У росії порушили кримінальні справи проти понад 50 політиків і чиновників із Чехії, Польщі, Литви, Латвії та Естонії у зв’язку з ліквідацією радянських пам’ятників. Російська влада почала нове переслідування старости району Прага 6 Якуба Старека та його попередника Ондржея Коларжа за демонтаж пам’ятника маршалові радянської армії Івану Конєву на площі Інтербригади в празькому районі Бубенеч у 2020 році.
Російський телеканал “шот” водночас процитував заяву Коларжа: «Я радий бути в хорошій компанії, і це мотивує мене на подальшу роботу».
“Світить” п’ять років ув’язнення в росії
Стаття російського кодексу, за якою ґрунтується кримінальне переслідування, передбачає покарання до п’яти років позбавлення волі. Крім Коларжа і Старека, серед тих, кого росія хотіла б притягнути до кримінальної відповідальності — міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс, колишній міністр економіки Латвії Яніс Вітенберґс і голова комітету з питань оборони латвійського парламенту Юріс Ранчанс.
Тодішній мер Праги 6 Коларж тривалий час виступав за видалення статуї маршала Конєва. На той час Старек був депутатом ради району Прага 6.
Суперечливий маршал Конєв
Особа Конєва викликає суперечки. Війська маршала Конєва брали участь у взятті Берліна у квітні 1945 року. Згодом, у празькій наступальній операції, війська так званого 1-го Українського фронту подолали опір Вермахту, взяли під контроль північну, центральну та східну Чехію та увійшли до Праги в травні 1945 року. Незважаючи на капітуляцію німецьких окупантів, тут все ще точилися інтенсивні бої із празькими повстанцями. У ході всієї празької операції полягло майже 700 радянських воїнів. Число червоноармійців, полеглих у внутрішній Празі, обчислюється кількома десятками, зазвичай до 30. В останні роки вважається, що Конєв — за домовленості із союзниками — увійшов уже по суті до визволеної від німецьких військ Праги. Після війни Конєв брав участь у кривавому придушенні антикомуністичного повстання в Угорщині в 1956 році.
Конєв був у відставці із 1963 року, але служив у Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. У травні 1968 року, напередодні планованої інтервенції військ Варшавського договору, він відвідав новообраного чехословацького президента Людвіґа Свободу. За деякими даними, частина його делегації почала складати карту місцевості для вторгнення військ, але його роль у трагічному для ЧССР серпні 1968 року вже не була важливою. Його доповідь про чеські політичні умови не мала впливу на вторгнення, оскільки все було вирішено ще до її написання та подання. Реакція Конєва на окупацію Чехословаччини не була надто захопленою, але він не заперечував. У 1970 році він не приїхав до Праги на нагородження званням Героя Чехословаччини, яке йому присвоїв нормалізаційний уряд Ґустава Гусака. Історики припускають, що він нібито був шокований від окупації Чехословаччини.
Пам’ятник “не мав маски”
У всякому випадку, після Оксамитової революції його статуя в Бубенчі часто була обписана різними написами на зразок “кривавий маршал”, “окупант” тощо, або облитий різними фарбами. Під пам’ятником відбувалися різні акції протесту. На захист пам’ятника Конєву виступали різні прокомуністичні та проросійські політичні сили. Згодом мерія встановила таблицю, у якій зазначала суперечливі моменти у біографії маршала.
Демонтаж пам’ятника відбувся під час коронавірусних обмежень, і, як жартома написав тоді Коларж, “не мав маски”. Цей факт викликав обурення в російському посольстві та у Москві. Невдовзі після демонтажу статуї у квітні 2020 року слідчий комітет росії, який функціонує як центр переслідування опонентів путінського режиму, відкрив кримінальні провадження проти чеських політиків. Певний час вони були змушені переховуватися, оскільки чеські спецслужби підозрювали, що на них готується замах.
Перші підозри, утім, базувалися на іншій частині російського кримінального кодексу, а не на обвинуваченні, про яке зараз повідомив телеканал ШОТ. У 2020 році, за даними агентства “Інтерфакс”, це була стаття 354.1 під назвою “Реабілітація нацизму”, яка також передбачає покарання до п’яти років позбавлення волі. Тепер передбачається стаття 243.4, частина назви якої звучить як “Знищення або пошкодження військових могил і пам’ятників…, які вшановують пам’ять полеглих на захисті Батьківщини”.
Коларж нині допомагає ЗСУ
Чеська дипломатія вже засудила переслідування російською владою урядовців чеського самоврядування і зазначила, що відповідні російські закони не мають ніякої юридичної сили в Чехії. Коларж на даний час перебуває в Україні, де передає волонтерську допомогу військовим ЗСУ для боротьби із російськими загарбниками.
Останнім часом із росії надходило кілька повідомлень про дії проти європейських і особливо балтійських політиків. У лютому росія видала ордер на арешт прем’єр-міністерки Естонії Каї Каллас та інших балтійських чиновників, яких ЗМІ пов’язували з демонтажем радянських пам’ятників у Балтії після початку російського вторгнення в Україну. У вівторок Москва оголосила, що заборонила в’їзд 347 громадянам Литви, Латвії та Естонії, включно із Каллас та прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінєю.
Читайте також: Празька вулиця Конєва (Koněvova) вже називається Гартіґова (Hartigova): почалася заміна табличок
