Понад дві третини українців у Чехії взагалі не зверталися по гуманітарну допомогу. Лише п’ята частина біженців отримує таку підтримку, а 12% повідомили, що подавали заявки, але не змогли її отримати. Найчастіше державну допомогу отримують люди віком від 56 років і старші. Такі результати нового дослідження на замовлення Міністерства внутрішніх справ ЧР. То як живуть біженці у Чехії?
Опитування свідчить, що дві третини українських біженців, що наразі перебувають у Чехії, планують залишитися в країні навіть після закінчення терміну дії їхньої тимчасового захисту. Цей показник виріс приблизно на 20% порівняно з минулим роком. Лише кожен п’ятий з опитаних впевнений у своєму поверненні в Україну після закінчення війни, пише ЧТК.
Чому українці вирішують залишитися?
Зростання кількості тих, хто хоче залишитися в Чехії, пов’язане з низкою факторів. По-перше, молодь до 35 років, а також ті, хто має постійну роботу, підприємці та студенти частіше схильні до життя в нових умовах. Важливу роль відіграє і знання мови — ті, хто краще володіє чеською, відчувають себе впевненіше в інтеграції та можливостях працевлаштування.
Дослідження також показує, що біженці, які не проживають у тимчасових умовах (наприклад, живуть на гуманітарну допомогу), а мають стабільне житло, частіше планують залишитися. Значний відсоток тих, хто приїхав ще у 2022 році або раніше, вже адаптувався до чеських умов життя.
Географія та умови проживання біженців
Більшість українських біженців приїхали з таких регіонів, як Харківська, Закарпатська області та Київ. Найбільші скупчення зафіксовані в найбільших містах Чехії — Празі, Брно та Остраві. У столиці проживає понад чверть усіх українців, що отримали тимчасовий захист, а в центральних регіонах Чехії, таких як Середньочеський та Південноморавський край, зосереджено 14% і 10% біженців відповідно.
Що стосується умов проживання, три чверті українців орендують квартири чи будинки. Лише 17% проживають в гуртожитках, і лише невелика частина (4%) мешкає в готелях або пансіонатах. Безкоштовним гуманітарним житлом, яке надається державою, користуються лише 1,5% біженців.
Працевлаштування
Дослідження показує, що економічна активність українців у Чехії за останній рік зросла. Зараз майже дві третини (близько 61%) біженців працюють або займаються підприємницькою діяльністю. 86% з них мають роботу на повний робочий день. Три відсотки обмежуються випадковими заробітками, але кількість таких людей порівняно з минулим роком залишилася стабільною.
Підприємницька діяльність серед біженців також зросла з 3% до 4,6%. Це свідчить про те, що все більше людей шукають способи самостійного забезпечення та інтеграції в місцевий ринок праці.
Попри це, рівень безробіття серед біженців становить 13,5%. Додатково 7% перебувають у відпустках по догляду за дітьми, така ж кількість – на пенсії чи мають статус інвалідності, а ще 7% навчаються у середніх та вищих навчальних закладах.
Біженці у Чехії: потреби
Однією з найбільш запитуваних послуг серед біженців є мовні курси. Три п’ятих серед опитаних заявили, що вже відвідують або хотіли б відвідувати такі курси. Це показує, що знання мови є ключовим фактором для інтеграції в суспільство та покращення шансів на працевлаштування.
Знання чеської мови серед біженців суттєво покращилося порівняно з минулим роком. Майже половина респондентів тепер може спілкуватися чеською мовою у повсякденних ситуаціях. Найкраще чеську знають підлітки віком 15-17 років, які, ймовірно, навчаються у чеських школах та активніше контактують з місцевим населенням.
Ще одна важлива потреба — доступ до медичних послуг. Майже три чверті українців хоча б раз відвідували лікаря в Чехії. Однак 7% респондентів заявили, що потребували медичної допомоги, але не змогли її отримати.
Загалом, ситуація з українськими біженцями в Чехії демонструє значний рівень адаптації та інтеграції. Зараз можна констатувати, що Чехія стала для багатьох українців не лише тимчасовим прихистком, але й новим домом.
Читайте також:
Українців не зацікавили чеські робітничі картки, подано тільки півсотні заявок: має прийти зміна
