У Чехії зростає інтерес до homesharing – програми, коли добровольці беруть на себе частину догляду за дітьми з аутизмом чи розумовими порушеннями. Це дає родинам можливість перепочити, а дітям – отримати нові враження. Як повідомляє Чеське телебачення, охочих родин дедалі більше, однак бракує людей, готових допомогти.
Ще торік близько 90 сімей мали свого «гостя» – так називають добровольця, який проводить час із дитиною. Але десятки інших залишаються у черзі на підтримку.
«Homesharing – це відносно нова, громадська активність у Чехії. Немає чого боятися. Доброволець на певний час бере під опіку дитину чи підлітка з аутизмом або з інтелектуальними порушеннями. Це дозволяє родині відпочити, а дитині приносить нові враження», – пояснює директор організації Mikasa у Мораво-Сілезькому краї Міхал Паначек.
У цьому регіоні діє лише 12 добровольців, хоча запит – у десять разів більший. Формат участі може бути різним: дві години на тиждень, раз на два тижні чи навіть цілий вікенд. «Дитина може піти з гстем-добровольцем у зоопарк чи на майданчик, а ввечері повертається додому», – додає Паначек.
Як готують «опікунів» у межах програми
Охочим долучитися пропонують спочатку відвідати ознайомчу зустріч, де можна почути досвід батьків та нинішніх учасників. Після цього відбувається підготовка тривалістю один-два місяці.
«Людина проходить спеціальне навчання, де дізнається, що таке аутизм, як комунікувати з дітьми, як долати власні страхи та надавати якісну підтримку», – уточнює Паначек.
Потім починається знайомство майбутнього «гостя» з дитиною та її родиною, яке завжди супроводжує працівник організації. «Спершу знайомляться з батьками, а потім у невимушеній формі – із дитиною. Все відбувається поступово та безпечно», – підкреслює він.
Хто може стати добровольцем
Записатися можна на сайті homesharing.cz. Учасником може стати будь-яка повнолітня, відповідальна та несудима людина із бажанням допомагати. Це може бути одна людина, пара чи родина.
«Важливо, щоб зустрічі проходили поза домом дитини – на прогулянці, у басейні чи на майданчику. Це дає нові стимули та досвід», – додає пан Паначек.
Окрім офіційних курсів, охочі можуть відвідати інформаційні зустрічі. Наприклад, у Празі у вересні відбудеться кілька «вечорів», де можна поспілкуватися з організаторами та родинами.
В громадській організації наголошують: найважливіше – підібрати для дитини партнера, з яким вона почуватиметься комфортно. «Безпека і довіра завжди на першому місці», – резюмує Паначек.
Попит на homesharing є по всій країні:
- Прага: близько 40 активних добровольців, ще 8 – у процесі підготовки.
- Пардубицький край: працює 16 пар «господарів і родин», ще 2 формуються.
- Ліберецький та Устецький краї: понад 80 сімей очікують на підтримку, наразі діє 6 пар.
Участь беруть люди різного віку – від студентів до пенсіонерів. Переважають жінки, але є й чоловіки.
Досвід прийшов з-за кордону
Homesharing виник в Ірландії у 1980-х роках, коли працівники соціальних служб брали дітей до себе на вихідні. Згодом утворилася національна мережа National Home Sharing and Short Breaks Network, яка підтримує розвиток цієї моделі та поширює її й за межі країни.
Сьогодні подібні програми працюють і в інших країнах Європи, зокрема у Великій Британії.
Читайте також:
Медичне страхування для дітей-іноземців та спеціальний дозвіл: що потрібно знати?
Як українцям перевірити прописку дитини в Чехії?
