На екстремістській сцені у Чехії продовжує домінувати так званий антисистемний рух, представники якого не вірять у європейську демократичну систему. Вони часто захоплюються режимом у Росії, не поважають Чеську Республіку як державу та її інститути, намагаються довести, що і надалі існує соціалістична Чехословаччина, яка не є членом ЄС та НАТО.
Ця сцена повністю затьмарила традиційну екстремістську та ксенофобно-популістську тематику, йдеться у звіті міністерства внутрішніх справ Чехії про екстремізм за 2023 рік. Вплинули на ситуацію і розбіжності між окремими представниками ромської та української громад або реакція на терористичну атаку палестинського руху ХАМАС в Ізраїлі восени минулого року.
Антисистемний рух знищив класичних екстремістів
За даними МВС, тенденція, яка розпочалася під час пандемії covid-19 (що хвороба вигадана, вакцини непотрібні тощо), тривала і минулого року. Тоді з’явилася низка нових особистостей, які здобували популярність у онлайн-просторі. Згідно зі звітом, цей антисистемний рух є «плавильним котлом» громадян, які незадоволені різними соціальними, політичними чи економічними подіями. «Формально він використовує ярлик “чеського патріота”. Але насправді він вбирає елементи, які відповідають гібридній діяльності кремлівського режиму», – зазначає МВС ЧР.
За даними міністерства, у 2023 році рух цілеспрямовано зловживав темами зростання цін, енергетичної та міграційної кризи, російської агресії проти України чи конфлікту на Близькому Сході. Проте його слабкість – «роздробленість», а також відсутність політичної програми. Незважаючи на це, деяким активістам вдалося завоювати довіру громадян за допомогою дезінформації та теорій змови, повідомляється у звіті.
Цей рух також поширював ідею, що Чехія не є легітимною державою, а своєрідною “фірмою”, а поліція — приватною охороною цієї “фірми”. Її прихильники зосереджені на примусових діях проти влади, або на ігноруванні її закликів. «Кульмінацією їх діяльності стали ексцеси в судах, коли ці особи намагалися заблокувати конкретні судові процеси з обвинуваченими, які виставлялися жертвами нелегітимної системи», – зазначило чеське МВС.
Антисистемний рух, а також екстремістські та ксенофобські утворення концентрують людей середнього та старшого віку, які мають соціальні проблеми та почуття відчуженості. Оскільки вони тривалий час споживали дезінформацію, вони не в змозі критично оцінювати різноманітні теорії змови та модифікований чи відверто вигаданий контент. Тоді вони схильні безмежно довіряти їм, пишуть у міністерстві.
Напруження між ромами й українцями
«Протягом періоду, що спостерігається, також відбулося загострення відносин між частиною української та ромської громад. Причиною стали реальні чи уявні ситуативні конфлікти, які отримали резонанс у соцмережах. Дехто намагався нагнітати цю напругу навмисно», – йдеться у повідомленні МВС ЧР.
У 2023 році були зареєстровані ксенофобські та расистсько мотивовані висловлювання осіб, які не мають чіткого відношення до правоекстремістського середовища. Вони традиційно були спрямовані проти іммігрантів, ромів та інших меншин. Продовжувалися також виступи, спрямовані проти українців чи їхньої власності.
Минулого року на мотивах ненависті до ромів було скоєно 25 злочинів, а 18 діянь мали антисемітський підтекст, 13 злочинів скоєно проти ЛГБТ+ спільноти. Загалом минулого року поліція розкрила 181 злочин із екстремістським підтекстом, що на 32 більше, ніж торік. Вона притягнула до кримінальної відповідальності 98 осіб.
Також спостерігається тенденція до прийняття антисемітських теорій змови, особливо після теракту руху ХАМАС в Ізраїлі 7 жовтня.
Дезінформаційні ЗМІ поширюють ненависть
Квазімедіа-сцена поширювала ненависні упередження, як антимігрантські та ісламофобні, так і антисемітські, антиукраїнські та гомофобні. Часто вони узгоджуються із кремлівськими наративами. Ці конспірологічні ЗМІ підривають систему ліберальної демократії, виступають проти уряду, державних установ, закріплення держави в міжнародному демократичному співтоваристві.
За даними міністерства, теорії змови, іноді з антиукраїнським або антисемітським підтекстом, також з’явилися у зв’язку з трагічною стріляниною на Філософському факультеті Карлового університету (FF UK). Після стрілянини зросла кримінальна активність на основі упереджень та стереотипів не лише щодо студентів і викладачів цього факультету, а й загалом щодо людей із вищою освітою.
Традиційні неонацисти не мають впливу
Однак традиційні ультраправі утворення перестали бути актуальними політичними гравцями. «Старші ветерани неонацистського руху на публіці суттєво себе не проявляли. В основному вони реалізовували себе лише в межах своєї субкультури. Їхній мобілізаційний потенціал низький, до того ж часто обмежений алкоголізмом чи вживанням інших речовин, що викликають залежність», – йдеться у повідомленні.
«“Робітнича молодь” все більш відкрито пропагувала неонацизм через інтернет-повідомлення. “Національна демократія” (ND) і “Робітнича партія соціальної справедливості” (DSSS) повністю втратили свою релевантність. Їх можна назвати маленьким фрагментом у мозаїці угруповання, прояви якого перегукуються із гібридною дією кремлівського режиму», – додали в МВС. Анархісти, з іншого боку, боролися із суспільною незацікавленістю, йдеться у звіті. А ортодоксальні комуністи розмірковували про різні історичні ювілеї чи окремі події з Чехії та за кордоном. Воєнізовані формування значної громадської діяльності не розвивали.
Мусульманська громада залишається переважно поміркованою і жодним чином не відображає заклики прихильників екстремістських форм ісламу. Проте, як і в попередні роки, згідно зі звітом, були зафіксовані випадки індивідуальної радикалізації, особливо в онлайн-середовищі. Особливо вразливою категорією є підлітки та неповнолітні. За даними міністерства, радикалізація стосується не лише практикуючих мусульманської громади, а й новонавернених і людей, які раніше не мали схильності до віри.
Читайте також: Екстремісти у Чехії у другому півріччі минулого року роздмухували ворожнечу між ромами та українцями – звіт МВС
