Сьогодні у Вільнюсі починається важливий саміт НАТО, на якому, у першу чергу, обговорюватимуть загрози з росії, запрошення для України до організації, посилення оборонної співпраці між країнами. Ряд важливих зустрічей вже відбувся. Не в останню чергу мова йтиме про збільшення витрат на оборону.
Два відсотки валового внутрішнього продукту з цією метою залишаються просто базовим показником. Цього року його досягне приблизно третина північноатлантичного пакту. З витратами тісно пов’язане питання нарощування виробничих потужностей ОПК, яке гостро стоїть для Заходу не лише через військову стійкість допомоги Україні, зазначає газета Е15.
США вимагають від Європи взяти більшу відповідальність за оборону
Напередодні саміту зі Сполучених Штатів знову лунають заклики до Європи взяти на себе більшу відповідальність за свою безпеку. «Недостатній прогрес є політично та економічно нестійким. Американські громадяни справедливо запитують, чому наш уряд десятиліття за десятиліттям непропорційно несе тягар оборони Європи. Ми з повагою просимо вас зробити це питання головним пріоритетом у Вільнюсі», – написала група з 35 сенаторів з обох політичних таборів у листі до президента Джо Байдена.
Згідно з деякими джерелами, між членами вже є згода щодо намірів генерального секретаря Йєнса Столтенберґа про те, що узгоджені два відсотки ВВП витрат на озброєння повинні становити мінімум у майбутньому. Прихильники цього кроку стверджують, що це — межа для мирного часу. Говорять також про те, що новою метою мають стати три відсотки.
Польща витрачає 4 відсотки
«Сполучені Штати давно тиснули на європейських членів, щоб вони витрачали більше на оборону. Американська позиція буде сильною. Низка східноєвропейських держав також наполягатиме на цьому», – зазначає Войтєх Багенски з кафедри досліджень безпеки факультету соціальних наук Карлового університету. При цьому багато країн мають проблеми встановити і ті 2 відсотки на оборону, і навіть другий рік війни росії проти України не переконує їх підвищити витрати. За оцінками альянсу, очікується, що цього року лише 11 країн-членів НАТО із 31 витратять на армію понад 2 відсотки ВВП.
Очолює список не США з майже 3,5 відсотками витрат, а Польща. Цього року Варшава, найімовірніше, наблизиться до чотирьох відсотків завдяки величезним закупівлям зброї. Хоча зараз деякі держави спокійно перевищують двовідсотковий поріг. У 2014 році, тобто під час анексії Криму, вони були значно нижче цього. Наприклад, нинішні балтійські яструби Литва і Латвія навіть відсотка свого ВВП не витратили на оборону.
Німеччина, яку дуже критикували, цього року перевищить 1,5 відсотка. Однак наступного року вона збільшить оборонний бюджет до рекордної суми. Це дозволить найбільшій економіці Європи досягти цілі у два відсотки. Міністерство оборони в Берліні матиме майже 52 мільярди євро, тобто на 1,7 мільярда більше, ніж цього року. За рахунок коштів спеціального фонду, створеного після початку російської агресії, військові витрати країни сягнуть 71 мільярда євро. Чеська Республіка також має витратити два відсотки з наступного року.
Є гроші – немає часу
Водночас Багенски звертає увагу на той факт, що тиск на ще більші витрати пов’язаний з довгостроковим недофінансуванням багатьох армій-членів, яке зараз потрібно швидко надолужити. Однак він також бачить ризики надмірного тиску щодо збільшення бюджетів. «Деякі держави можуть мати раціональне занепокоєння щодо того, чи є їхні амбіції щодо чисельності збройних сил стійкими в довгостроковій перспективі», — зазначив він.
Не дуже ймовірно, що Вашингтон зможе змусити європейських членів заплатити більше за три відсотки витрат. Питання, чи зможе оборонна промисловість взагалі поглинути таку суму фінансування, припускає експерт. «Я не думаю, що було б розумно перевищувати амбіції. Але близько двох відсотків є стійкими», — вважає він.
Однак і всередині альянсу лунають скептичні голоси. Вони визнають, що проблема бюджетної дисципліни затягнеться, незважаючи на поточні загрози у Східній Європі та Південно-Східній Азії. “Ми не можемо приймати законодавство, яке змушує людей витрачати гроші. Ми є міжурядовим альянсом, відданим спільним цілям”, – сказав AP високопоставлений чиновник НАТО на умовах анонімності.
Водночас невизначеність щодо майбутніх витрат відлякує збройову промисловість від подальших інвестицій. А вони могли б не лише допомогти зміцнити обороноздатність альянсу, але й дозволили б збільшити поставки зброї Києву. Україні терміново потрібно більше технологій. Йдеться як про артилерійські боєприпаси, так і системи протиповітряної оборони. Але у союзників закінчуються запаси, а виробники переповнені замовленнями. «Раніше у нас був час, але не було грошей. Сьогодні у нас є гроші, але немає часу», – розповів Bloomberg поточну ситуацію Томмі Ґустафссон-Раск, глава BAE Systems Hägglunds.
Побоювання на майбутнє
Виробники все ж побоюються, що якщо через три чи п’ять років вони запустять нові лінії, попиту на їхні товари більше не буде. Bloomberg з посиланням на джерело в європейській дипломатії стверджує, що це занепокоєння не безпідставне. Деякі країни все ще не наважуються підписувати довгострокові контракти.
Утім, «ризик того, що видатки на оборону різко впадуть, є низьким протягом кількох років», – переконаний Бахенський, який вірить, що уроки, винесені з недооцінки оборони, ще деякий час залишаться для політиків і громадськості.
Окрім збільшення витрат, йдеться також про необхідність більшої співпраці всередині Старого континенту – серед іншого у формі спільних багатонаціональних контрактів. Інститути ЄС затвердили їм заохочення наприкінці червня. Якщо група з принаймні трьох країн зробить закупівлю на певних умовах, вона отримає назад частину грошей з бюджету ЄС.
Важливим також є питання розрізненості стандартів боєприпасів, що ускладнює їх використання для різних систем та постачання в Україну. У будь-якому разі, Євросоюз наразі допрацьовує амбітний план поставити Києву мільйон артилерійських боєприпасів до весни наступного року. Він також включає збільшення виробництва на європейських збройових заводах, у які він хоче інвестувати 500 мільйонів євро.
Що стосується інших інвестиційних потреб НАТО, то Багенски зазначає, що наразі спостерігається очевидне повернення до важкої техніки. Безпілотники також є великою темою. «Є тенденція вчитися в України, але це не дуже хороший орієнтир. НАТО б Росією не воювало так, як Україна. Тому не можна сказати, що ми маємо масово інвестувати в артилерію. НАТО б мало перевагу в повітрі, і це величезна різниця», – попередив він. За його словами, альянсу також не варто недооцінювати інвестиції в інфраструктуру та навчання.
Читайте також: Чехія знову голосує за нас: Сенат підтримав якнайшвидший вступ України в НАТО
