Біля Оломоуцького астрономічного годинника виникло символічне місце пам’яті воїна Їржі Котрли. 27-річний чоловік з цього моравського міста загинув у серпні, захищаючи Україну, під Ізюмом.
Так, у п’ятницю сюди прийшли кілька десятків людей, щоб разом запалити свічки та покласти квіти. Символічне місце пам’яті виникло понад тиждень тому. Серед них були близькі родичі покійного, сусіди, також ті, хто допомагає матері, яка втратила єдину дитину. Але і зовсім незнайомі люди. «Я не знав, що він з Оломоуци. Чому я тут? Я поважаю його хоробрість. Він пожертвував своїм життям за нашу свободу та безпеку», – розповів виданню “Оломоуцький денік” двадцятитрирічний студент.
Свічки повернулися
Хоча свічки та фотографії були прибрані в неділю вдень. Кілька свічок знову горіли в понеділок вранці. «Після домовленості з пані Котрловою було створено місце пам’яті, і через тиждень, нарешті, ми організували цю мовчазну зустріч», – сказав Мартін Шінковський, один з ініціаторів меморіального заходу.
Також сумну новину про смерть молодого чоловіка минулого тижня опублікувала Середня школа прикладного мистецтва в Угерське Градіштє, де Їржі Котрла вивчав різьблення по каменю.
Тиха згадка біля Оломоуцького астрономічного годинника про Іржі Котрлу, який загинув у серпні на українському фронті під Ізюмом, 19 грудня 2025 року. На фото мати 27-річного Іржі, Люція Котрлова, з його собакою Нелою, 9 грудня 2025 року. Фото: Даніела Тауберова, Deník
Сенатор Лумір Кантор, який допомагає матері Іржі Котрли у переговорах з владою, подякував усім, хто прийшов віддати шану юнакові. «Я бачив, як гинуть сотні дітей, але ніколи не думав, що стану свідком чогось подібного до того, що сталося з пані Котрловою, і що насправді сталося з усіма нами», – зазначив сенатор та багаторічний завідувач неонатального відділення університетської лікарні.
Нічого не казав
Луція Котрлова, повідомляє видання Deník, каже, що її син не розповідав їй про своє рішення піти воювати на фронт. Але вона відчувала це. Його батько до війни працював лікарем у Києві, де Їржі прожив два роки і мав там друзів. «Він приховував це від мене. Він знав, як мені буде важко. Як мати, я відчувала, що він загинув. Це було жахливо. Я чекала, що мені хтось зателефонує і скаже, що мій син — мертвий», – сказала вона.
Найгіршу можливу новину вона отримала з двомісячним запізненням від бойового товариша свого сина. «Він зателефонував мені 13 листопада о сьомій десять. Між ними була домовленість, що якщо один з них загине, інший повідомить родині», – описала Луція Котрлова.
«Він казав, що допомагав усім до останнього моменту. Наскільки я його знаю, він ніколи не був боягузом. Він перетнув кордон, опинився в запеклому бою і не міг вчинити інакше, – сказала його мати в інтерв’ю виданню Seznam Zprávy. – У нього були друзі в Україні. Він підтримував з ними зв’язок навіть коли почалася війна, і він вирішив щось з цим зробити. Таке рішення народжується. Це процес. Він ніколи не був поверховим, він, безумовно, все глибоко обмірковував. З того, що він мені писав, я відчула його важке прийняття рішень».
Тіла не знайдено
«Я повністю розумію. Ми були наодинці. Він знав, що я хвилюватимусь і боятимусь за нього. Десь у березні він надіслав мені фотографію, де він молився за мене біля Святої Води, а на задньому плані були якісь ікони. Я знала, що не варто запитатувати», – цитує матір Seznam Zprávy.
Хоча двадцятисемирічний Їржі Котрла загинув ще у серпні, лише цього тижня міністерство передало речі її сина. За наявною інформацією, тіло Іржі не знайдено. «Ні чеська, ні українська сторона не надали мені жодної інформації про те, що мені тепер робити», – сказала вона. Мама полеглого воїна підтримує зв’язок з Міністерством закордонних справ Чехії та посольством України.
«Я ціную підтримку голови Сенату Мілоша Вистрчіла та сенатора Кантора. Вони хочуть допомогти з’ясувати конкретну інформацію, яка призведе до гідного поховання мого сина», – сказала мати.
Читайте також: Україна вшанувала пам’ять чехів, які загинули в боях за нашу країну: Міхал Янік та Карл Кучера
