що Чеська Республіка не піде цим шляхом. Павел сказав це перед вильотом до США. «Це абсолютно серйозне повідомлення, яке ми повинні сприймати серйозно і точно не брати за приклад. Стаття 5 – це явно вираз солідарності та взаємної відповідальності. Якщо хтось каже, що він радий бути членом НАТО, іншими словами, що НАТО нас захищає, але водночас, що він не готовий втручатися, якщо на когось іншого нападуть, то він не зрозумів слова солідарність. І я твердо сподіваюся, що Чеська Республіка не піде цим шляхом», – сказав Павел.
Президент Словаччини Петер Пеллеґріні, утім, закликав до обережності, роблячи заяви щодо колективної оборони НАТО. Він заявив, що Словаччина не повинна ставити під сумнів свої зобов’язання. «Ми не можемо посилати сигнал, що Словаччина залишиться осторонь у разі конфлікту», – сказав Пеллегріні. Він зазначив, що членство в альянсі має як переваги, так і зобов’язання.
Фіцо: “Генерал Павел хотів би воювати”
Фіцо тривалий час підтримує добрі стосунки з Кремлем, каже, що “Росію не можна демонізувати та видавлювати з Європи”. Під час візиту до Пряшева він висловив стурбованість розвитком конфлікту Росії проти України. «Ситуація ніколи не була такою серйозною та напруженою, як зараз, з точки зору можливості загальноєвропейського воєнного конфлікту», – сказав він. Він додав, що зробить усе, щоб Словаччина не була втягнута в бойові дії, хоча Братислава дбає про співпрацю та виконання зобов’язань. Мовляв, достатньо, щоб безпілотник навмисно чи ненавмисно вразив житловий будинок або вбив мирних жителів у країні НАТО.
Фіцо детально прокоментував критику Павела. «Я не є і не буду серед тих, хто шукає привід для війни між НАТО та Росією. Я поважаю те, що президент Чехії Петр Павел, як колишній генерал НАТО, хотів би воювати. Тому і я б привітав, якби він поважав те, що я віддаю перевагу миру», – написав Фіцо у Facebook.
«Президент Чехії Петр Павел, якому я завжди виявляю повагу та шану як голові суверенної Чеської Республіки, часто схильний коментувати мою роботу», – сказав Фіцо. «Воєнна риторика Заходу та пошук приводу для воєнного конфлікту з Росією мають на меті приховати нездатність ліберального світу вирішити елементарні проблеми, такі як ціни та велика кількість енергії та палива, або нелегальна міграція», – сказав Фіцо. «Поки я буду прем’єр-міністром Словацької Республіки, я не погоджуся на участь словацьких солдатів у будь-якій військовій авантюрі, спровокованій кимось із НАТО», – сказав Фіцо, додавши: «У разі реального збройного нападу на одну або кілька держав-членів НАТО, відповідна стаття 5 Договору НАТО надає державам-членам НАТО кілька варіантів для прояву солідарності».
Павел: “Хто хоче миру — має готуватися до війни”
«Я вже стикався з подібною суперечкою – що генерал – це той, хто втягує країну у війну, а інші хочуть миру. Миру не досягнуть ті, хто вдає, що хоче його, але не готовий нічого для цього зробити. На жаль, миру досягають лише готовністю відповісти на насильство», – відповів Павел на звинувачення Фіцо репортеру щоденної газети Blesk у Нью-Йорку.
Президент нагадав вислів «Хто хоче миру, той повинен готуватися до війни». Той, хто це сказав, не був кровожерливим, а усвідомлював, що мир просто потрібно захищати силою, додав Павел. «Перш за все, показавши, що я маю силу і готовий її застосувати. Це означає принцип стримування, або, скажімо так, відбиття будь-кого, хто захоче напасти на нас. А в гіршому випадку…»
Аналітик з питань безпеки, колишній начальник Військової поліції та радник Павела Отакар Фолтин заявив на Чеському телебаченні, що війна в Україні прямує до ескалації. Голова BIS Міхал Коуделка також попередив в інтерв’ю The Guardian, що напад Росії на НАТО може відбутися протягом кількох місяців. “Під місяцями розумійте, що це легко може статися наступного тижня”, – каже Фолтин. “Гібридні атаки тривають вже кілька років, і тенденція явно висхідна не лише в бік країн Східної Європи, але й, наприклад, у бік Німеччини”, – попередив він.
Куделка вважає, що, окрім посилення активності російських безпілотників, плани Кремля можуть також включати невелике вторгнення в країну НАТО, яка межує з Росією. «Це можливо. Це може бути обмежене вторгнення, провокація під чужим прапором, масштабна кампанія з впливу на громадську думку», – сказав він The Guardian. Цей сценарій, за його словами, може втілитися в життя протягом місяців, а не років. «Але багато людей роблять усе можливе, щоб запобігти цьому», – додав він.
Фолтин: Остерігайтеся “зелених чоловічків”
«Те, про що говорив генерал Коуделка, – це попередження на європейській арені безпеки щодо ескалації. Атаки, які вже відбуваються – кібератаки, інформаційні атаки, надзвичайно сильна пропаганда, але також саботаж, як-от у Врб’єтіце чи нещодавно в Лейпцигу, а також порушення повітряного простору країн-членів НАТО на східному фланзі – все це речі, до яких ми звикли і які поступово затверділи методом «ковбаси». Новим зараз може бути абсолютно нова інтенсивність того, про що я говорив. Масштаб таких атак легко на два порядки більший», – попереджає Фолтин.
«Але є й по суті гірші сценарії, такі як напад на Естонію, хоча операція теоретично може бути дуже обмеженою за територією, і знову ж таки це можуть бути ці зелені чоловічки, чи то в Придністров’ї, Молдові, Румунії, чи, наприклад, у країнах Балтії, зокрема Естонії», – зазначив експерт в ефірі ЧТ.
Якби ескалація мала сухопутний вимір, вона була б дуже серйозною, за словами Фолтина, і вимагала б колективної відповіді в НАТО. «Якщо навіть відносно невеликий загін розвідників без будь-яких ознак приналежності до Росії атакував би будь-яку країну-члена НАТО сухопутним шляхом, то в такому випадку НАТО повинно відреагувати. Бо якби воно не відреагувало, то було б поставлено під сумнів основний принцип, або згуртованість», – попередив Фолтин.
Кремлівський режим хоче залишитися при владі
Він зазначив, що війна між Україною та Росією – це війна на виснаження. «У випадку прямого зіткнення між Україною та Росією це вже давно війна на виснаження, яка залучає майже всі промислові потужності у випадку України, і дедалі більші промислові потужності у випадку Росії. Майже 40 відсотків російського бюджету йде на безпеку, тобто на військові цілі», – зазначив Фолтин.
Чого б прагнула Росія, атакуючи все НАТО? «Це найпоширеніше та найлогічніше питання всіх цивільних осіб, які ставлять собі питання: якщо Росія не здатна перемогти Україну, то чому вона нападає на ще сильнішого гравця? Але це тому, що ви дивитеся на це крізь призму раціональної оцінки інтересів Росії. Але російська держава знаходиться в руках мафії, яку ми називаємо кремлівським режимом. І її приватна мета — не благо російського населення, російської держави, бо в такому разі вони б взагалі не воювали з Україною. Головна мета кремлівського режиму — зберегти владу», — попереджає Фолтин. «Йому потрібно показати російському населенню, що загроза, яку він буквально нарощував у них десятиліттями та провокував у них почуття страху перед Заходом, є відчутною. І роблячи це, він хоче продовжувати контролювати та мобілізувати населення за значно більші витрати», — додав Фолтин.
Матеріал підготовлено громадською організацією ProUA в рамках програми «Підтримка поширення та доступу до інформації мовами національних меншин» за підтримки Міністерства культури Чехії.
