Українці, які отримали у Чехії тимчасовий захист через військовий напад росії, з нетерпінням очікують остаточного рішення про продовження цього захисту до кінця березня 2024 року. Сьогодні, 11 січня 2023 у Сенаті ЧР пакет законів Lex Ukrajina IV був схвалений, повідомляється на сторінках Сенату. За прийняття пакету законів проголосували 57 із 62 присутніх сенаторів, повідомляє ЧТК.
Процедура встановлена поправкою до законів під назвою Lex Ukrajina IV. Конституційно-правовий комітет і Комітет з питань оборони та безпеки Сенату рекомендували схвалити ці законопроекти. Верхня палата прийматиме рішення щодо цього законопроекту саме сьогодні, у середу 11 січня.
Критика за “надзвичайний законодавчий стан”
Тимчасовий захист дає біженцям доступ до державного медичного страхування, освіти чи ринку праці. З іншого боку, продовження тимчасового захисту дозволить владі дізнатися точніші дані про те, скільки біженців насправді перебуває в Чехії, повідомляє ЧТК. За словами голови комітету з безпеки Павла Фішера (незалежний), криза, яку принесла перша хвиля біженців, закінчилася. “Зараз настає час зробити правила суворішими”, – вважає Фішер.
Міністр внутрішніх справ Віт Ракушан (партія STAN) заявив сенаторам, що наразі в Чехії перебуває близько 300 тисяч біженців з України, і їхня кількість вже різко не зростає. “Іншої великої хвилі міграції немає”, – сказав міністр. За його словами, причина в м’якшій зимі в Україні та просування українських захисників. За словами Ракушана, Чехія також намагається допомогти внутрішньо переміщеним особам безпосередньо в Україні.
Заступник голови конституційно-правового комітету Міхаел Цанов (рух SLK — Старости за Ліберецький край) розкритикував той факт, що уряд “проштовхнув” поправку до законів Lex Ukrajina у нижній палаті представників у режимі надзвичайного законодавчого стану. На думку сенатора, було зловживання таким станом. Ракушан, утім, вказав на необхідність вчасно прийняти нові правила. За словами міністра, було реальне побоювання, що опозиція в парламенті може завадити скороченому ухваленню поправки в іншій формі.
Якщо громадяни України захочуть продовжити тимчасовий захист, згідно з поправкою вони повинні будуть зареєструватися в електронному вигляді до кінця березня. За допомогою реєстрації вони отримають дату особистого візиту до приймальної Департамену у справах міграції та політичного притулку (ОAMP) МВС, де отримають так звану візову наклейку. Якщо іноземець не зареєструється до зазначеної дати або після реєстрації не з’явиться для позначення візової наклейки до кінця вересня 2023 року, його тимчасовий захист буде припинений.
Поправка дозволить спростити процедуру продовження тимчасового захисту у разі чергової хвилі біженців з України. Уряд міг би постановити, що електронної реєстрації буде достатньо для продовження тимчасового захисту без необхідності особистого візиту до приймальної ОАМР МВС.
Психологи, школи, KACPU, зарплати, житло – основні зміни
Частиною поправки є можливість легшого отримання кваліфікації в галузі психології, оскільки з приїздом людей, які постраждали від військового конфлікту, попит на ці послуги зріс. Також будуть змінені правила зарахування українських дітей до дошкільної освіти та обов’язкового відвідування школи на наступний навчальний рік. Закон спростить процедуру відрахування дитини з дитсадка, оскільки діти біженців часто переїжджають або повертаються на батьківщину, не повідомляють про це адміністрацію дитсадка, але блокують місце надалі.
За словами міністра, уряд готує ще одну поправку до Lex Ukrajina. Відповідно до неї, з квітня цього року Крайові центри допомоги Україні (KACPU) не підпорядковуватимуться крайовим адміністраціям, а Міністерству внутрішніх справ ЧР. Крім того, проект має обмежити термін безкоштовного екстреного проживання, щоб мотивувати біженців самостійно шукати житло. А ті, хто такого житла справді потребують, отримували б соціальну підтримку. Роботодавці повинні будуть повідомляти про тип трудових відносин і розмір доходу біженців з тимчасовим захистом, щоб вони могли скористатися правом на пільги.
Згідно із запропонованою поправкою, біженці зможуть проживати в екстрених приміщеннях — у гуртожитках або пансіонатах — безкоштовно протягом максимум 150 днів. Через п’ять місяців їм доведеться або почати платити за своє перебування з власної кишені, або їм доведеться переїхати. Тоді держава могла б почати платити нову доплату — на квартиру. За словами Ракушана, 30 відсотків біженців користуються екстреним житлом. Решта розміщуються комерційно або у родичів. На даний час місця для екстреного проживання виділяють краї. Йдеться про гостелі, готелі, пансіонати чи квартири фірм або організацій. Держава надсилає 300 чеських крон на одну особу за ніч у крайових чи муніципальних установах, а іншим — 350 чеських крон.
Читайте також: Продовження тимчасового захисту – опозиція критикувала Lex Ukrajina та утрималася від голосування
