Війна змінила реальність мільйонів українців, розлучивши родини, які тепер живуть у різних країнах. Чи можливо зберегти стосунки, коли відстань між партнерами здається нездоланною? Як впоратися і прийняти нові умови і чи завжди варто намагатися врятувати шлюб? Про це в інтерв’ю ProUkrainu.cz розповідає психологиня, психотерапевтка ГЦ “Світло” Анна Катрук.
Війна підсвічує глибокі питання: що таке родина, любов і партнерство. «Це час, коли люди починають розуміти, що для них дійсно важливо. Хтось відкриває для себе новий сенс стосунків, інші – вирішують завершити ті, які втратили актуальність», зазначає Анна Катрук.
Стосунки на відстані: цікаві статистичні дані з розмови:
- Тривалість життя чоловіка, який живе у шлюбі, є значно довшою, ніж тривалість життя чоловіка, який живе сам. У жінки, навпаки: тривалість життя її, коли вона живе сама, є довшою, ніж коли вона в шлюбі.
- Середня тривалість шлюбів близько 7 років. Якщо стосунки на відстані — у середньому тривають 3 роки лише.
- За перші шість місяців 2024 року в Україні офіційно зареєстровано 15,5 тисяч розлучень, що на 50% більше, ніж у 2023 році, та на 18% більше, ніж до війни у 2021 році. Найбільше розлучень у Києві, Дніпропетровській і Харківській областях
Стосунки між чоловіком і жінкою завжди були важливим і цікавим предметом досліджень у всьому світі, і статистичні висновки в цій сфері змінюються так само стрімко, як і сам сучасний світ. У нашій розмові ми торкнулися проблем, з якими стикаються українські родини під час війни — проблем, які стали новими для багатьох з нас. Цей досвід є унікальним і складним, але водночас важливим для розуміння того, як війна впливає на стосунки, емоційний стан і життя родин.
- Які найбільші виклики постають перед родинами, чому багато розлучень?
- З якими складнощами можуть стикнутися у стосунках родини?
- Що важливо знати і як діяти, щоб не зберегти стосунки? Які не варто намагатися рятувати?
- Родини роз’єднані еміграцією жінок – родини роз’єднані війною (дружини військових).
Про це все говорили в нашій студії.
Психологія розлучень під час війни: як зрозуміти та пережити зміни
Які найбільші виклики постають перед родинами, чому багато розлучень? (00:50 – у відеоінтерв’ю)
“Розлучення — це частина життя. І той бум, який був у 2022 році, одружень, з’єднань, коли люди саме на емоціях з’їхалися, зараз трішки стихає, а виходить на передній план те, що люди мають або не мають спільні цінності. І тому, або шлюби укріплюються, просто їх не видно, або вони розвалюються, і от ці розлучення ми вже бачимо.”
Що стає найчастішою причиною розлучень у родинах, які розділені? 01:50
“Я би сказала, що найважливішою причиною завжди є різні цінності, а війна лише підкреслює їх. Вона виводить на поверхню справжні цінності людини, і людина починає усвідомлювати їх або навіть несвідомо прагнути до чогось, щоб врятуватися. У цьому процесі сім’ї можуть усвідомити, що їхні цінності або навіть стилі життя стали дуже різними.
Якщо чоловік воює, а жінка не перебуває на “цій хвилі”, не живе його життям і не проникається цими подіями (адже він її оберігає від них), вона може віддалитися. Події, які відбуваються з ним, залишаються поза її розумінням, і це створює емоційну дистанцію.“
Як впливає вимушена еміграція жінок на шлюб, коли чоловіки залишаються в Україні?
“Якщо жінка емігрувала в іншу країну, рятуючи дітей, вона будує побут інакше й стикається з новими викликами. Якщо чоловік не знає про ці виклики, їхні шляхи теж починають розходитися. Цінності стають різними, адже жінка в іншій країні змушена переживати етапи свого життя, яких раніше не було. Вона стикається з втратою ідентичності, дому та змушена будувати життя в чужій країні, у чужій культурі, на іноземній мові. Їй доводиться брати на себе відповідальність, яку раніше ділили з чоловіком, і бути одночасно і мамою, і татом. Це дуже складно.
Якщо чоловік не знає про її щоденні виклики, якщо вони місяцями не говорять, він може подумати: “Ти ж у безпеці, тобі все добре”. Це створює відчуження. Жінка відчуває, що її не розуміють, а чоловік — що вона віддалилася.”
Ще один момент: багато жінок під час війни вперше стають незалежними. Вони, можливо, були фінансово або емоційно залежними, перейшли від батьківської сім’ї прямо до сім’ї чоловіка, не маючи можливості пожити самостійно, у так званій “фазі монади”. А тепер, хоч і в складних обставинах, вони раптом починають жити самі. Вони можуть запитати себе: “Що я люблю? Що мені подобається?” І це змінює їхнє сприйняття стосунків.
Вони починають відчувати, що можуть жити для себе, а не лише для когось іншого.
“Це я часто чую на консультаціях: багато жінок кажуть, що “я заново народилася”. Вони відчувають себе такими, якими були ще в студентські роки, до шлюбу. Раніше вони відчували себе “не такими”, а тепер говорять про відродження, про нове народження.
Якщо мета — зберегти стосунки, чоловікові потрібно знайомитися з цією “новою жінкою”. Але якщо стосунки були об’єктивно складними, і жінка зрозуміла, що може вижити без нього, навіть за допомогою зовнішньої підтримки, то, швидше за все, це шлях до розриву. Особливо, якщо чоловік був аб’юзером чи тираном. У такому разі вона не повернеться, тому що знайшла для себе безпечний простір, інше місце, де їй добре.“
Тут варто зрозуміти найважливіже — “рятувати не можна розлучатися”. Як правильно розставити акценти? Коли рятувати стосунки і шлюб, а коли вже точно розлучатися і не жалкувати про це? 05:40
“Як тоді починати цей процес, коли говоримо про сценарій рятування, коли є що рятувати? Ми з’ясували, що стосунки непогані, їх просто треба трансформувати, рятувати. З чого почати? Кому? Тому, хто хоче, тому, хто готовий протягнути руку на зустріч. Якщо є відчуття: «Я це спробувала, але не вийшло, але все одно дуже ціную цю людину, і мені хочеться, щоб наші стосунки збереглися», тоді важливо робити ці кроки назустріч. А взагалі, неможливо щось зберегти, якщо обидва не намагаються це зберегти. “Це шлях назустріч один одному.“
І насправді, хоч це звучить трохи романтично й поетично, насправді це дуже важка праця. Ми не завжди погоджуємося з тим, коли партнер змінюється. Наприклад, він може сказати: «Мені так сподобалося, а поки ти поїхала, я з друзями ходив на пиво, скільки хотів, була чоловіча тусовка». І тут питання: «Ти приїдеш і скажеш: “Сиди вдома, не ходи з друзями, не ловив рибу?”». Можливо, це розмова про більшу свободу і про те, щоб знайти нові спільні цінності.
Шлюб більш вигідний чоловікам – чому?
Хоча насправді статистика по всьому світу показує, що шлюб вигідніший для чоловіків. Чоловіки, які живуть самі, не живуть так довго, як ті, хто перебуває в шлюбі. Тривалість життя чоловіка, який живе в шлюбі, значно довша, ніж у того, хто живе сам. Жінки ж навпаки, живуть довше, коли вони самі, ніж коли в шлюбі.”
Насправді чоловікам вигідніше мати стосунки. Це великий виклик, коли чоловік залишиться сам. Пустий дім, який був наповнений голосами дітей і навіть сварками з жінкою — це теж важко пережити. Тому, коли починають звинувачувати в зрадах, це часто спосіб врятуватися. Часто це частина життя, бо ми маємо бути біля когось.
“Або ми вчимося підтримувати зв’язок навіть на відстані, бачимося періодично, або поступово розходимося. Безкінечно жити на відстані неможливо. Тому важливо обом усвідомити: чи готові ми до цього? Як це може розвернутися?
Якщо пара періодично бачиться, шансів більше. Якщо не бачаться — менше. Але вічно це не може тривати. Потрібно вирішити разом: чи готові ми робити зусилля, які сценарії можливі?
Якщо пара зійшлася на побутовому рівні, на сексуальній площині, фінансовому рівні, на духовних цінностях, тоді можна рухатися вперед. Якщо є спільне бачення життя, стосунків, дітей — це важливо для збереження сім’ї.
На відстані відсутня побутова складова, і хоча ми можемо ділитися інформацією про те, що сталося, про дитину, сексуальна площина не відновлюється, але якщо пара хоча б іноді відновлює цю площину, тоді можна це витримувати.
Та насправді це дуже складні питання. Війна підкреслює давні проблеми, але й здатна їх вирішити. Розлучення чи роз’єднання може підсвітити ці проблеми, а також висвітлити давні травми, що виникли ще в дитинстві. Все це вимагає мудрості і розуміння, що ми вразливі, і що цей процес триває, виснажуючи нас.”
Що робити, коли зрозуміли, що в родині проблеми? Які зробити перші кроки? 18:22
“Якщо не виходить самостійно, то можна прийти до психолога чи онлайн організувати зустріч в нашому центрі є можливість безкоштовної допомоги для українців, які зараз знаходяться в Чехії. Якщо в пари не виходить поговорити самим, то можна задіяти спеціаліста, щоб зменшити цю напругу і почути одне одного проблеми, які з’явилися всередині пари.”
В Празі є куди звернутися за допомогою психолога, якщо потрібно розібратися у стосунках. На консультації психолога можна потрапити за реєстрацією ГЦ “Світло” на Старомаку. Ці послуги безкоштовні. В межах програми підтримки можна відвідати до 5 сеансів. Центр знаходиться в самому центрі Праги, біля Ратуші на Староміській площі 4/1, в Інституті скаутів на другому поверсі. Реєстація відбувається на ресурсі reenio.
Осуд суспільства щодо дій жінки, яка вже прийняла складне рішення, завжди впливає. Як подолати почуття провини за розлучення перед дітьми, суспільством, родичами під час складних обставин?
“Дійсно, до жінки тут інше ставлення, ніж до чоловіка. Це справді так історично склалося, але насправді найчастіше ініціаторами розлучення стають саме жінки.
Це тому, що жінки обирають безпечний для себе шлях та своїх дітей. Якщо вони бачать, що немає сенсу продовжувати, якщо відчувається відсутність підтримки від чоловіка чи виникає відчуття, що вони рухаються різними шляхами, то вони ухвалюють рішення про розлучення.
Це рішення потребує дорослішання, тому що невміння публічно озвучити своє рішення часто вказує на незрілість. Доросла людина здатна висловити свою позицію, навіть якщо вона суперечить соціальним нормам. Вона має право жити так, як вирішила. У таких ситуаціях необхідно психологічно сепаруватися, можливо, навіть від батьківської сім’ї, і стати самостійнішою.
Часто це також про почуття провини, тому що деякі шлюби були достатньо хорошими, але жінка прийняла своє рішення. Таке трапляється. Найчастіше це про циклічну моногамію: в одній парі пожили моногамно, потім розлучилися, створили нову пару. Це нормально, якщо так вирішили обидва партнери і їм від цього краще, ніж від продовження попередніх стосунків.
Жінки поступово дозрівають до того, щоб озвучити свої рішення. Важливо робити це з повагою до партнера: пом’якшити ситуацію, виявити емпатію. Наприклад, сказати: “Це не в тобі проблема, але я так вирішила. Я розумію, що тобі боляче, але це моє рішення”. Розлучення — це складний процес, який вимагає усвідомлення та відповідальності.”
Розлучення і діти. Чи варто рятувати стосунки лише заради дітей?
Що важливо для дітей у таких ситуаціях, щоб мінімізувати їхні психологічні травми?
“Розлучення батьків для дитини — це дійсно катастрофа. Той світ, який був, просто ламається, і його вже не повернути.
У дорослих, якщо не склалося з партнером, є можливість знайти іншого партнера. У дітей же є лише ці батьки, вони не можуть знайти собі інших. Тому діти дуже болісно переживають розлучення, адже їхня реальність руйнується. З іншого боку, чи менш шкідливо для них бачити, як дорослі живуть у деструктивних, нещасливих стосунках, постійно руйнуючи одне одного? Очевидно, що ні. Це також негативно впливає на дітей. Тому важливо мінімізувати наслідки цієї “катастрофи”, якщо вона неминуча.
Коли пара вирішує розлучитися, можна пом’якшити цей процес для дітей:
- Зберігати повагу одне до одного.
- Не звинувачувати одне одного.
- Не створювати конфліктів і не перетягувати дітей на свій бік.
Згодом, якщо і мама, і тато знайдуть нових партнерів, це може навіть позитивно вплинути на дитину. Світ дитини розшириться, і вона побачить інші моделі стосунків: як мама поводиться з новим партнером, як тато…
Проте спочатку це, безумовно, катастрофа. Тим більше, що зараз, у ситуації війни, багато дітей уже відчувають розрив. Дехто не бачить тата, дехто — мами, бо, наприклад, мати служить у війську чи перебуває далеко.
Війна приносить нові виклики, які змушують і дорослих, і дітей пристосовуватися до непростих умов. Дітям доводиться швидше дорослішати, більше усвідомлювати та долати труднощі разом із батьками.”
Шлюби створюються, щоби мати взаємну підтримку
Повну версію розмови ви можете переглянути на нашому Ютуб каналі.
Серед важливих основних рекомендацій, які озвучує психологиня пані Анна:
Що робити, щоб зберегти шлюб?
Варто зробити конкретні кроки, які допоможуть партнерам краще зрозуміти і підтримати одне одного у складний час.
- Спілкування та розуміння. Головне правило – говорити. Не просто ділитися фактами, а розповідати про почуття та думки. Уникайте звинувачень, натомість поясніть: «Я почуваюся самотньою, коли ти мовчиш».
- Спільні цілі та мотивація. Важливо визначити, заради чого ви готові боротися за стосунки. Це може бути любов, спільні діти або мрії про майбутнє.
- Гумор як рятувальний круг. Жарти допомагають знімати напругу і долати складні моменти.
- Професійна допомога. Якщо розмови переходять у скандали, зверніться до психологів. В Україні та за кордоном працюють центри підтримки, де переселенці можуть отримати безкоштовні консультації.
- Важливість зустрічей. Фізичний контакт – це основа для збереження шлюбу на відстані: «Пари, які регулярно зустрічаються, навіть ненадовго, мають більше шансів зберегти свої стосунки».
Коли час відпустити?
Не завжди стосунки варто рятувати. Анна Катрук радить звертати увагу на взаємну повагу. Якщо партнери відчувають, що їхні шляхи надто різні, важливо прийняти це рішення без страху осуду. «Доросла людина має право жити так, як вирішила. Важливо лише зберігати повагу до почуттів іншого», – зазначає психологиня.
Матеріал підготовлено для видання ProUkrainu громадською організацією ProUA z. s. за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Організації Об’єднаних Націй (УВКБ ООН) UNHCR
Читайте також:
Чеські чоловіки та жінки: хто йде у декретну відпустку та скільки дітей має середня родина
Шлюб у Чехії: як і де реєструвати українцям. Що таке шлюбна спроможність
Шлюб українців у Чехії можна оформити й в консульстві: за особливих підстав — одруження за один день
