Керівник BIS Міхал Коуделка допускає навіть обмежене вторгнення на територію НАТО, провокації під чужим прапором або масштабну кампанію впливу й каже, що такий сценарій може розгорнутися «за місяці, а не за роки».
Європейські спецслужби дедалі серйозніше оцінюють ризик нової ескалації з боку росії. BIS – це чеська Служба безпеки та інформації. Її керівник Міхал Коуделка дав інтерв’ю The Guardian. За його словами, потенційний сценарій не обов’язково означає масштабну війну росії проти всього НАТО. Серед можливих варіантів він назвав і активізацію атак дронами. Водночас наголосив, що багато людей і структур працюють над тим, щоб цього не сталося.
Ця оцінка пролунала після заяв прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска. Він повідомив парламенту, що за даними розвідки, росія може найближчими місяцями здійснити атаку дронами або ракетами по території НАТО, намагаючись перевірити, наскільки реально працює принцип колективної оборони, закріплений у статті 5 Північноатлантичного договору.
Президент Франції Еммануель Макрон назвав попередження Туска обґрунтованими. Після цього він скликав у Парижі лідерів французьких партій та кандидатів на президентські вибори 2027 року для екстреної зустрічі, де, зокрема, обговорювали зростання загрози з боку росії.
Не кажіть, що це неминуче…
При цьому в країнах, які безпосередньо межують із росією, оцінки стримані. Голова латвійської Служби державної безпеки Нормундс Межвєцс заявив The Guardian, що його відомство не бачить, що напад обов’язково станеться. Водночас він визнав, що є сигнали підготовки москви до більш рішучих дій у ЄС. Але, за його словами, поки незрозуміло, чи йдеться про конкретні плани військової атаки, чи про ширшу стратегію дестабілізації та поширення страху в європейському суспільстві.
Естонія також закликає не створювати паніку. Генеральний секретар МЗС Естонії Йонатан Всевіов закликав людей не поширювати панічні повідомлення і зазначив: якщо з’являться реальні підстави побоюватися атаки, влада про це повідомить. Водночас він закликав продовжувати підтримувати Україну.
Балтійські країни не заперечують російської загрози. Навпаки, їхні представники наголошують, що ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну вони попереджали західноєвропейських партнерів про небезпеку з боку москви. Але тепер, за словами Межвєцса, є ще одна проблема: надмірні публічні розмови про неминуче вторгнення можуть самі працювати на російську стратегію залякування.
Найбільше занепокоєння у всіх трьох керівників спецслужб викликає російська диверсійна кампанія. Голова шведської військової розвідки та служби безпеки Томас Нільссон заявив, що найближчими місяцями російські диверсії в Європі, ймовірно, посиляться.
Він назвав «переломним моментом» інцидент із озброєним безпілотником біля аеропорту Лейпцига, який німецька влада пов’язала з російською розвідкою. За словами Нільссона, поява озброєного дрона в районі великого цивільного аеропорту в центрі Європи змінює оцінку ризиків, особливо якщо подібні атаки можуть призвести до жертв або пошкодження критичної інфраструктури.
Латвійська спецслужба також бачить зміну характеру диверсій. За словами Межвєцса, якщо раніше йшлося переважно про випадкові цілі, підпали та атаки, покликані створювати хаос і паніку, то тепер дедалі більше уваги приділяється конкретним об’єктам. Серед можливих цілей він назвав залізничну інфраструктуру, об’єкти, пов’язані з підтримкою України, а також оборонну промисловість.
Чого домагається москва
Коуделка вважає, що одна з цілей російської стратегії – змусити європейські країни послабити підтримку України через страх перед подальшою ескалацією. За його словами, у кремлі можуть розраховувати на сценарій, за якого посилення тиску змусить європейські уряди відмовитися від подальшої допомоги Україні.
Шведський розвідник Нільссон також вважає, що російські дії спрямовані на кілька цілей одночасно: зменшити підтримку України, посіяти розбіжності всередині НАТО та налякати європейське населення.
Коуделка окремо зазначив ще один ефект: через постійні підозри у причетності росії європейські спецслужби змушені перевіряти дедалі більше інцидентів. «Кожну пожежу або кожну несправність тепер потрібно розслідувати як потенційну терористичну атаку», – пояснив він, називаючи це також вигідним для москви результатом.
росія все заперечує
У кремлі відкидають припущення про підготовку нападу на НАТО. Речник президента росії заявив, що чутки про можливу російську атаку «не мають нічого спільного з реальністю» і не відповідають намірам рф. Водночас у Європі згадують ситуацію напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. Тоді американські та британські спецслужби неодноразово попереджали про підготовку російського вторгнення, тоді як москва це заперечувала.
На цьому тлі тривають спроби США відновити переговори про завершення війни. Але європейські спецслужби не бачать очевидних ознак того, що москва готова до реальних домовленостей. Нільссон заявив, москва досі вважає, що може досягти своїх стратегічних цілей, а переговорний процес використовує радше як інструмент.
Читайте також:
Від “українського Lamborghini” до “міністерства запліднення”: фейки про українців заполонили Європу
