У деяких класах чеських шкіл — половина або навіть більшість учнів мають інше, ніж чеське, походження. Директори шкіл констатують серйозність проблеми: підтримки від держави недостатньо, а ситуація загрожує якості освіти. Проблеми інтеграції українських дітей — це не криза адаптації самих дітей чи їхніх родин, наголошують експерти. Це випробування для всієї системи освіти в Чехії. І від того, як швидко й ефективно відреагують на проблеми, залежить не лише успішність українських дітей, а й загальна якість освіти в країні.
«Потрібна фінансова підтримка. Якщо отримаємо гроші хоча б на соціальних педагогів, буде легше. Звичайно, не все вирішиться, але це значно полегшить ситуацію», — коментує Seznam Zpravy Петро Кубічка, директор школи FZŠ Mezi Školami в Празі, де майже половина учнів — іноземці.
Найбільший виклик — відсутність системної допомоги. Навіть якщо в школі понад 150 українських учнів, як у випадку згаданої празької школи, асистента з українською мовою держава не надає. Бо офіційно до категорії «воєнні біженці» належать лише 60 із них — недостатньо для підтримки згідно з нормами Міністерства освіти.
Замість допомоги — зростаючий тиск
Особливо складно школам у районах, куди прибуло найбільше українських родин — у Празі, Плзні, Карлових Варах, Коліні, Пардубіце. Наприклад, в Празі на початок 2025 року навчалося понад 8,6 тисяч українських діток. У перерахованих містах частка іноземних учнів у деяких класах доходить до третини або й половини.
«Колись приходили одиниці іноземців на рік. З цим можна було впоратися. А тепер — десятки, і багато хто не знає мови й не має мотивації вчити її, бо вважає своє перебування тимчасовим», — пояснює Матєй Рашовський, директор школи в Празі 8.
Через проблеми директори шкіл району Прага 8 звертаються з відкритим листом. Вони не виступають проти інтеграції, але попереджають: теперішня форма “позбавлена сенсу та загрожує якості освіти”.
Статистика — одна, реальність — інша
Згідно з дослідженням Чеської академії наук та PAQ Research, лише 2% українських дітей не ходять до школи. Але дослідники додають: цифри можуть бути завищені. Дані Міністерства освіти показують, що реальна відвідуваність — близько 80%. Проте ці дані теж не зовсім точні — враховуються діти, які вже виїхали з Чехії або ще не мають обов’язку навчатися.
Є і позитив: зросла мовна компетентність. У листопаді 2024 року 69% батьків сказали, що їхні діти можуть вільно спілкуватися або принаймні справляються з повсякденними ситуаціями чеською. У 2023 році таких було лише 57%.
Рішення — є, але чи вистачить фінансів їх реалізувати?
Освітні експерти, директори та муніципалітети вимагають створення так званих «адаптаційних класів» — інтенсивної мовної підготовки для дітей, які не володіють чеською. Тільки після цього — їх включення до звичайного навчального процесу. В чеському варіанті ці класи називаються – průtokové třídy.
Як це працює:
- До такого класу зараховуються діти, які не володіють чеською мовою або знають її на мінімальному рівні.
- Протягом кількох місяців (залежно від програми — 3, 6 або іноді 12 місяців) діти вивчають чеську інтенсивно — часто щодня і кілька годин поспіль.
- Викладають їм спеціально підготовлені педагоги, які розуміють потреби іноземців.
- Після завершення цього курсу діти переходять у звичайні класи зі своїми однолітками і продовжують навчання вже разом з чеськими дітьми.
Чому це важливо:
Зараз багато дітей одразу потрапляють до звичайного класу, не розуміючи мови. Це: створює ризик, що школярі не засвоять шкільну програму, ускладнює процес навчання для всіх; тисне на вчителів; ізолює дитину з України чи іншої країни від колективу.
«Потрібні не лише гроші, а й зміни в законодавстві. Міністерство тут, на жаль, трохи проспало», — каже заступник мера Праги 8 Радомір Непіл.
У 2025 році планується нова система фінансування — «індексне фінансування», що враховуватиме частку учнів з вразливих груп. Школи з великою кількістю таких дітей отримають більше коштів на підтримку, помічників та дидактичні матеріали.
Прага вже впровадила подвійні вступи — окремі терміни зарахування для українських дітей, щоб рівномірно розподілити їх по школах. «Коли сьогодні в одному класі збирається, скажімо, 7 або 8 дітей, які зовсім не говорять чеською, у них уже немає мотивації вивчати чеську мову. Тому ми виступили за подвійний набір. Він відбудеться у 16 школах у Празі. Саме там, де таких дітей багато, і завдяки цьому міський район зможе їх перерозподілити», — каже празький радник з питань освіти Антонін Клецанда.
Але цей крок розкритикували експерти та правозахисники — він може призвести до прихованої сегрегації.
«Діти не винні. Вони потребують системної інтеграції, а не відокремлення. Рішення — це не подвійні вступи, а потужна підтримка для шкіл, які перевантажені», — каже Мартина Шкрдлантова з організації META.
Читайте також:
Поліція ЧР отримала список приблизно 700 адрес дітей, які не відвідують початкову школу.
В Оломоуцькому краї 1340 українських дітей відвідують загальноосвітні школи, вони вже адаптувалися
