3.3 C
Czech Republic
додомуНовиниКультураТретій день празького Тижня українського фільму: Аркадій Непиталюк, "Припутні"

Третій день празького Тижня українського фільму: Аркадій Непиталюк, “Припутні”

Стрічка Аркадія Непиталюка "Припутні" 2017 року демонструватиметься 10 листопада 2022 у празькому кінотеатрі "Атлас" під час Тижня українського фільму. Ще є кілька квитків на показ. Вартість - 130 чеських крон.

reklama/реклама

Сьогодні, 10 листопада 2022 року, продовжується Тиждень українського фільму у кінотеатрі “Атлас”, що розташовується поблизу станції Флоренц (вул. Соколовська 371/1) у чеській столиці. Сьогоднішній фільм тематично буде абсолютно іншим, ніж два попередніх. Цього разу це буде комедія. Якщо точніше — то трагікомедія, але не про війну. Йдеться про стрічку “Припутні”, яку зняв режисер Аркадій Непиталюк.
Режисер вирішив показати долю стражденного українського народу трішки по-новому. Не у чистій драмі, а у драмі, загорнутій у комедію. Фільм має справді театральне походження — адже за його основу взята п’єса автора сценарію фільму Романа Горбика “Центр”. Український глядач після декількох депресивних фільмів вже просив щось інше, але також реальне. Тому й виник таким цікавим способом знятий фільм.

“Що скажуть люди?”

Отже, мати з донькою збираються у село Припутні до своєї баби Зіни. Вони проспали єдиний автобус і мусять їхати на таксі. Таксист – теж головний герой. Невдаха в амурних стосунках, шанувальник-початківець класичної музики та трішки поліглот Юра вирішує, що треба дещо змінити в своєму житті. Водночас він залишається хамуватим, дикуватим та агресивним тіпочком у треніках. Сподіваючись продовжити знайомство з чарівною Свєткою в коротеньких шортиках, «таксист за покликанням» Юра отримує “в бонус” її мати та кидається в мандрівку до Припутніх, де не «ловить» мобільний зв’язок, де живуть і розмовляють по-народному та діють, не думаючи.

Кадр із фільму “Припутні”. Джерело: кінотеатр “Атлас”

Кажуть, дорога змінює людину. Лише одна доба, що перевертає життя усіх героїв догори дригом… Так ось, Юра привозить наших двох дівчат до бабці, і тут розгортається справжнє шоу, яке ви, можливо, і самі колись бачили наживо. Три покоління жінок, які роблять усе, аби іншим жилося гірко та важко. Як зазначає арт-оглядачка Лєна Чиченіна на сторінках телеканалу “Еспресо”, “бо «що люди скажуть» – це наріжний камінь українського сільського буття. Аби люди нічого не сказали, матері вмовляють своїх доньок не йти від чоловіків, які їх регулярно товчуть. З тієї ж причини люди часто не заявляють у поліцію про злочини. Дівчина, яка випадково вагітніє від одруженого чоловіка, боїться про це розповісти навіть найближчим. Мати калічить доньку, донька калічить онуку і така історія триває століттями”.

Своєрідне розуміння духовності

Кадр із фільму “Припутні”. Джерело: кінотеатр “Атлас”

«Що я це байстря привела у світ – то це ти все винувата», «Шо ти вопше про мене знаєш?», «Я це село з себе вимиваю-вимиваю, а воно все-одно кізяком смердить», – ось це і є типові фрази нашої сільської трагікомедії. Ось така колиска української духовності.
До речі, про духовність. Персонаж, який начебто відрізняється з усіх – це вчителька. У неї закоханий таксист Юра, але вона не відповідає йому взаємністю. За твердженням самого героя: «Думаєш, шо ти – афігєнна сталічна інтєлігєнтка, а я – грязний ніжинський жлоб?». Тож, маємо: музика – «Воплі Водоплясова», слова – народні, почуття – непідробні, кіно – українське.
Відгуки читачів на фільм – абсолютно протилежні. Від “це просто жах! Як таке можна допускати до перегляду?! Мат на маті!” до “фільм про все в нашій країні. Про чоловіків, які стали безпомічними істеричками, про жінок, які взяли все на свої плечі і перетворилися на коней з яйцями, про життя заради думки оточуючих, про дітей, які народжуються випадково і ростуть в нелюбові…”

Ми були, були на селі…

Кадр із фільму “Припутні”, джерело: кінотеатр “Атлас”

Зйомки стрічки відбувалися всередині 2016 року в Ніжині, селищах Хомівка та Припутні в Чернігівській області, і через 8 місяців фільм був готовий. Вийшов на екрани у 2017 році. Це – перша повнометражна режисерська робота актора, сценариста та телережисера Аркадія Непиталюка. З 1997 року він працював режисером-постановником на українських телеканалах. З 2002 року викладає режисуру та акторську майстерність у КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого. В 2016 році презентував короткометражку «Кров’янка», яка отримала приз за кращий фільм національного конкурсу фестивалю «Молодість».
Виробництвом фільму займалася компанія Star Media за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Картина «Припутні» стала одним з переможців 8-го конкурсного відбору Держкіно України у 2016 році, саме тому 50 % бюджету стрічки надало Держкіно. На Одеському міжнародному кінофестивалі картина «Припутні» отримала спеціальну нагороду від журі Національного конкурсу.

Про фестиваль українського кіно у Празі

Усі фільми демонструються в оригінальній версії з чеськими субтитрами. “Тиждень українського кіно” – це проект, який з 2017 року реалізується громадським об’єднанням RUTA у співпраці з посольством України в Чеській Республіці та рядом інших організацій. Цього року фестиваль був включений до програм Ґете-інституту та МЗС Німеччини. Мета заходу – пом’якшити наслідки війни росії проти України, а також ознайомити чеського глядача з українським кіномистецтвом.
Більше інформації та програму дивіться на сайті ProUkrainu тут (українською), а також на сайті кінотеатру «Атлас» тут (чеською), де й можна придбати квитки.
Видання ProUkraїnu є інформаційним партнером кінофестивалю.
Придбайте квитки на перегляд фільму “Припутні” (у чеській версії “Divocí holubi”), який знімав режисер Аркадій Непиталюк, у празькому кінотеатрі “Атлас” 10 листопада, о 20.00 тут, вартість – 130 чеських крон, ще є кілька вільних місць.

Читайте також: Ленка Віхова: українське кіно у 2017 році було апріорі політичною справою

Дивіться трейлер фільму “Припутні”:

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама