Сьогодні цілий світ відзначає День усіх закоханих або День Святого Валентина. Свято 14 лютого шанують у багатьох країнах світу. Однак у Чехії та інших сусідніх країнах саме сьогодні відзначають і інший важливий день, який називається Попільна середа. Вона є початком сорокаденного посту для християн західного обряду?
Сорокаденний піст відраховується від Попільної середи, яка припадає на сороковий день перед Великоднем. Закінчувалися веселощі, мʼясо поступалося картоплі, сочевиці, крупам та гороху, і починався період посту, поміркованості, роздумів, очищення від гріхів і приготування до Великодня, найважливішого християнського свята в році. Попільна середа у 2024 році припадає саме на 14 лютого, розповідає Kudyznudy.
Рухоме свято
На відміну від, скажімо, Різдва чи Водохреща, Попільна середа немає чіткої дати та є “рухомим” святом. Іноді свято може бути на початку лютого, а наступного року — аж у березні. Це залежить від іншого “рухомого” свята — Великодня. Для них 21 березня є обов’язковим як перший день весни, адже вони починаються у першу п’ятницю після першого весняного повного місяця. Якщо від понеділка тижня, коли починається Великдень, відняти сорок днів, то отримаємо саме дату Попільної середи.
Завершується маскарад у вівторок перед Попільною середою символічним “похованням баси”, тобто контрабасу. Це означало те, що музиканти останній раз заграють, і вже більш довго не гратимуть, бо ж піст. Проте присутнім довелося дуже постаратися, адже вважалося, чим вище підскочить селянин під час танцю, тим вищим виросте того року зерно чи льон. “Контрабас” весь попередній рік грав, тому всі гріхи символічно ляжуть на нього. Поховавши “басу”, веселощі припиняються, щоб уже не порушувати період посту. Потім пролунав опівнічний ріг, і магістрат закликав усіх схвильованих учасників карнавальних забав розійтися.
Востаннє їсти жирне й веселитися…
У Попільну середу дозволяли востаннє їсти жирні булочки з кавою чи молоком. А ось обід раніше був пісним: готували, наприклад, пухівку, тобто горох, замочений у воді, відварений, а потім обсмажений, сочевицю з яйцем, варену манку або печену картоплю. У церкві цього дня нагадували людям про швидкоплинність земного життя. У Попільну середу освячують попіл від вербних “котиків”, освячених торік у Вербну неділю.
Потім у церкві священник цим попелом робить хрест на чолі вірних – так званий Попелец – зі словами: «Пам’ятай, що ти порох і в порох повернешся». Таким чином людям нагадують про швидкоплинність земного життя. Попільна середа також колись була, а для багатьох і досі є, днем суворого посту. Не можна було застібати чи шити, рубати дрова чи дротувати пір’я. Хто не слухався, того блохи кусали, кури у нього не несли, корови ставали кульгавими, тільки жаб у полі їли та в пальці один одного дерли.
Контрабас ховали, зима втрачала силу, земля відпочивала перед наближенням весни. В народі починалися передпасхальні тижні, пов’язані з шістьма неділями Великого посту. Їхні імена – Чорна, Пражна, Кичавна, Дружебна, Смртна та Квітна.
Яка символіка попелу і чому його «сиплють на голову»?
Як це зазвичай буває, символізм попелу використовувався людьми задовго до християнства – люди вірили, що посипання попелом з тіла жертви або брудом з могили захистить їх від духу померлого. Як у давнину, так і в старозавітну епоху попіл був символом скорботи та покаяння, і цю символіку сприйняло і християнське суспільство. Грішників, які вчинили тяжкий гріх, на початку Великого посту закликали до покаяння, яке включало посипання голови попелом. З XI століття всім віруючим почали давати знак праху — попільницю.
Передбачається, що піст триватиме до Великої суботи, в пам’ять про день, коли Ісус лежав у гробі. Цього року він припадає на 8 квітня. Цікавим фактом є те, що загалом піст триває на кілька днів довше, оскільки в неділю християни не постили.
Святий Валентин – його частини поховані і у Празі
День Святого Валентина відзначається щороку 14 лютого як свято любові та кохання. Закохані пари збираються разом, вечеряють і дарують один одному подарунки, квіти або надсилають любовні листи, нині, швидше, електронні повідомлення.
А найстаріше валентинкове послання було пов’язане із герцогом Карлом Орлеанським, який написав привітання своїй дружині з в’язниці в лондонському Тауері в 1415 році. Після цього перо поширилося по всій Британії, а в середині XVIII століття також поширилося і в Америці.
Але ким був святий Валентин? Це був католицький єпископ з Риму. Легенда свідчить, що за часів правління Клавдія II. шлюби були заборонені. Але Валентин одружував пари, за що також був страчений 14 лютого 269 року. Деякі з його останків зберігаються в чеському Карлштейні, у скарбниці Святого Віта в Празькому Граді або в соборі Петра і Павла на Вишеграді. До ХІХ століття стояла церква Святого Валентина на Валентинській вулиці, у празькому Старому Місті. Тож можна відзначити це свято нетрадиційною подорожжю до місць, пов’язаних з його іменем, просто у Празі.
Читайте також: До Дня закоханих — 2 квитки за ціною одного, чеський перевізник пропонує подорож у подарунок
