Російська агресія проти України, яка почалася минулого року, докорінно змінила безпекове середовище в Чехії. Зі східноєвропейської країни вирушили маси біженців від війни. Одночасно активізувалися хакерські групи. Про це заявили чеські елітні поліцейські – Національний центр боротьби з організованою злочинністю (NCOZ) у своєму річному звіті за 2022 рік.
За його даними, після послаблення карантину і наслідків пандемії коронавірусу минулого року злочинність почала повертатися на звичний рівень.
“Авторитети” можуть залишитися
«Спостерігається переміщення членів пострадянських кримінальних структур і членів сімей кримінальних авторитетів. Це може призвести до посилення постійної присутності російськомовних кримінальних структур у Чехії. Це можливо навіть після можливого припинення воєнного конфлікту та повернення більшості біженців від війни на територію рідної держави», – повідомили криміналісти. На їхню думку, пострадянські злочинні організації характеризуються високою взаємною координацією та комунікацією.
“Пашу Луганського” відпустили за браком доказів
До речі, минулого року найбільш обговорюваним у медіа був суд у Брні над “луганською бригадою” та її ватажком “Пашою Луганським”. “Бригаду” звинувачували у здирництві українських підприємців у Південній Моравії від 2007 до 2021 року. Однак у жовтні 2022 року міський суд у Брно виправдав трьох учасників угруповування, у тому числі його ймовірного боса, 53-річного Павла Николюка через брак доказів. Його засудили лише умовно на 30 місяців за незаконне поводження з отрутами та незаконне зберігання зброї. Він із самого початку заперечував здирництво та рекет підприємців та заробітчан.
Може бути посилення трудової експлуатації
“У зв’язку з очікуваним економічним спадом та можливим скороченням обсягів фінансової підтримки біженців у Чехії, не можна виключати, що ще у 2023 році може початися посилення трудової експлуатації українських працівників через агентства з працевлаштування”, – припускається у звіті Центру.
Минулого року Центр 84 нові справи. Він відкрив 67 кримінальних справ, у яких висунув звинувачення 246 особам і 34 компаніям. У 71 справі Центр скерував до прокуратури обвинувальні висновки, а саме щодо 311 осіб та 32 компаній. Роком раніше було 76 нових притягнень до відповідальності і 66 обвинувальних висновків. Минулого року NCOZ також арештував майно на суму близько 2,82 мільярда крон. Роком раніше це було приблизно два мільярди.
Найбільший скандал: “Дозиметр”
Відповідно до річного звіту, найбільші справи NCOZ минулого року стосувалися корупції, маніпуляцій з державними контрактами або зловживання політичним становищем з метою збагачення та махінацій. Директор Центру Їржі Мазанек згадав, наприклад, справу про державні закупівлі для празької транспортної компанії, відомої як «Дозиметр», або справу про ймовірну корупцію при розподілі міських квартир і приватизації багатоквартирних будинків у Брно.
До нових явищ Мазанек відніс злочинність, пов’язану з навколишнім середовищем. «Прикладом є випадок тендеру на утилізацію стирольних смол, коли небезпечні речовини не утилізувалися, а діжки зі стиролом незаконно нагромаджувалися на звалищі», – сказав він. Він нагадав про масштабну справу навколо сміттєзвалища компанії Celio у Літвінові.
У сфері фінансової злочинності, за даними NCOZ, продовжується зростання інвестиційного шахрайства. Як і в попередні роки, ці шахрайства дуже масштабні, із сотнями й навіть тисячами постраждалих. Поліція під час розслідувань арештує від десятків до сотень мільйонів чеських крон. Кількість випадків зросла особливо між 2020 і 2022 роками в результаті високої інфляції, а також підвищення мотивації людей цінувати свої гроші.
Рівень злочинності серед українців у Чехії низький
Тим не менше, поліція вважає рівень злочинності серед українців низьким. На семінарі «Внутрішня безпека та стійкість держави», що відбувався у чеському парламенті наприкінці травня цього року, Томаш Кубік, заступник президента поліції, рівень злочинності серед українців становить 4,2 відсотка. Це дещо більше, ніж у минулі “довоєнні” роки, однак, враховуючи, скільки українців приїхало до Чехії, він не вважає це підставою для занепокоєння. Рівень злочинності серед українців Кубік вважає низьким. Тим не менше, серед певних верств чеського суспільства є занепокоєння, що українці таки становлять загрозу внутрішній безпеці у Чехії. Зокрема, такі наративи посилися після загибелі у місті Брно молодого рома. У його вбивстві звинувачують українця, і у місті після цього навіть відбувалися демонстрації “за безпеку”.
Що стосується видів правопорушень та злочинів, до яких вдаються українські громадяни у Чехії, то це передусім підробка водійських прав, керування транспортними засобами попри заборону або в стані алкогольного сп’яніння. Також українці бувають причетними або стають жертвами шахрайства. «Це десятки випадків, щоб ви не думали, що це виходить з-під контролю. Рівень ризиків при інтеграції аж на подив низький», – додав Кубік.
Війни на Балканах також вплинули на кримінальне середовище
Однак все ж він припускає, що війна може змінити кримінальне середовище в Центральній і Східній Європі, включно з Чехією. «Це сталося після війни на Балканах. Так буде і в нинішньому конфлікті», – сказав заступник начальника чеської поліції. Тому вони не недооцінюють потенційних загроз.
Кубік також зазначив, що побоювання через прибуття великої кількості українських біженців та біженок до Чехії можуть зрости ризики торгівлі людьми чи навіть дітьми, наразі не виправдалися. Те саме стосується і зброї, яка нібито могла надходити з України для торгівлі у Чехії — ці побоювання також не виправдалися.
Загалом у Чехії злочинність зросла на 9 відсотків — це було очікувано із закінченням карантину. Однак безпекова ситуація в Чеській Республіці була дуже стабільною протягом тривалого часу. Поліція добре оснащена для забезпечення високого рівня безпеки.
На конференції також були наведені дані пенітенціарної служби, які свідчать про те, що з минулого року кількість осіб у в’язницях зросла на 721. Були також наведені дані про півтори тисячі іноземних громадян у чеських в’язницях. Майже третину з них становлять громадяни Словаччини, яких загалом у чеських в’язницях перебувало 476 осіб (станом на 30 квітня цього року як засуджених, так і обвинувачених). На другому місці – громадяни України, 279 з яких перебували під вартою, з них 123 були обвинуваченими. На третьому місці — громадяни В’єтнаму. У чеських тюрмах їх перебувало 148 осіб.
Читайте також: Є 70 кримінальних справ про мову ворожнечі щодо українців у Чехії
