Найпоширеніші форми зловживань у сфері працевлаштування — це робота без договору, фіктивне підприємництво та приховані агентури. Саме через ці схеми українці з тимчасовим захистом в Чехії все частіше опиняються у становищі, коли працюють по 10–12 годин на день, але юридично — нібито й не працюють.
Про ці та інші форми експлуатації йдеться в аналітичному звіті «Pasti pracovního práva» («Пастки трудового права»), його оприлюднила гуманітарна організація Člověk v tísni.
Одна з авторок дослідження — Тереза Фрайдінгерова — раніше вже була гостею нашої студії. Тоді ми говорили про невидимий бік ринку праці: як українці потрапляють у трудову пастку. Пані Тереза спеціалізується на міжнародній міграції та працює як аналітикиня з питань міграції в організації «Людина в біді».
Дослідження ґрунтується на глибоких інтерв’ю з інспекторами праці, юристами, соціальними працівниками, а також на кейсах, з якими стикались фахівці організації в «польових умовах». Усі з них підтверджують: нелегальні або напівлегальні моделі роботи не виняток, а вже звична реальність для багатьох українців.
Як це працює: три найтиповіші пастки
1. Робота без договору — «на чорну»
Людину беруть на роботу — але жодного трудового договору не укладають. Вона може працювати тижнями, поки роботодавець не вирішить, що «досить», — і тоді її звільняють без виплат. У разі перевірки чиновникам кажуть, що це «перший день», бо законом дозволено протягом 8 днів після початку роботи зареєструвати працівника у системі соціального страхування.
«Під час перевірки завжди одна відповідь: «Сьогодні перший день, ми ще не встигли оформити». Це стандарт», — коментує ситуацію інспектор.
Працівник без договору не має жодних гарантій: не отримує лікарняного, не може довести розмір зарплати, не має офіційного стажу й не застрахований на випадок травми.
2. Псевдопідприємництво
Дуже поширена схема, особливо в логістиці та виробництві: людині пропонують працювати, але не як найманому працівнику, а як «підряднику» або «співробітнику з ІČO» (ідентифікаційний номер підприємця).
У багатьох випадках люди не розуміють, що фактично не отримали роботу, а зареєстрували власну компанію. Це звільняє роботодавця від усіх зобов’язань — і переносить усі ризики на самого працівника.
«Українця завели на пошту, дали підписати документи. Він думав, що підписує трудовий договір. А виявилося — він став засновником ТОВ. І все оформлено на нього: податки, відповідальність», — йдеться у звіті.
Така схема — класичний приклад “шварцсистеми”, тобто прихованого найму під виглядом підприємництва. Це заборонено чеським законодавством, але контроль за цим мінімальний.
3. Зловживання угодами DPP/DPČ
DPP (договір про виконання робіт) та DPČ (договір про трудову діяльність) — це законні форми гнучкої зайнятості. Але у випадку українських біженців вони стали ефективним інструментом легалізації чи маскування нелегальної роботи, йдеться у дослідженні.
Працівники з DPP можуть працювати лише до 300 годин на рік, але компанії обходять це обмеження, переводячи людей до інших фірм, часто фіктивних. Їх постійно «перепідписують» — і формально все чисто, але насправді людина працює постійно на одному місці, по 10–12 годин, без вихідних і соціальних гарантій.
Готівка, борги й страх
У багатьох випадках зарплата виплачується частинами, з затримками або взагалі готівкою. Це означає — ніяких доказів. У разі конфлікту, травми чи звільнення людина не може звернутись до суду чи інспекції на основі письмових підстав.
До цього додається психологічний тиск. Багато українців бояться втратити єдину можливу роботу, втратити житло (яке часто надає той самий роботодавець), або отримати «погані рекомендації», що заблокує наступну спробу працевлаштування.
«Ті, хто намагається щось сказати — залишаються самі. Люди бояться. Навіть соціальні працівники часто не знають, як діяти», — йдеться у звіті.
Окрема проблема — робота та віза толерантності
У дослідженні окремо звертається увага на людей, які мають візу толерантності (vízum strpění) — це особливий тип дозволу на проживання, який надається, коли людину не можна депортувати, але вона не має іншого правового статусу, наприклад, тимчасового захисту. Така віза формально дозволяє залишатися в Чехії, але не дає автоматичного права на роботу.
Щоб працювати легально, людина з візою strpění повинна окремо звернутись до Úřad práce та отримати індивідуальний дозвіл на працевлаштування. Проте багато хто про це не знає або не має змоги пройти всю процедуру — через мовний бар’єр, відсутність інформації або страх втратити хоч якийсь дохід. У такій ситуації люди змушені погоджуватись на неофіційну зайнятість, часто — без договорів, за готівку, у повній залежності від роботодавця.
У досвіді організації «Людина в біді» були випадки, коли працівники з таким статусом працювали без будь-яких документів, отримували лише частину зарплати, і боялись звертатись по допомогу — адже сам факт нелегальної роботи міг поставити під загрозу їхнє перебування в країні. Дослідження підкреслює: відсутність дозволу не зупиняє експлуатацію — вона лише ускладнює можливість захистити людину.
Наслідки
У цій системі всі сторони втрачають, крім недобросовісного роботодавця:
- Працівник — через нестабільність, втрату зарплати, невидимість у системі.
- Держава — бо не отримує податків і страхових внесків.
- Чесні компанії — бо не можуть конкурувати з тими, хто працює в «сірій зоні».
Одна з головних проблем — неефективний контроль і слабкі санкції. Інспекції рідко можуть довести факт нелегального найму, бо працівники не готові свідчити. А покарання часто обмежується невеликим штрафом.
Що радять експерти?
У звіті організація Člověk v tísni пропонує конкретні зміни:
- Скоротити термін для реєстрації працівника в ЧССЗ із 8 до 2–3 днів.
- Заборонити використання договорів DPP у системі субпідряду, особливо для агентур.
- Підвищити контроль над фіктивними фірмами, через які оформлюють українців.
- Інформувати самих працівників українською мовою, як розпізнати обман і куди звертатися.
Якщо ви працюєте без договору, не розумієте, що підписали, або підозрюєте обман — зверніться до незалежних консультантів або правозахисних організацій. Контактна лінія «Людина в біді»: +420 770 600 800 або www.clovekvtisni.cz/ua
Читайте також:
Робота у Чехії “начорно”, тобто нелегально, без договору: якими є невигоди та ризики
Робота в Чехії: що таке бригади та фушки та як не потрапити на шахраїв
Робота у службах пасажирських перевезень — проста, але «сіра» і часто нелегальна схема
