16.6 C
Czech Republic
додомуПорадиТранспортСловаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років...

Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому

Про відкриття сполучення ширококолійною лінією Київ-Ужгород-Кошице через КПП Павлово-Матьовце говорив сьогодні словацький уряд. Він виділяє 7 млн євро для підготовчих робіт

reklama/реклама

Наприкінці цього року Словаччина планує розпочати курсування пасажирських потягів другою залізничною лінією до кордону з Україною. Це сполучення з’єднує місто Кошице та обласний центр Ужгород. Воно є коротшим, ніж через Чоп, який лежить південніше. Ця залізнична магістраль відома під назвою ŠRT.

ŠRT має довжину майже 100 км – 12,5 кілометрів на території України, та 87 кілометрів – на території Словаччини. Фото: Владіслав Піша

На відміну від стандартної європейської 1435 мм, вона має ширину колії 1520 мм, яка є в Україні. У цьому стандарті вона була побудована у 1966 році і використовується виключно з промисловою метою — перевезення руди з України до східнословацького металургійного заводу U.S. Steel Košice в селі Ганіска при Кошицях.
Про адаптацію цієї колії для пасажирських перевезень мова йшла вже давно. Нині проект був схвалений кабінетом прем’єр-міністра Роберта Фіцо сьогодні, 27 березня 2024, на виїзному засіданні уряду у Ґаланті. Міністерство транспорту оцінило вартість необхідної модифікації інфраструктури приблизно у сім мільйонів євро (177 мільйонів чеських крон), повідомляє ЧТК. Наразі пасажирські потяги курсують між Словаччиною та Україною іншою колією — через Чорну над Тисою та Чоп, оминаючи великий обласний центр Ужгород. Залізниці, таким чином, втрачають потенційних пасажирів, а автобуси перевантажують автомобільний пункт пропуску у Вишньому Німецькому.

Ширококолійна залізниця Ужгород – Матьовце – Кошице (ŠRT) позначена на мапі пунктиром. Словацький уряд хоче запровадити пасажирський рух цією ділянкою, яка є суто вантажною. Пасажирський рух відсутній і на паралельній ділянці стандартної європейської ширини Бановце над Ондавоу – Вельке Капушани – Матьовце.

Має бути не тільки вантажний перехід

Потяги на новій лінії зможуть курсувати за маршрутом Київ – Ужгород — Ганіска при Кошицях через залізничний прикордонний перехід Павлово-Матьовце. Донині він був тільки вантажним. Для початку руху пасажирських поїздів на лінії необхідно буде побудувати приміщення для здійснення прикордонного та митного контролю, а також перон. Потяги в рамках надання громадських послуг має обслуговувати словацький національний перевізник ZSSK у співпраці з “Укрзалізницею”. Міністерство оцінило вартість субсидування кожної пари поїздів на наступний рік в один мільйон євро (25,3 мільйона чеських крон). Про кількість нових можливих пар потягів не повідомляється. Так само наразі невідомо, чи продовжить словацька сторона колію 1520 мм до станції Кошице (приблизно 12 км), щоб українські потяги їхали не до села біля комбінату, а до пасажирського вокзалу другого найбільшого словацького міста.
Пасажирські потяги між Словаччиною та Україною вже багато десятиліть курсують тільки через прикордонний пункт Чорна над Тисою-Чоп. Тим часом другий залізничний перехід Матьовце-Павлове є тільки вантажним. Тут вже понад два десятки років відсутнє навіть як внутрішньословацьке залізничне пасажирське сполучення (Бановце над Ондавоу — Вельке Капушани, 32 км), так і внутрішньоукраїнське (Ужгород — Павлово, 12 км) регіон обслуговується тільки автобусами, маршрутними таксі або приватним транспортом.

На маршрут Бановце над Ондавоу – Матьовце нині дуже рідко заїжджають пасажирські потяги. Переважно йдеться про спеціальні поїздки, як-от з нагоди 40-річчя ŠRT у червні 2006 року, або у 2013 році, ностальгійним потягом “Гурвінек”. Фото: Леош Томанчак

Історична, але дещо призабута колія

Тим часом йдеться про залізничну лінію зі значною історією. Це було перше будівництво у рамках першої Чехословацької республіки і стало продовженням місцевої залізниці Ужгород – Ваяни до Бановця над Ондавоу. Його метою було негайно з’єднати адміністративний центр тодішньої Підкарпатської Русі Ужгород із залізничною мережею східної Словаччини, оскільки становище чопського залізничного вузла було непевним через прикордонні суперечки з Угорщиною. Проект залізниці був розроблений у Братиславі в 1919 році. Будівництво тривало у 1920-1921 роках залізничний полком чехословацької армії. При будівництві цієї залізниці також використовувався матеріал із розібраних других колій сусідніх невикористовуваних залізничних сполучень північ-південь. Було реконструйовано й стару лінію Ужгород – Вояни. Залізниця використовувалася у повному обсязі аж до Другої світової війни. Після її закінчення магістраль перетнув кордон між Чехословаччиною та Радянським Союзом. Транскордонний пасажирський рух на цій ділянці зупинили. Зупинки й станції поблизу кордону були закриті. Пасажирські потяги сюди більше не заїжджали — тільки до Великих Капушан і зрідка — до станції Матьовце на самому кордоні.
У 1966-му році на території Чехословаччини була паралельно збудована і колія широкого стандарту. У 1990 року траса електрифікована. Регулярний пасажирський рух до Великих Капушан був зупинений у 2003 році, і спроби його відновлення у 2012 та 2019 роках були неуспішними. Тільки зрідка сюди заїжджають спеціальні туристичні потяги під час урочистостей чи святкувань.

Читайте також: Під новий потяг Прага – Чоп “Укрзалізниця” запроваджує сполучення із Закарпаття до Чернівців

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама