28 вересня чехи відзначають День чеської державності. Свято пов’язане насамперед зі Святим Вацлавом, який був убитий цього дня, тільки невідомо, у якому точно році — у 935 або 929 році. Святий Вацлав прагнув миру і добрих відносин із німцями, на відміну від свого брата Болеслава. Це, зрештою, обернулося для Вацлава трагедією…
Свято має давню традицію. Святий Вацлав став покровителем Пршемисловців, а згодом і Чеських земель як таких.
День державності Чехії
День, присвячений Святому Вацлаву, вперше став державним святом за часів першої республіки на підставі закону від 1925 року, коли його відзначали як День Святого Вацлава. Однак у Чехії його відзначали вже за часів Австро-Угорщини.
Окремі країни в освіченій австрійській частині монархії могли відзначати свята своїх покровителів. А імператриця Марія Терезія визначила одним із покровителів чехів саме Святого Вацлава. Тому це свято відзначають щонайменше від другої половини 18-того століття.
Коли Національний день Чехії став державним святом?
Але після Другої світової війни ситуація ускладнилася. Комуністи День Святого Вацлава не вважали святом. Таким чином, 28 вересня знову стало вихідним аж у 2000 році на основі нового закону про свята.
Проте значення свята Святого Вацлава виходить за межі як першої Чехословацької республіки (1918-1938), так і Австро-Угорщини. Князь невдовзі став святим, а незабаром і покровителем усього роду Пршемисловців, із якого походив і сам.
Історично постаті Святого Вацлава та його брата Болеслава також мають вирішальне значення. Після того, як перші пшемисловці стали незалежними від князів Великої Моравії, а Вацлав досяг миру з німецьким королем, було засіяно зародок чеської держави.
Святий Вацлав
Сучасний День чеської державності припадає саме на свято Святого Вацлава. Водночас ім’я пршемисловського князя оточене низкою легенд і переказів, які приписують йому незмірну роль у заслугах для Чехії. Про те, ким був святий Вацлав, відомо небагато. Більшість істориків спираються на легенди, а потім доводиться порівнювати дані з них з надійнішими джерелами.
Сам рік і місце його народження невідомі. Наразі історики сходяться на думці, що він народився, ймовірно, у 907 році. Однак, мабуть, найвідоміша легенда про його життя стверджує, що він народився на чотири роки раніше в Стохові неподалік Кладна, де досі росте дуб, який його бабуся Людмила посадила на честь його народження.
Однак точно відомо, що він є сином князя Вратислава (і онука першого задокументованого князя Пршемисловського, Борживоя І.) та його дружини Драгоміри зі Стодор. Відомо також, що коли на початку 921 року помер його батько, Вацлав ще не вважався повнолітнім, і деякий час замість нього правила мати.
Владарювання Святого Вацлава
З історичних джерел видно, що Вацлав прийняв правління не пізніше 925 року. Тоді він наказав перевезти останки своєї бабусі Людмили з Тетіна до Праги. На той час родина Пршемисловців контролювала територію в радіусі приблизно тридцяти кілометрів навколо Праги.
На внутрішній арені він головним чином намагався консолідувати свою територію, і, можливо, навіть панувати над іншими князями на території сучасної Чехії. На це вказують, наприклад, тексти легенди Крістіана або хроніки Даліміла, де йдеться про його сутичку та перемогу над князем з Коуржімі. Інші джерела свідчать про те, що він займав привілейоване становище серед князів у своєму оточенні, наприклад, повідомлення про те, що він зобов’язувався платити данину з усієї Чехії королю Саксонії.
Водночас, однак, він мав справу з роз’єднаністю власних земель. Про це свідчать відомості та чутки про суперництво між його матір’ю Драгомирою та бабусею Людмилою, а також його суперечка із братом Болеславом, яка зрештою коштувала йому життя.
Легенди часто описують його велику побожність. Він дійсно був християнським монархом і значною мірою сприяв поширенню віри в країні. Він засновував церкви, підтримував духовенство та скликав до країни священиків, які були на той час найбільш грамотними та освіченими. Але загалом легенди, напевно, прибарвлені уявленнями про ідеального правителя. Відомо, що він розпочав будівництво церкви Святого Віта на Празькому Граді, на місці якої сьогодні стоїть собор Святого Віта.
Це може бути пов’язано з його зовнішньою політикою. У 929 році саксонський король Їндржіх Птачник вторгся до Чехії, і Вацлав капітулював. Звісно, це було радше погодження із підданством: як реліквію Вацлав отримав від Їндржіха частину руки Святого Віта.
Смерть Святого Вацлава
Святий Вацлав, зрештою, став жертвою суперечки зі своїм молодшим братом Болеславом, який не хотів підкорятися чужоземному королю і закликав до боротьби. Болеслав запросив Вацлава до своєї фортеці, щоб разом відсвяткувати свято Святих Косми і Даміана. Наступного дня Болеслав і його піддані убив брата на сходах костелу.
Легенди, що описують вбивство Вацлава, утім, не згадують рік, коли мало відбутися це братовбивство. Там лише зазначено, що це сталося у понеділок, 28 вересня. На початку тижня 28 вересня припадало на 929 та 935 роки. Якщо раніше історики схилялися до більш ранньої дати смерті Вацлава, то сьогодні, на основі інших історичних джерел, вони вважають, що вбивство Святого Вацлава сталося пізніше.
Болеслав замінив на престолі свого брата, і незабаром після цього він вступив у суперечку із римським королем Отто I. Він відмовився йому платити данину, і довгих 14 років вів ним саксонську війну. Однак після 950 року він став союзником Отто. Чеські воїни брали участь у переможній битві під Лехом проти угорців. У 965 році Болеслав одружив свою доньку Дубравку Пршемисловну із князем Мешеком до першої польської столиці — міста Ґнєзно, через яке ішли торгові шляхи аж до Києва.
Читайте також: Магістр Ян Гус і сьогодні актуальний, та від його творів знепритомніли б феміністки
