Уряди приймаючих країн зацікавлені, щоб українці швидше вивчили мову. З підвищенням продуктивності праці зростуть зарплати українців. Таким чином країни перебування отримуватимуть більше податків від українців, – пояснює Андрій Гайдуцький, доктор економічних наук, експерт з міграційної політики і розробки фінансово-банківських програм для мігрантів та діаспори. Фокус зібрав думки експертів та історії, хто де, на яких умовах працює за кордоном та скільки заробляють українці.
Українцям, які не знають мови країни, в яку прибули, як правило, пропонують роботу на заводах чи фабриках.
Польща
Вакансії: в цій країні можна влаштуватися прибиральниками, пакувальниками, вантажниками, операторами автоматизованих машин.
Зарплата: близько 3,35 тис. — 7 тис. злотих (737 — 1540 євро).
Умови. Польські роботодавці часто пропонують або компенсацію витрат на оренду, або безкоштовне житло (але з оплатою за комірне близько 80 євро). Це можуть бути помешкання, розташовані неподалік від місця роботи, де разом мешкають по 6-8 осіб в кімнатах типу гуртожитку або хостелу.
Години роботи: робота на заводах Польщі — доволі непроста. Зміни часто тривають по 10 годин, працювати треба 6 днів на тиждень. Наприклад, працівнику на складі дозволена перерва на 30 хвилин, при чому оплачується тільки 15 хв.
Чехія: скільки заробляють українці
Вакансії: також можна знайти аналогічні вакансії пакувальника, оператора на заводі.
Зарплата: оплата праці в середньому вища, ніж у Польщі, вона становить 1025 — 1700 євро.
Години роботи: подекуди тривалість зміни на заводі в Чехії 12 год при 5-ти або 6-денному робочому тижні.
Умови. Чеський роботодавець також пропонує працівнику житло по 100-130 крон на добу або ж компенсацію — 3000 крон (123 євро в місяць). Крім того, у вакансіях в Чехії частіше пропонують доплати за понаднормові години (+20%) та за нічні зміни (+50%), за роботу у другій половині дня, у свята та вихідні. Разом з тим, у Чехії робітників приваблюють безкоштовними обідами.
Німеччина
Зарплата: на низькокваліфікованих посадах (на складах, будівництві тощо) у середньому можна заробити 1500 — 2000 євро.
Хоча економіка Німеччини першою увійшла в рецесію, однак і там бачимо появу нових програм для мігрантів, зокрема, запуск програми Opportunity Card. Це зумовлено виїздом місцевого населення на роботу за кордон, а також демографічною кризою, яка через старіння населення потребує більше робітників, —
каже Андрій Гайдуцький.
Німеччина запустила програму для заохочення трудових мігрантів, оскільки потребує робітників через демографічну кризу.
Приміром, у Німеччині комплектувальник одягу отримує до 1750 євро/міс, працюючи 5-6 днів на тиждень по 8 годин. З цієї суми йому доведеться викласти 10 -13 євро/день (310 — 403 євро в місяць) за надане роботодавцем житло. Прибиральниця в готелі Німеччини отримує 1000 — 2000 євро в місяць (залежно від регіону країни), при цьому, з її зарплати вираховують 350 євро за житло та сніданки.
Роботодавці за кордоном, як правило, дотримуються норм трудового законодавства. “Українцям, які без грошей, можна платити менше, звісно. Але є мінімальна погодинна оплата, десь 9 євро на годину. Цю ставку витримують. Працевлаштування офіційне, бо інакше може бути висока відповідальність”, — зазначає Олександра Томашевська.
Якщо ж роботодавець пропонує “конверт”, варто відмовитись, – зауважує Андрій Гайдуцький.
За можливості, необхідно працевлаштуватись легально, що дозволить отримувати відрахування на накопичувальний пенсійний рахунок (і скористатись цими виплатами після досягнення пенсійного віку), а також отримати юридичну допомогу у випадку конфлікту з роботодавцем
Експерти визнають, що інколи соціальна система країни перебування влаштована так, щоб мотивувати біженців працювати нелегально. “Працювала на ковбасному заводі фасувальницею кілька тижнів, зарплата неофіційна. Можна було погодитися на офіційну оплату, але тоді б втратила допомогу по безробіттю, та й із житлом соціальним довелося б прощатися. А це невигідно. На заводі заробити можна було максимум 1200 євро, а квартири в місті, де я мешкала, коштували 500-600 євро на місяць”, — розповіла Фокусу Лілія, яка понад рік жила в Німеччині, а зараз повернулась в Україну.
Уряди приймаючих країн зацікавлені, щоб українські біженці вивчили мову, адже відтак зросте їх зарплата та податкові відрахування в держскарбницю країни перебування.
Окрема тема: чи хоче тимчасовий мігрант інтегруватися у чуже суспільство, або ж має намір повернутися в Україну і саме тому відмовляється і від мовних курсів, і від працевлаштування?
Є два типи біженців: перші просто чекають, коли в Україні все налагодиться, другі — не чекають. Отже, перші — не вчать мову, виконують мінімум вимог, якщо такі є, і не бачать майбутнього у Європі. Другі — якщо вони вирішили залишитися в Європі навіть на невизначений час, роблять кроки для адаптації, —
розповіла експертка з питань податків Олександра Томашевська,
Опитані Фокусом експерти радять скористатися всіма можливостями, які пропонує уряд для біженців.
Необхідно регулярно підвищувати свої здібності. Країни ЄС пропонують безліч інтеграційних програм для українців, щоб вони якомога швидше підвищили рівень своїх знань і компетенцій. Варто скористатися такими можливостями. Це дозволить швидко вийти на бажаний рівень доходу,
— наголошує Андрій Гайдуцький.
