10.2 C
Czech Republic
додомуНовиниКультураШостий день празького Тижня українського фільму: Аліна Горлова, "Цей дощ ніколи не...

Шостий день празького Тижня українського фільму: Аліна Горлова, “Цей дощ ніколи не скінчиться”

Документальний фільм "Цей дощ ніколи не закінчиться" Аліни Горлової мають змогу переглянути глядачі у празькому кінотеатрі "Атлас" 13 листопада о 20.00. Квитки ще є, можна приходити.

reklama/реклама

Сьогодні, у неділю 13 листопада, о 20.00 глядачі празького кінотеатру “Атлас”, що розташовується неподалік станції Флоренц (вул. Соколовська 371/1) під час Тижня українського кіно побачать документальну стрічку “Цей дощ ніколи не скінчиться” (у чеській версії “Z deště pod okap”) Аліни Горлової.
Фільм “Цей дощ ніколи на скінчиться” отримав нагороду на фестивалі документального кіно в Амстердамі у 2020 році і фестивалі “Кіноколо” в Києві у 2021-му і ряд інших нагород, зокрема на 23-му міжнародному кінофестивалі документальних фільмів про права людини «Один світ», який щороку у Празі та інших містах Чехії проводить організація “Людина в скруті”. Кістяком фільму є історія 20-річного курдо-українця, студента та працівника Червоного Хреста Андрія Сулеймана. Коли почалася війна у Сирії, він переїхав у Лисичанськ. Та війна його дістала і тут. У 2014-му Андрій вирішив вже не тікати, а почати допомагати новій батьківщині.

З війни на війну

Кадр із фільму “Цей дощ ніколи не скінчиться”

Брат Андрія живе у Німеччині та збирається одружитися. До такої ж долі Андрія штовхають батьки, але хлопець відчуває, що то не його шлях. Він хоче продовжувати допомагати тим, хто страждає від війни, й вирішує відвідати родичів у Іракському Курдистані.
Увага камери часто відволікається від Сулеймана. Фільм навіть починається не з нього: якийсь мужичок у якомусь селі дружить із котом і, незважаючи на постійні обстріли, купається у річці. Десь поруч ремонтують танки. У Німеччині проходить черговий Прайд. Та й повз самого Андрія рутинно мігрують потоки людей. Куди й звідки — зрозуміло: з того місця, де небезпечно — у те, де, на їх розсуд, є шанс вижити.
З долею хлопця можуть легко проасоціювати себе багато людей: він втік від однієї війни, щоб потрапити на іншу. Він прийняв цей виклик і намагається бути корисним. При цьому Андрій не забуває про свою другу батьківщину. Він відвідує родичів у курдській частині Іраку, зокрема дядька, який працює масажистом та реабілітує важко поранених вже на іншій війні солдат.
Подорожує Андрій і до Німеччини, де його брат планує одружитися. Також і до Лисичанська, де помирає їхній батько. Ми стаємо свідками життя окремої людини, яке ділиться на війну та мир, тил та фронт, чорне та біле, смерть та Прайд. У цих умовах хлопець дорослішає.

Джерело: Валерій Мирний, НВ

Про фестиваль українського кіно у Празі

Кадр із фільму “Цей дощ ніколи не скінчиться”

Усі фільми демонструються в оригінальній версії з чеськими субтитрами. “Тиждень українського кіно” – це проект, який з 2017 року реалізується громадським об’єднанням RUTA у співпраці з посольством України в Чеській Республіці та рядом інших організацій. Цього року фестиваль був включений до програм Ґете-інституту та МЗС Німеччини. Мета заходу – пом’якшити наслідки війни росії проти України, а також ознайомити чеського глядача з українським кіномистецтвом. Більше інформації та програму дивіться на сайті ProUkrainu тут (українською), а також на сайті кінотеатру «Атлас» тут (чеською), де й можна придбати квитки.
Видання ProUkraїnu є інформаційним партнером кінофестивалю.
На перегляд фільму “Цей дощ ніколи не закінчиться” ще є декілька вільних квитків до продажу, тож переглянути стрічку сьогодні о 20.00 можна буде без проблем.
Читайте також: Ленка Віхова: українське кіно у 2017 році було апріорі політичною справою

Дивіться трейлер до фільму Аліни Горлової:

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама