У Празі щонайменше 650 дітей українських біженців не можуть повноцінно навчатися через брак місця у школах. З іншого боку, їхні батьки або опікуни не дотримуються обов’язку відвідувати школу, що може вести до відповідальності перед законом.
Значна частина дітей не ходить до шкіл і дитсадків також і у Середньочеському краї. Для них також не вистачає місць, звертає увагу некомерційна організація МЕТА, яка вже сімнадцять років займається освітньою підтримкою багатомовних дітей, їхніх батьків та професійної педагогічної громадськості. Точніших даних про дітей, які не відвідують школу, чеське Міносвіти очікує після перереєстрації українських біженців.
120 українських дітей в одній школі
У березні минулого року львів’янин Іван почав ходити до дев’ятого класу в празькій загальноосвітній школі Біля Вршовицького вокзалу, розповідає Чеське радіо. «Школа дуже хороша, через тиждень я вже розмовляю чеською. Я трохи розумію», – описує Іван. Торік, вже через місяць після початку російського вторгнення цю школу вже відвідувало три десятки нових українських учнів. Тут їм було трохи легше, тому що поблизу школи вже жила велика українська громада. Коли вчителька Богуміла Богачова не могла порозумітися із учнем, їй допомагав, наприклад, Женя. Він тривалий час живе в Чехії. “Я тут з дитинства, – каже він. – В Україні ходив до четвертого класу. Але потім переїхав сюди”.
Через рік у школі навчається 120 українських учнів. За останні шість місяців директорці Яні Фройдовій довелося відмовити в прийнятті п’ятьох зацікавлених дітей шкільного віку. «Нам через це дуже прикро. Ми збільшили місткість до 460, але вже з гігієнічної точки зору ми не можемо більш нікого прийняти», — пояснює Фройдова. «Ми навіть домовилися з директорами шкіл. У Празі 10 є тринадцять загальноосвітніх шкіл, тож якщо десь з’являлося місце, ми одразу знали. Тож ми могли з часом десь прилаштувати учня. Але були й ситуації, коли зовсім ніде не було місця», – додає вона.
У празьких школах та дитячих садках — схожа ситуація, з’ясувала недержавна освітня організація МЕТА. Вона опитувала окремі райони міста. Ситуацію в регіонах можна лише оцінювати, оскільки останні точні дані щодо кількості та місця проживання українських біженців датуються вереснем минулого року. Міністерство освіти чекає оновлених даних про зареєстрованих українських біженців і планує повторити опитування українських учнів у школах на початку квітня цього року.
Бодай півроку на вивчення чеської мови
Директорка програм META Крістіна Тітєрова каже, що – порівняно з іншими країнами Вишеградської четвірки – Чеська Республіка добре справляється з інтеграцією українців у школах. Проте, за її словами, у Празі необхідно створити класи мовної підготовки для невлаштованих дошкільнят. «Для того, щоб діти розпочали навчання чеською мовою, вони повинні спочатку вчитися в безпечному середовищі. Бодай півроку. І тільки тоді вони можуть іти до школи на звичайні заняття», – припускає Крістіна Тітєрова.
Вона говорила про це і під час слухань у Сенаті ЧР на початку березня цього року: “Багатомовні учні вже відвідували чеські школи задовго до того, як українські біженці масово прихали до Чехії. Проте приїзд дітей та молоді з України зробив тему їхньої освіти та необхідності вивчення мови ще актуальнішою. Таких учнів у початкових класах у 2022/23 навчальному році — майже у 2,5 рази більше. І без системного вирішення проблеми з їхньою неуспішністю, яку вони відчувають, незважаючи на більший потенціал, будуть поглиблюватися”.
Неформальні рамки адаптаційних груп
Подібним чином працюють адаптаційні групи для дітей старшого шкільного віку. Вони утримуються за рахунок дотацій Міністерства освіти. Однак чітких правил немає. «У Празі це стосується 430 дітей. Для вивчення чеської як другої мови немає конкретної навчальної програми. Невідомо, хто там викладає, як це виглядає, тому за якістю неможливо простежити», – зазначає Тітєрова. “По-друге, такі діти не мають формального освітнього статусу. Тому вважається, що вони не ходять до школи. А вже минув рік від початку війни. Ось у чому проблема”, – каже вона.
Згідно з рекомендаціями МЕТА, Міносвіти мало б надати адаптаційним групам формальні рамки. Скласти для них навчальний план вивчення чеської мови та визначити, як довго діти повинні вивчати чеську мову в них. Проте таких змін міністерство не планує. «Наразі адаптаційні групи впроваджуються згідно з правилами конкурсу на отримання дотації від січня цього року, і правила не змінюватимуться під час впровадження», – сказала Анета Леднова, речниця Департаменту освіти.
Співпраця між районами столиці
Празький магістрат намагається вирішити ситуацію. Однак його діяльність була заблокована на п’ять місяців через зміну влади та створення нової ради. За словами координаторки стратегічного управління з питань біженців з України Ґеті Мубінової, вкрай важливо, щоб райони міста співпрацювали між собою як засновники шкіл, оскільки вони по-різному ставляться до питання інтеграції українських школярів.
При празькому магістраті була створена робоча група директорів окремих департаментів. Її завданням є систематичне створення в столиці сприятливих умов для інтеграції українських дітей. «Ми маємо дуже інтенсивно шукати шляхи, як влаштувати дітей у школи. Виявилось, що окремі райони міста по-різному підходять до ситуації. Важливо, щоб Міністерство освіти, молоді та фізичного виховання видало чіткі методичні вказівки. Роль мерії також може бути інтенсивнішою. Людям, які дійсно розуміють ситуацію, потрібно спілкуватися один з одним та з особами, які приймають рішення», – пояснює Ґеті Мубінова.
Робоча група являє собою зв’язок усіх ключових учасників, тобто представників шкіл, районів міста, магістрату, Міністерства освіти та некомерційних організацій, зокрема таких, як МЕТА, яка тут відіграє ключову роль. Двадцять учасників зустрічі провели дискусію та шукали шляхи вирішення несприятливої ситуації із наповнюваністю шкіл, адаптаційних груп та сегрегованих класів. Наприкінці вересня минулого року таких було 17.
Якомога швидша інтеграція та готовність до будь-чого
Чехія прагне якомога швидше інтегрувати українських дітей, щоб не створювати окремих класів у школах для національних громад або взагалі окремих шкіл. Чеська держава не бажає, щоб діти біженців навчалися окремо від чеських учнів. “Важливо не йти через силу і опір, а навпаки — підтримати засновників і директорів шкіл, щоб залучати багатомовних учнів у звичайні класи. Однак це неможливо зробити без фінансової підтримки та координації на рівні міських районів та магістрату”, – зазначає конкретні кроки Крістіна Тітєрова з організації МЕТА.
Загальноосвітню школу на вулиці Їжні у Празі 4 МЕТА називає хорошим прикладом, коли інтеграція українських учнів здійснюється добре. «Ми прийняли до нашої школи 54 українських дітей, а також ще приблизно двадцять інших багатомовних учнів. У п’ятих класах у нас найбільше учнів з України. Але і наша школа — не надувна. Ми не змогли взяти більше дітей до деяких класів через відсутність місць», – каже директор школи Даніел Кайзер.
На думку Даніела Кайзера, засновники празьких шкіл не відреагували вчасно на демографічні тенденції, не підготувалися до збільшення кількості дітей “сильних” років народження. Із хвилею міграції наповненість шкіл досягла межі. «Я давно це кажу — треба бути добре підготовленим до того, що може статися. Що одного разу може настати час, коли Чехія стане країною призначення для біженців. На жаль, більшість ключових гравців не відчували цього», – підсумував Даніел Кайзер причини сьогоднішньої невтішної ситуації в сфері освіти.
Читайте також: Чеське Міністерство освіти запустило гарячу телефонну лінію для українців
