Кількість дорослих чоловіків серед українських біженців зросла на 200 тис. між серпнем 2022 та березнем 2023 року. Серед дорослих частка чоловіків збільшилася з 17% у листопаді 2022 до 22% у травні цьогоріч. Це підтверджують й дані про тимчасовий захист в ЄС серед українців, де частка дорослих чоловіків зросла з 27% до 29% в зазначений період. Як опиняються чоловіки за кордоном? Окрім легальних шляхів виїзду (навчання чи визначені види робіт), не можна виключати і незаконний спосіб перетину кордону або корупцію, – зазначають аналітики.
Нове дослідження щодо біженців провів Центр економічної стратегії – неурядова дослідницька організація з питань економічної політики України.
Скільки ж українців за кордоном?
Питання, на яке є тільки орієнтовні цифри, оскільки ситуація змінюється щомісяця. В аналітиці ЦЕС зазначено: на кінець червня 2023 року за кордоном перебувало від 55,6 до 6,7 млн українців. І це на 300 тисяч-500 тисяч більше ніж на кінець минулого року.
Це стало наслідком ударів по енергосистемі України взимку 2022–23 років, посилення ракетних атак у травні на міста України, а також підриву Каховської ГЕС на початку червня 2023 року.
Попри зростання кількості чоловіків, у демографії біженців майже нічого не змінилося. Найбільшою є кількість дітей та жінок у віці 35–49 років – 18%.
Змінилася країна з найбільшою кількістю українських біженців. Польщу з першого міста посунула Німеччина. Представники Центру пояснюють, що люди могли переїхати до цієї країни через великий соціальний пакет для біженців.
Велика кількість біженців працюють в країні перебування. Найвищий відсоток в Польщі – 42% працюють повний робочий день та 7% неповний робочий день. В Німеччині працює найменша кількість біженців, проте найбільше українців навчаються, що сприяє інтеграції та адаптації, – вважають аналітики. Навчання – це не тільки мовні курси, але й інші інтеграційні. І за це біженці в Німеччині отримують виплати.
Цікаво
- Понад 60% українців, що поїхали за кордон, мають вищу освіту. Це суттєво їх відрізняє від попередніх хвиль біженців з Сирії чи Афганістану. Тому інтеграція українців відбувається швидше та інакше, – зазначають представники ЦЕС.
- Значна частка населення виїхала із Запорізької області – за кордон поїхала майже чверть довоєнного населення. Також Києва та Київської області (19%), Дніпропетровської (18%), Миколаївської та Херсонської областей (по 16%).
- переважна кількість українців (63%), які зараз перебувають за кордоном, планують повернутися до України.
Проте ми не впевнені, що всі вони насправді повернуться. Насамперед, що довше триватиме війна, то більше українців адаптуються до життя за кордоном. Крім цього, деякі українці (6,8%) вважають, що перспективи для їхніх дітей є кращими за кордоном
визнають аналітики Центру економічної стратегії
Також люди, які виїхали із зони бойових дій, можуть не мати куди повертатися. Тож їхнє повернення залежатиме від того, як швидко відбудовуватимуть їх регіони або ж чи надаватимуть їм підтримку для переїзду в інші регіони України.
На графіку видно які виплати отримують українці за кордоном, на які базові потреби їм вистачає.
Оновлене дослідження ЦЕС презентували 4 вересня. Це понад 100 сторінок тексту: скільки українських біженців зараз за кордоном, скільки з них повернуться, і що для цього має зробити уряд.
Повну версію дослідження можна завантажити.
Відокремили 4 групи біженців
Перша (25% від усіх біженців) – це класичні біженці: переважно жінки середнього віку з дітьми. Вони не є дуже адаптованими до життя за кордоном, оскільки 41% українців з цієї групи ніколи раніше не були за кордоном. До того ж вони переважно жили в населених пунктах, які перебували поза зоною бойових дій, але потерпали від ракетних обстрілів (Центральна та Західна Україна, а також Одеська область). Відповідно, основною причиною виїзду за кордон були побоювання за власну безпеку.
Друга (29% від усіх біженців) – це квазітрудові мігранти, які виїхали за кордон не тільки через війну, а й для роботи. Вони є найбільш адаптованими до життя за кордоном, оскільки 25% людей цієї групи вже мали досвід роботи за кордоном. Також, для цієї групи зовнішні фактори – як бойові дії, так і політика української держави – найменше впливатимуть на їх рішення щодо повернення в Україну.
Третя (29% від усіх біженців) – це професіонали, люди, які переважно працюють за спеціальністю та менше готові працювати не за нею. Також, до війни вони часто мали власний бізнес. Ця група є більш лояльною до України та частіше, ніж інші, планує повернутися в Україну.
Четверта група (16% від усіх біженців) – це люди із зони бойових дій, українці, які найбільше постраждали від війни і найбільше втратили. Люди з цього сегменту найбільш готові робити кроки для адаптації за кордоном. Водночас вони також висловлюють найбільшу готовність до повернення в інший регіон України, якщо повернутися до їхнього рідного буде неможливо. Їх рішення щодо повернення залежатиме від створених умов для цього.
Наприкінці звіту є рекомендації, які можуть стимулювати українських біженців повернутися до України. Вони полягають у:
- співпраці з країнами ЄС щодо повернення українців після війни; швидкій післявоєнній відбудові постраждалих регіонів;
- наданні допомоги людям із постраждалих та окупованих регіонів на час відбудови; розвитку державно-приватного партнерства;
- збільшенні ресурсів на комунікацію з українцями за кордоном через дипломатичні представництва;
- спрощенні реінтеграції дітей до навчання в українських школах та вступу українських випускників іноземних шкіл до українських ВНЗ;
- відкритті ринку праці ЄС для українців після війни.
Презентацію з найголовнішими фактами і графіками можна переглянути YouTube.
Редакція ProUkrainu.cz писало Післявоєнне возз’єднання родин: є ризик, що жінки заберуть за кордон чоловіків
