У четвер 6 жовтня Празький Град стане ареною амбітного саміту, на який запрошено практично всіх вищих представників європейських країн – за кількома маленькими та великими винятками. Основними темами, звісно, будуть війна російської федерації проти України та пов’язана з нею енергетична криза. Суперсаміт скликано у рамках головування Чехії у Європейському Союзі.
Європейські лідери можуть зустрічатися в різних форматах. Найстарішим є Рада Європи в Страсбурзі, яка об’єднує 46 країн, але вона не має великого значення. Є також Організація з безпеки та співробітництва в Європі, пережиток холодної війни, до якої входять США та Канада. У її рамках, наприклад, міжнародні спостерігачі їздять на різні вибори чи конфлікти. Але спостерігачам ОБСЄ російські терористи ще перед вторгненням у лютому унеможливили роботу в зоні бойових дій на сході України, тому ОБСЄ виходить із гри.
Європейський Союз має так звану політику сусідства, в рамках якої він працював, наприклад, зі Східною Європою, Кавказом і південним Середземномор’ям. Далі є країни-кандидати, а саме Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Сербія, нещодавно приєдналися Україна та Молдова. Від 1987 року кандидатом також Туреччина, яка, очевидно, більш не прагне стати членом ЄС. Особливі випадки – це Швейцарія, Норвегія та Ісландія, які певною мірою пов’язані з ЄС, а також колишній член — Великобританія.
Макрон сподівається на дебати
Президент Франції Еммануель Макрон виступив з ідеєю провести загальноєвропейський саміт у новій формі. Він бажає, щоб представники дійсно дискутували один з одним, слухали один одного, не були зв’язані реґаліями чи регламентом. Водночас цей форум не має сприйматися як черговий захід бюрократичного Євросоюзу. Нерідко під час більш офіційних зустрічей величезна кількість часу витрачається на явно зайве пишномовство. Коли складаються офіційні висновки, то кожна залучена держава погоджується в принципі, але має проблеми з нюансами. Цього не станеться в Празі. Не очікується жодної офіційної обов’язкової заяви.
Президент Європейської ради Шарль Мішель передав державам-членам проект письмової заяви, але, згідно з дипломатичними джерелами, більшість держав віддають перевагу неформальному характеру переговорів без комюніке. Проте вже відомо, з ким зустрічатимуться чеські політики: наприклад, з президентом Мілошем Земаном зустрінуться прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прем’єр-міністерка Великобританії Ліз Трасс.
Чи буде спільне комюніке?
Неформальні зустрічі лідерів не можуть, згідно з правилами ЄС, приймати обов’язкові висновки, схваленням яких завершуються класичні саміти ЄС. Однак у багатьох випадках глави держав і урядів домовляються про спільну заяву, в якій підсумовуються основні теми переговорів.
Зробили це, наприклад, навесні у французькому Версалі, де обговорювали, зокрема, наслідки російського вторгнення в Україну. Російська агресія щодо сусідньої країни буде однією з ключових тем обговорення і в Празі.
Кабінет Шарля Мішеля запропонував проект спільної заяви. Крім неодноразового засудження російського вторгнення в Україну та анексії території, йдеться про спільні заходи в боротьбі з високими цінами на енергоносії. Згідно з пропозицією, лідери могли б закликати Єврокомісію підготувати «функціональне рішення для обмеження цін за допомогою встановлення стелі цін на газ» або прискорити переговори з постачальниками, які повинні компенсувати дефіцит російського газу.
Як правило, переговори щодо таких заяв дуже складні, і стосуються кожного слова в тексті. До того ж, невдовзі відбуватиметься і саміт в Брюсселі на схожі теми. За словами одного з дипломатів, встановлення стелі ціни на газ відкидають деякі держави на чолі з Німеччиною. Швидше за все, Мішель самостійно зробить підсумкові висновки празької зустрічі у своїй власній заяві.
Зустрічі Земана і Фіали
Празький саміт стане можливістю для чеських політиків зустрітися з вищими лідерами ЄС. Наприклад, президент Мілош Земан зустрінеться з президентом Сербії Александром Вучичем і прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Земан, як і сербський та угорський лідери, тривалий час був лояльним до москви, та з початком російського вторгнення в Україну світоглядно розвернувся на 180 градусів. Тепер він різко критикує кремль. Тому така зустріч може бути корисною для впливу на цих політиків. Президент Чехії також вкотре обговорить з Вучичем створення чеського дому в Бєлграді. Також Земан хоче попрощатися з Орбаном до завершення його мандату. Востаннє він зустрічався з ним у вересні минулого року, незадовго до його тривалої госпіталізації. Земан виступить перед представниками ЄС на неформальній вечері.
Прем’єр-міністр Петр Фіала (партія ODS) проведе переговори з прем’єр-міністеркою Великої Британії Ліз Трас на Крамаржовій віллі в Празі. Вони обговорюватимуть Україну, а також двосторонню співпрацю між двома країнами та співпрацю Великої Британії з Європейським Союзом.
Крім 27 країн-членів ЄС (і керівників європейських інституцій), запрошення отримали ще 17 країн практично всієї Європи. Винятком є чотири найменші країни, такі як Ватикан, Монако, Сан-Марино та Андорра, і, навпаки, найбільша — росія — та її близький білоруський союзник, оскільки із диктаторами путіним та лукашенком дискутувати особливо немає про що. На 44 запрошення всі відгукнулися ствердно. В останню мить скасувала поїздку до Праги лише прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Україна – в центрі уваги
Основною темою дискусії буде ситуація в Україні та її широкі наслідки – питання енергетики, економіки, міграції… Україну представлятиме прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Президент Володимир Зеленський залишати країну під час війни відмовляється.
«Війна має драматичний вплив на енергетичну ситуацію в Європі, яка перекинулася на нашу економіку», – сказав Шарль Мішель, президент Європейської Ради («Євро-президент») у листі-запрошенні. «Амбіція полягає в тому, щоб запросити лідерів на рівних, сприяти політичному діалогу та співпраці з питань, що становлять спільний інтерес, щоб ми могли працювати разом для зміцнення безпеки, стабільності та процвітання Європи в цілому».
Дебати мають бути розділені на дві-три групи, щоб усі могли висловитися – члени ЄС і ті, хто не є членами ЄС. Матимуть слово такі важковаговики, як канцлер Німеччини Олаф Шольц, чи, наприклад, президентка Косова Вьоса Османіова. Петр Фіала вітатиме присутніх як гостей, але не має наміру домінувати в дебатах. Так само Еммануель Макрон не хоче підтверджувати стереотипи про французьких президентів, що вони всюди повинні мати головне слово, хоча ідею саміту придумав він. Кажуть, що виступатиме як «звичайний» учасник.
Президент Мілош Земан вирішив надати замок “Празький град” під суперсаміт замість стерильнішого Конгрес-центру. Там урядова канцелярія проводитиме міністерські зустрічі в рамках головування в Раді ЄС. Очікується, що Земан виступить із промовою перед очільниками європейських держав.
Ердоган та Трасс під питанням, та швидше за все, будуть
Питання полягало в тому, чи візьме участь у саміті новоспечена прем’єр-міністерка Великої Британії Ліз Трасс. Вона перебуває на посаді лише місяць і має справу з низкою криз, не лише смерть королеви Єлизавети II. Але вона пообіцяла взяти участь. Ще одне велике невідоме – Реджеп Таїп Ердоґан, президент Туреччини. Країна є членом НАТО і кандидатом на членство в ЄС, але має дуже різноманітні відносини із Заходом. Ердоґан намагається виступати посередником між Москвою та Києвом. Поки що посол Туреччини в Чехії підтверджує приліт турецького президента до Праги.
Кажуть, що прем’єр-міністр Вірменії Нікола Пашинян хоче двосторонньо зустрітися з Ердоґаном, щоб покращити практично відсутні відносини, війну за Нагірний Карабах чи російське домінування в колишньому СРСР. Такі двосторонні зустрічі можуть бути другорядним, але конкретним успіхом саміту.
Макрон мріє повторювати з певною регулярністю подібні саміти, можливо навіть щороку чи кожен другий рік. Така ідея вже певний час обговорюється у європейському політичному співтоваристві. Місце проведення саміту має чергуватися між членами і не членами ЄС.
Тисячі людей
Прага вже має досвід проведення таких важливих подій. Наприклад, таким було засідання Міжнародного валютного фонду в 2000 році або саміт НАТО на два роки пізніше (тоді прибуло 46 державних діячів світу). Також можна говорити про підписання в Празі договору про обмеження ядерної зброї, який був підписаний у столиці Чехії у 2010 році тодішніми американським та російським президентами Бараком Обамою та Дмитром Медведєвим.
Щоб Празький град не захлинувся у кількості учасників суперсаміту, організатори попросили, щоб делегація учасників була невеликою – до семи осіб. Але зазвичай вони також привозять журналістів зі своїх країн. За словами джерела з канцелярії уряду Чеської Республіки, зараз є 1200 акредитованих журналістів. Захід охоронятимуть п’ятсот поліцейських. Звісно, ще сотні людей надаватимуть різні послуги, від перекладачів до техніків і офіціантів. Загалом, за приблизними підрахунками, на замку збереться біля 2,5 тисяч осіб.
Президенти та прем’єр-міністри ЄС залишаться на ніч. У п’ятницю, 7 жовтня, після саміту відбудеться засідання Європейської ради — вищого органу Євросоюзу. Темами знову будуть Україна та енергетика, а саме – подальші санкції проти росії, захист продуктопроводів після саботажу на газопроводі Північний потік, та обмеження цін в енергетиці.
Читайте також: Україна візьме участь у празькому саміті країн ЄС 6-7 жовтня
