Авторка: Олена ТокарчукВ Празі діє проєкт DUMKA, в рамках якого українські біженці отримують 10 кризових зустрічей з психологом без оплати. Крім того, надається допомога з пошуком лікаря, записом на прийом та супроводом до лікарні. Цей проєкт стартував влітку 2022 року та існує дотепер, адже українці й досі потребують підтримки як психологів, так і інтеркультурних працівників, — повідомляє AMIGA.
Як за цей час змінився психологічний стан українців? З якими болями та проблемами люди приходили до психологів на початку війни та з якими питаннями ідуть зараз? Про це розповіли спеціалісти некомерційної організації «Agency for Migration and Adaptation AMIGA, z.s.», яка з 2022 року надає безкоштовну психологічну допомогу українським біженцям.
Шокові стани
Кінець лютого та березень 2022 року керівниця команди психологів AMIGA Олена Долгова не забуде ніколи. Тоді в Прагу хлинула перша, найбільша хвиля біженців з України. Розгублені, перелякані, дезорієнтовані, вони потребували не тільки гуманітарної, але й психологічної допомоги. За словами психологині, тоді частіше за все доводилося працювати з різними шоковими станами, істериками, агресією. Були випадки й гострої травматичної реакції, яка проявлялася у достатньо нестриманій, афективній, іноді агресивній поведінці.
«Багато людей просто потребували підтримки, можливості поділитися переживаннями того, що їм довелося пережити. Тоді нашій команді психологів вдавалося знімати гострий стрес, стан паніки, приводити людей в адекватний стан, в якому можна діяти і розуміти, що відбувається, і головне — що робити далі», — розповідає психологиня.
Коли перша шокова реакція пройшла, стали очевидні проблеми розвитку посттравматичних реакцій.
«Спочатку психіка адаптується до того, що відбулося, і тільки через півроку можна робити висновки, справилася вона чи ні. І ось через цей час можуть дати про себе знати такі психічні проблеми, як, наприклад, ПТСР та посттравматичний синдром», — коментує Олена Долгова.
Множинна криза та депресії у дітей
За словами Олени Долгової, зараз зменшилися гострі реакції та шок. А от питання з приводу адаптації до життя в чужій країні почастішали. Як і раніше, люди приходять з переживаннями з приводу того, що відбувається в Україні.
«У багатьох клієнтів спостерігається «синдром вцілілих», для якого характерно переживання сильного почуття провини стосовно тих, хто залишився в Україні. Зазвичай ця провина стає частиною депресивних станів різного ступеня тяжкості», — говорить Олена Долгова.
За її словами, сьогодні особливо багато запитів, пов’язаних з адаптацією молодих людей, підлітків у віці від 14 до 25 років. Це, на думку експертки, одна з найбільш вразливих категорій.
«Через вікові особливості вони переживають так звану множинну кризу, коли йде нашарування кризи війни, сепарації від батьків, початку дорослого життя, міграційної кризи. Часто туди додаються втрати: близьких, домашніх тварин, звичного життя, будинку, ідентичності. Через переїзди багато підлітків вимушені жити в одній кімнаті з родичами, не маючи власного простору. Крім того, часто вони не знаходять розуміння серед чеських однолітків», — розповідає Олена Долгова.
Усе це, за її словами, призводить до того, що українські підлітки приходять до психологів з інтенсивними тривожними проявами, які, наприклад, можуть супроводжуватися суїцидальною поведінкою, депресіями різного ступеня тяжкості.
«На жаль, суїцидальні думки «помолодшали»: вони стали зустрічатися у дітей 10-11 років», — констатує Олена Долгова.
Ще один сумний факт, який відмічає психологиня, в чеських школах почастішали випадки булінгу стосовно українців.
На жаль, були скарги й на агресивну поведінку українських дітей. «В школах наші психологи пояснювали, що це може бути травматичною реакцією на ненормальні обставини. Що серед копінг-стратегій на стрес (бий, біжи, замри) агресія є достатньо адаптивною. Набагато гірше, коли дитина практично не помітна в класі, часто пропускає школу, не має змоги підтримувати контакт з однолітками. Це найважча реакція на травму, яка може призвести до жахливих наслідків. Ми зустрічали складні депресивні стани у дітей, які, як правило, залишалися зовсім непомітними. На наших воркшопах, групах у школі ми розповідали, що необхідно робити в таких випадках», — розповідає Олена Долгова.
Від тривожності – до самореалізації
Психологиня Юлія Турчина приєдналася до команди психологів AMIGA навесні 2022 року. Тоді вона запропонувала створити групу для підтримки біженців, і ця група під назвою «Така ж, як я», без перерв існує вже майже три роки.
«Тоді люди перебували в шоковому стані, у повній розгубленості. Вони приходили в групу, щоб знайти якусь корисну інформацію, поплакати. Я давала в основному тілесні техніки на заземлення, зняття стресу, вихід із шокового стану», — розповідає Юлія.
З часом запити, за словами психологині, змінилися. Наприклад, на поверхню випливла тема стосунків. Адже багато хто з біженців живе в невеличких просторах, з родичами, з якими до цього рідко бачилися. А тут несподівано опинилися разом.
«Хтось з жінок почав будувати нові стосунки з чоловіками тут, в Празі. У когось питання стосунків з чоловіками, які зараз в Україні. На зустрічах ми розбирали також теми, пов’язані з жіночою ідентичністю: яка я у стосунках, для чого вони мені потрібні, які в мене зараз потреби. Крім того, дуже актуальна тема стосунків з дітьми, адже більшість українських жінок самі з дітьми живуть у Празі та вимушені багато чого робити самостійно, без жодної допомоги», — розповідає Юлія Турчина.
Сьогодні, на думку експертки, один з найактуальніших запитів для українських біженців — це самореалізація. Адже багато хто вивчив чеську мову на досить гарному рівні. Тож, люди захотіли отримати кращу роботу в Чехії. Цьому питанню присвячений проєкт AMIGA з менторингу. Це 2-місячна програма, яка розрахована на 8 індивідуальних консультацій з психологом та допомагає українським професіоналам з вищою освітою знайти себе в Чехії.
Читайте також:
Пенсіонери в Чехії: які є можливості та заходи для спілкування, інтеграції, розвитку і дозвілля
