4.3 C
Czech Republic
додомуНовиниАктуальнеСтароміський астрономічний годинник у Празі: факти та легенди

Староміський астрономічний годинник у Празі: факти та легенди

Упродовж року мільйони туристів відвідують Староміську площу саме для того, щоби побачити відомий орлой.

reklama/реклама

Одна з найпопулярніших туристичних пам’яток у Чехії, про яку чули всі — Староміський астрономічний годинник у Празі (Staroměstský orloj). Упродовж року мільйони туристів відвідують Староміську площу саме для того, щоби побачити відомі куранти.

Як повідомляє офіційний туристичний портал Prague.eu, з 1410 року фасад Староміської ратуші прикрашає знаменитий Староміський астрономічний годинник. Спеціально для нього на вежі споруджена кам’яна прибудова, в якій зберіглася механічна система. Годинник складається з кількох частин — окрім астрономічної та календарної пластин, є також механізм із зображенням 12 апостолів, які щогодини з 9:00 до 23:00 з’являються у двох віконцях. Саме на це дійство приходять дивитися туристи у Празі.

Хто створив годинник?

Як зазначає ресурс Kudy z nudy, Староміський астрономічний годинник був виготовлений Мікулашем із чеського міста Кадань (Kadaň). Відома легенда про майстра Гануша, який нібито створив куранти, а потім йому викололи очі, щоби він більше не міг повторити витвір є неправдою. Насправді наприкінці XV століття майстер Гануш тільки відремонтував астрономічний годинник. А про те, що після цього його осліпили нічого не відомо.

Пізніше годинник зупинився 1787 року, та його частково відремонтували. Остаточно Празькі куранти перестали працювати в 1824 році. Тоді ніхто не зміг відремонтувати прилад і було вирішено його ліквідувати. Та зрештою цього не сталося, бо 1865 року знайшовся годинникар, який зміг полагодити складний механізм. Це був Людвік Гайнц, який мав свою маленьку годинникову майстерню прямо навпроти астрономічного годинника і роками спостерігав за ним. Крім того, він був міським радником і з його ініціативи, а насамперед за рішенням муніципалітету, між 1864 і 1866 роками провели так званий капітальний ремонт і реконструкцію годинника.

Як Друга світова війна вплинула на долю Празьких курантів?

Під час Другої світової війни, коли німці обстрілювали Прагу з парку Летна, Староміська Ратуша згоріла, відповідно сильно постраждав й астрономічний годинник. Після війни міські чиновники звернулися до годинникової компанії Гайнц (Hainz), що робити з астрономічним годинником.

Тоді Людвік Гайнц запропонував викинути сильно пошкоджений механізм і вбудувати сучасну машину. Співробітники компанії не могли з цим змиритися. Тому, незважаючи на думку керівництва, годинникарі брати Весечті та учень Я. Валашек самотужки розібрали, відремонтували та відновили годинник. Так, вони зберегли цю унікальну пам’ятку до наших днів.

Що показує годинник?

Астрономічний годинник уже понад 600 років показує не тільки час і дату, але й положення Сонця, фази Місяця, астрономічні цикли та свята християнського календаря.

Загалом прилад поділяється на календар із зодіаком та годинник. Якщо точніше, то це астролябія з зодіаком і годинником, а також календарем. Однак немає розподілу на місяці, тижні чи навіть літочислення, лише на дні в церковному році з фіксованими днями святих і числом неділі. Календарна табличка з алегоріями місяців була створена в 1865 році Йозефом Манесом. Циферблат показує день у тижні, місяці та році.

Унікальністю годинника є сонячна рафія, що посувається, та яка показує одночасно три часи:

  • Старочеський (готичні цифри 1-24) на кільці, що гойдається по колу. Новий день починався із заходом сонця;
  • Німецький, тобто сучасний центральноєвропейський, на диску двічі I-XII з полуднем у зеніті. Визначений після 1551 року. Коли пізніше німецький час було встановлений як єдиний у Чехії, він уже був позначений на годиннику, тому вдалося зберегти старочеський час донині;
  • Планетарні години (вавилонський час) – це області між лініями від сходу до заходу сонця, година визначається проекцією середини символу сонця на області, позначені 1-12. Також лінії визначають область ночі, але вони не позначені на годиннику.

Лише в 1865 році на астрономічному годиннику почали визначати зоряний час, і покажчик зірка міцно пов’язаний із зодіаком у положенні весняного рівнодення. Це єдиний покажчик, який стосується не руху Сонця, а зірок, тобто Всесвіту.

Читайте також:

Ядерний бункер у Празі: служить як прихисток та відкритий для безкоштовних екскурсій (дати на зиму-весну 2024)

Адршпах та Тепліцькі скелі – місце, де особлива погода, живуть кам’яні слони, а в озері – риби-велетні (відео)

Куди поїхати в Чехії: Горжице — місто ласощів, мотоциклів та величних скульптур

Чарівний замок Блатна: поїздка вихідного дня

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама