Синдром “вцілілого”: як підтримати себе, близьку людину? Люди, які врятувалися і перебувають за кордоном, відчувають провину за це. Після півтора року війни в Україні емоційний стан людей, які покинули домівки, продовжує погіршуватися. Часто люди скаржаться на виснаження, втому, вигорання.
Ресурс ProUkrainu – це інформаційна підтримка для українців, які змушені були рятуватися від війни в Чехії. Щодня наша редакція працює для українців і тримає зв’язок з українцями. Нам відомі проблеми і відчуття наших земляків, людей, які опинилися в складній ситуації, через те, що їм довелось покинути рідний дім. Ми зібрали професійні поради, які підготували фахівці у межах проєкту «Ти як?» за ініціативи Першої леді Олени Зеленської.
- Коли людина втрачає когось із близьких або ж опиняється у ситуації, яка загрожує життю, чи стає свідком смерті інших, у неї може сформуватися синдром вцілілого. Вона знецінює власний негативний досвід, відчуває сором і провину, оскільки вважає, що не доклала зусиль, аби врятувати комусь життя.
- Синдром вцілілого може бути частиною посттравматичного стресового розладу (ПТСР), але значно частіше причиною є стрес і глибокі переживання.
Найбільш дієвою допомогою є турбота близьких і піклування про себе:
- прості слова підтримки;
- дотримання режиму дня;
- заняття буденними справами;
- техніки самодопомоги.
Поради від психологині Тетяни Єрмолаєвої: Як підтримати людину з синдромом “вцілілого”?
Поради від психологині, голови громадської організації “Психічне здоров’я” Людмили Айвазян: “Як боротися з почуттям провини”?
Синдром “вцілілого” – це термін, який використовується для описання психічного стану. Це відчуття провини через те, що людині вдалося вижити в тих обставинах, де не змогли вижити інші. Провину можемо відчувати всі ми, але не у всіх це розвивається в клінічний стан.
Як виникає провина. Дослідженнями підтверджено, що тим, хто поїхав від війни чи перебуває у відносно безпечному місці, в окремих моментах психологічно важче. Це повʼязано з тим, що коли ми не вдома, навколо нас немає всіх тих речей, які нас оточують і задовольняють наші соціальні та психологічні потреби. Таке відчуття виникає через те, що нам боляче.
Якщо ви помічаєте у своїх близьких подібні прояви, то не варто одразу лізти в душу. Людина в цей час може бути не готова щось розповідати. Але варто постійно нагадувати, що ви поруч і можете допомогти. Треба запитувати, що у людини з настроєм, через що вона переживає, і паралельно підтримувати всі прояви людини у самотурботі.
Як упоратися з відчуттям провини: поради для тих, хто в безпеці або в іншій країні?
- Насамперед варто зрозуміти, що це не ваша вина, що в інших куточках країни відбуваються запеклі бойові дії. Згадайте про справжні причини конфлікту та скеруйте негативні емоції на них, а не на себе.
- Дозвольте собі сумувати, не намагайтеся показувати радість від свого спасіння, якщо ви насправді її не відчуваєте. Якщо боїтеся, що засмучуєте своєю поведінкою інших, ви можете пояснити, що з вами відбувається й чому відчуваєте такі емоції. Вас, імовірно, зрозуміють, і ви не будете вимушені постійно витрачати енергію на те, щоб розігрувати спектакль.
- Дуже допомагає поговорити з людьми, які відчувають такі самі емоції. Знайдіть спільноту, яка виїхала в інші країни разом із вами, або поділіться відчуттями з тими, хто живе з вами в місті, яке не постраждало або мало постраждало від бойових дій. Це допоможе вам зрозуміти, що не тільки ви боретеся з такими складними емоціями, краще розпізнати свої думки й емоції, а також дізнатися, як інші з цим справляються.
- А ще ви можете допомогти українцям і з тилу, і з-за кордону, щоб створити собі відчуття, що ваше спасіння не було даремним. Якщо переїхали до іншої країни, то ви можете допомагати прихистком і перекладацькою роботою біженцям, виходити на марші в підтримку України, розказувати за кордоном про злочини Росії під час війни, переказувати кошти на підтримку української армії або ж поширювати інформацію волонтерів про потреби армії, медиків і цивільних (Джерело).
«Cиндром біженця» – симптоми та способи подолання. Поради від МОЗ України
Як полегшити свій стан при «синдромі біженця»?
- Не засуджуйте себе за те, що виїхали.
- Дайте собі час адаптуватися.
- Говоріть про свої почуття з тими, хто поруч.
- Вам не має бути соромно за те, що ви у безпеці.
- Почніть соціалізацію у новому місці.
- Сплануйте, де і як довго будете жити.
- Подумайте, чи є можливість влаштуватися на роботу.
