Дві третини бiженців з України в Чехії працездатного віку влітку цього року були працевлаштовані. Половина домогосподарств біженців проживала в орендованому житлі. П’ята частина платила за житло більше, ніж зазвичай у їхній місцевості. Менше двох п’ятих домогосподарств отримували підтримку від чеської соціальної системи. Хтось через безгрошів’я почав залазити в борги, хтось перебивається нелегальними заробітками. Про це свідчить дослідження Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) та агентства SocioFactor. Автори представили попередні результати 28 листопада на празькій конференції про роль місцевих органів влади в інтеграції.
У червні та липні по всій Чеській Республіці в дослідженні взяли участь 1218 домогосподарств біженців з 2648 членами. Одну третину становили чоловіки, дві третини – жінки. Понад дві третини – дорослі, менше третини – діти. Вони проживали майже в половині домогосподарств. Середня сім’я бiженців складається із 2,2 осіб.
Вісім відсотків бiженців працюють нелегально
Згідно з отриманими даними, дві третини бiженців працездатного віку мали роботу. Сім відсотків були безробітними. Решта були поза ринком праці. Переважно йдеться про батьків малолітніх дітей.
Троє з десяти працівників працювали в промисловості. Близько 15 відсотків були зайняті в готельно-ресторанній сфері та 14 відсотків — в інших сферах послуг. Кожен восьмий працював у сфері будівництва, кожен двадцятий – у сфері охорони здоров’я та соціальної сфери. Найбільшою перешкодою в пошуку місця роботи було незнання мови. Загалом 16% молодих людей віком від 15 до 24 років не вчилися і не працювали.
Згідно з результатами, менше двох п’ятих людей отримувати матеріальну підтримку від чеської соціальної системи. Шість відсотків – від української, чотири відсотки – від обох. Дорослі з восьми відсотків домогосподарств повідомили, що вони влаштувалися на неофіційну або ризиковану роботу через брак грошей. Сім відсотків людей почали позичати на їжу.
Половина домогосподарств живе в оренді. П’ята частина ділиться житлом з іншими людьми і майже п’ята частина проживає у закладах тимчасового розміщення (хостелах тощо). Решта живуть у готелях, гуртожитках для працівників чи деінде. Більше третини домогосподарств повністю оплачують житло. Три з десяти домогосподарств не платять за них. Четвертина оплачує лише частково, проживаючи або в державних закладах, або у друзів чи родичів. Роботодавці допомагають оплачувати житло вісьмом відсоткам домогосподарств.
Нестача душу, туалету, приватності…
Більше п’ятої частини домогосподарств мають проблеми із житловими умовами. Найчастіше респонденти скаржилися на нестачу душу та туалету, неможливість готувати їжу, нестачу приватності та забезпечення елементарних умов. Наприклад, вони не могли зачинятися, або поганим було освітлення.
Дві п’ятих домогосподарств повідомили, що сплачують звичайну орендну плату. П’ята частина платила більше, а п’ята — менше, ніж це було прийнято в їхніх місцях. Чверть не знала загальноприйнятих цін і не могла відповісти, платить вона більше чи менше.
Форма матеріальної допомоги була змінена з 1 липня поправкою до закону Lex Ukrajina V. Людям, які можуть працювати, держава оплачує проживання у закладах протягом п’яти місяців. Далі вони повинні почати платити самі, або вони повинні переїхати. Гуманітарна допомога включає субсидію на проживання та житло, на неї мають право лише люди з доходом нижче прожиткового мінімуму та визначеною вартістю житла. Представники недержавних організацій критикували таке обмеження підтримки. Вони застерігали від поширення нелегальної праці та від заборгованості біженців.
Читайте також: Українці у Чехії мають нестабільну роботу, кожен третій, хто три місяці тому працював, змінив роботу або втратив її
