У Чехії формується новий уряд. І від того, хто очолить окремі міністерства, без перебільшення залежить повсякденне життя сотень тисяч українців. Йдеться не про абстрактну політику, а про дуже практичні речі: гуманітарну допомогу, доступ до роботи, дитячих садків і шкіл, продовження тимчасового захисту, роботу центрів допомоги, а також про роль Чехії у підтримці України під час війни. Немає причин, аби це все перестало бути доступним для України та українців у Чехії, але перегляд політики в цьому напряму — передбачуваний.
Андрей Бабіш, напевно новий прем’єр Чехії, представив президенту список кандидатів на міністерські посади. У більшості відомств імена вже відомі — і це дає можливість попередньо зрозуміти, куди може рухатися політика Чехії щодо українців.
Міністерство внутрішніх справ (MVČR)
Ймовірний міністр: Лубомір Метнар (ANO) — колишній міністр внутрішніх справ та оборони.
Це одне з найважливіших відомств для українців, адже саме МВС надає та продовжує тимчасовий захист, а також всі інші візи, контролює прописку, без якої людина може втратити статус, відповідає за роботу центрів OAMP, регулює систему віз і перебування іноземців. Українці також очікують рішення щодо можливих наступних кіл переходу з тимчасового захисту на спеціальний дозвіл. Погодження вже буде за нового міністра.
Метнар має досвід роботи в поліції, відомий як менеджер без гучних політичних заяв, робота міністерств за нього зазвичай ставала більш «процедурно-орієнтованою». Тому ймовірно, що перевірки прописок та документів не послабшають, а правила перебування іноземців можуть стати суворішими.
Міністерство праці та соціальних справ (MPSV)
Ймовірний міністр: Алеш Юхелка (ANO), колишній заступник спікера Палати депутатів, економіст, вів популярну програму Medúza.
Саме це міністерство вирішує більшість ключових питань для українців: правила гуманітарної допомоги, спеціальні програми підтримки та працевлаштування, перекваліфікація та курси для біженців, допомога при народженні, умови проживання та підтримка у кризових ситуаціях.
Політики ANO традиційно робили акцент на скороченні витрат соціальної сфери та «адресності» допомоги. Якою буде нова політика щодо українців — поки не ясно, але експерти очікують перегляд системи гуманітарної допомоги.
Міністерство освіти (MŠMT)
Ймовірний міністр: Роберт Плага (ANO) — колишній міністр освіти, викладач університету. За останні роки саме освіта була однією з найскладніших та важливих сфер допомоги українцям: асистенти педагогів у класах із великою кількістю українських дітей, адаптаційні групи, спрощений вступ до середніх шкіл (без іспиту з чеської). Міністерство наполягало на спільному вступі українських і чеських першокласників.
Плага — досвідчений менеджер, який працював у системі довгі роки. Але поки незрозуміло, чи продовжиться підтримка асистентів та адаптаційних програм — багато чого залежатиме від бюджету і політичних пріоритетів.
Міністерство закордонних справ (MZV)
Ймовірний міністр: Петр Мацінка (Motoristé). Саме навколо МЗС точиться найбільша дискусія. Президент Петр Павел, як пишуть чеські медіа, відкрито висловив сумніви щодо кандидатів Motoristů, особливо щодо Філіпа Турка, якого спочатку пропонували на роль глави зовнішньої політики.
Павел застеріг від ризиків для безпеки й репутації Чехії — і це важливо, адже Чехія була одним із лідерів підтримки України з перших днів повномасштабної війни.
Мацінка — політичний експерт, колишній директор інституту Вацлава Клауса. Свіжий текст, опублікований цим Інститутом, добре показує ідейний напрям організації. Стаття різко критикує західну підтримку України і описує війну майже виключно через призму «інтересів великих держав», при цьому применшуючи роль російської агресії. Автор подає ситуацію так, ніби Україна неминуче програє і повинна прийняти нав’язаний мир на невигідних умовах — що відповідає наративам, які просуває росія. У тексті також є твердження про «неспроможність НАТО» і відтворення популярних російських тез про «провокації Заходу». Зрозуміло, які настрої мають деякі автори, пов’язаних з інститутом.
У 2014 році, коли росія почала війну проти України, Інститут Вацлава Клауса називав Україну “штучним утворенням”.
Тож призначення на посаду керівника МЗС людини, яка роками була оточена такими наративами, може означати зміну тону зовнішньої політики щодо України. Проте, поки рано робити висновки.
Міністерство оборони (MOČR)
Ймовірний міністр: Яромір Зуна (від SPD). Це, без сумнівів, одна з найбільш обговорюваних кандидатур. SPD традиційно займає м’якшу позицію щодо росії та критикує масштабну підтримку України.
Зуна — професійний військовий, але його позиції щодо допомоги Україні не публічні. Зараз працює радником збройової компанії MPI Group, а до кінця минулого року також був військовим аташе в посольстві Чехії в Пекіні.
Українські аналітики побоюються, що військове партнерство між Чехією та Україною може ослабнути.
З 2022 року Міністерство оборони разом із МЗС було ключовим двигуном чеської допомоги — зброї, снарядів, інженерної техніки та тренувальних програм.
Інші важливі міністерства
Міністерство промисловості та торгівлі — Карел Гавлічек (ANO). Колишній міністр промисловості й торгівлі та транспорту, колишній заступник спікера Палати депутатів, бізнесмен.
Це відомство відповідає за енергетичну політику та економічну співпрацю з Україною — важливо для компаній та підприємців.
Міністерство охорони здоров’я — Адам Войтєх (ANO)
Питання медичного страхування іноземців, можливість українським лікарям працювати в Чехії (після сертифікації та відповідних іспитів)
Міністерство транспорту — Іван Беднарік (за SPD)
Людина, яка керувала Чеською залізницею (Českými drahami). Важливо з огляду на транспорт, рух нових залізничних проєктів.
Що буде далі?
Президент Петр Павел поки не погодив усі пропозиції. Дискусії навколо МЗС і безпекової політики тривають, пише Blesk. Аналітики очікують, що формування уряду може затягнутися.
Але вже зараз зрозуміло: за нового кабінету політика Чехії стосовно України може змінитися — не радикально, але відчутно.
Читайте також:
Невдалий жарт чи провокація? Бій “українці проти ромів” скасовано. Організатори вибачились
