Однією із жертв війни в південноукраїнській Новопетрівці Миколаївської області стала водогінна вежа. Це позбавило місцевих жителів води. Тепер – завдяки у тому числі і чеській допомозі – там виросла нова.
На початку російського вторгнення два роки тому російські обстріли знищили резервуар, який постачав водою сотні сімей. Завдяки чеським жертводавцям тепер тут збудовано новий.
“Там були біолабораторії…”
«Мені приємно бачити речі конкретно, а не просто читати про них і дивитися діаграми. І якщо все піде добре, вода потече, як це було до війни», – розповів Чеському телебаченню Шимон Панек, директор чеської благодійної організації “Людина в скруті”. Його колега Петр Штефан додає: «Водогінна вежа тут не була повністю зруйнована. Але вона була прострілена і не могла використовуватися. От у сусідньому селі Широке росіяни вщент знищили подібну башту, на ній є сліди осколків». За словами місцевих, російські окупанти свої вчинки пояснювали тим, що у цих водогінних вежах та очисних спорудах знаходяться “американські військові біолабораторії”.
За умовами допомога має надаватися у так званій безпечній зоні, не менше ніж за двадцять кілометрів від лінії фронту. Тут це — близько п’ятдесяти. Також попередні системи мають бути знищені під час окупації чи боїв, а не внаслідок старіння чи заіржавілості.
У сільськогосподарському регіоні вода є надзвичайно важливим елементом для місцевого економічного життя. Щоправда, новий резервуар для води допоможе лише з технічною водою. Питної води в селі наразі немає, її доставляють гуманітарні працівники. «Впродовж тижня вони отримують чисту воду для пиття та приготування їжі у пляшках», – розповідає Сергій Пересунько із Широківської сільської громади, до якої входить Новопетрівка. «Якість води має покращуватися. Ми збираємося встановити очисну споруду. Організація надає цьому велику увагу», – розповіла медіа-координаторка української місії “Людини в скруті” Олена Будаговська.
Кадирівці дивувалися асфальту та вуличному освітленню
«Там, де ми встановлюємо нову водогінну вежу, до війни люди брали воду з криниці. Після визволення цього боялися — ніхто не знав, що по собі залишили росіяни. Тому ми поступово чистили джерело хлоркою. У нас до війни тут була очисна станція, але там росіяни жили вісім місяців і все обладнання зникло. Я не знаю, для чого їм потрібні були баки, діжки, труби чи гвинти. А що не вкрали, те знищили. Нічого не залишилося», – пояснив Чеському радіо Сергій Пересунько.
Водогінна вежа – це лише початок усього великого проекту. «Ми хочемо повністю замінити водогін. У нас тут ще багато азбестових і залізних труб. Там, де був вибух, марно продовжувати щось латати. Цим просто збільшимо тиск у трубопроводі, він лусне в кількох місцях, – додає голова.
Водночас відсутність води – це лише невеликий фрагмент страждань, які довелося пережити місцевим жителям. Вісім місяців Новопетрівка перебувала під російською окупацією. Про жорстокість війни ще пам’ятають руїни будинків. Дорога пішки із села може принести смерть. Противник замінував місцевість. На цей час видалено лише близько двох третин із них.
До російської навали в Новопетрівці проживало близько 1200 осіб. Жорстокі бої та тривала російська окупація вигнали приблизно половину населення. Під час окупації тут загинуло 12 мирних жителів. У маленькому селі в основному лютували чеченські “кадировці”. «Вони були дуже дикі. Вони думали, що це місто, а не село. Їх здивував асфальт і вуличне освітлення. Було дуже важко, багато людей загинуло», – розповіла голова сільради Новопетрівки Валентина Касапова.
Її чоловіка також було вбито під час окупації. Він зазнавав жорстоких тортур. Його тіло знайшли закопаним у землі через місяць після визволення села. Попри болісне минуле та два роки російської агресії, Валентина все ще вірить, що мир повернеться до її дому, так само як і вода, якої так довго бракувало.
Читайте також: Форум у Празі: “Людина в скруті” зібрала понад 60 організацій, донорів та представників посольств, говорили про Україну
