В Чехії з учнями зустрічаються історики, палеонтологи, ботаніки, актори. Причому усе це коштує значно дешевше, ніж самостійна екскурсія з мамою. Та й час у мами не завжди є. Тож як працює чеська система освіти на прикладі однієї прогулянки музіеєм показує Олена Лань – відома українська письменниця, яка тривало живе в Чехії. За останні півроку вона допомагала вчителям українських класів використовувати можливості цієї системи, аби українські діти в Чехії долучилися до альтернативних уроків.
Якщо українські діти вже тут, чому б не дати їм максимум з можливого чеської освіти? Тільки зареєструйся.
Олена Лань.
Письменниця і журналістка зазначає: українські діти від таких альтернативних уроків у захваті. Часто музей або інша установа сама надає перекладача, тому немає мовного бар’єру. Українські діти прогулялись Народним музеєм ЧР. Далі – як це було.
Головне – зацікавити та занурити в атмосферу
В руках у Мілана фрагмент хвоща Annularia Stellata, якому 300 мільйонів років. Його знайдено у Страконицях поблизу Бероуна.
Чи знаєте ви, з чого утворилося кам’яне вугілля, особливо затребуване тепер як в Чехії, так і в Україні? Правда знаєте? Бо до розмови з доктором наук, палеоботаніком, куратором палеонтологічної колекції Народного музею ЧР Міланом Лібертіном, я і гадки не мала, як насправді виглядав прадавній ліс. Рештки якого лягли в основу саме того типу вугілля, який видобувають у наших країнах.
Забігаючи наперед, одразу скажу, що прогулянка цими джунглями вам навряд чи аж так сподобалася б. Жодних квітів …. Жодної шовковистої травички на галявинах… Не було пташок… Ба навіть літаючих птахоящерів не було! До них усіх дуже і дуже далеко. Тоді, що ж там було? Попри все – прогуляємось?
За словами Мілана Лібертіна, це були дуже густі тропічні ліси з вічними сутінками. Адже крони величезних плаунів висотою приблизно з 16 поверховий будинок щільно перепліталися. Та й одне таке дерево мало крону діаметром 15 метрів. Саме тому їх обвивали численні ліани, у сназі дотягнутися до сонячного світла. А на листі селилися розмаїті епіфіти – рослини, які використовували плауни для опори. Трава з’явиться тільки через… 330 мільйонів років, тож під ногами у нас шарудить папороть, хвощі та нитинки – коротенькі ліани, через які можна легко перечепитися. Де-не-де видніється мох.
Височезні папороті можна побачити і сьогодні
Лісна флора за тих часів була доволі розмаїтою. Вчені нарахували десь 30 видів рослин. Отже милуємося, наприклад, деревоподібними папоротями, заввишки десять метрів, які разом з плаунами, дуже нагадують пальми. Тільки листя інше: у плаунів воно тонесеньке, наче голочки.
– Величезні папороті можна побачити і сьогодні, – зауважує Мілан Лібертін. – На острові Ява в Індонезії в долині Богор ростуть папороті зі стовбурами заввишки 11 метрів. А справжнісінький скам’янілий праліс донедавна можна було побачити просто неба і в Чехії – біля Овчинської шахти, яка тепер стала озером. У містечка Радніце. Понад 300 млн років тому на території сусідньої Німеччини був вулкан, подібний на сучасну Етну. Після потужного виверження його попіл накрив овчинський праліс та дуже добре його законсервував. Жодне дерево не зрушилося зі свого місця.
Зараз їх можна частково побачити у Народному музеї в Празі https://www.nm.cz/prirodovedecke-muzeum/okna-do-praveku та в Западочеському музеї в Плзні https://www.zcm.cz/ .
Прадавні Україна та Чехія знаходилися… біля екватора
Йдемо далі. Повітря вологе, гаряче – 30 °C, а може, і всі 40 °C. Адже ми майже на екваторі. Так, в ті часи і Чехія, і Україна були біля екватору Землі і розташовувалися на прадавньому континенті Гондвана. Ми біля болотистої річки. Та попри вологість, дихається доволі легко. Адже вміст кисню у тогочасній атмосфері – 31-35 відсотків. І тому рослини так швидко ростуть. Якихось 10 років, і вже маєш багатоповерхівку. Разом з ними ростуть і комахи.
Найбільш поширеними комахами карбону є літаючі таргани, – розповідає Мілан Лібертін.- Причому абсолютно звичного для наших тропіків розміру – до 10 см. Павуки також розмірами не вражали, – до трьох сантиметрів максимум. А от предки бабок та одноденок були величезними. Зокрема, меганевра, викопна бабка, досягала розмаху крил 75 см та ваги 450 гр. Це був головний повітряний хижак тієї доби, який ловив дрібних земноводних та комах. Натомість пращури одноденок були травоїдними.
Кам’яновугільний ліс процвітав на теренах Чехії та України 60 мільйонів років. Аж до утворення величезного континенту Пангея та змін клімату, до яких призвело об’єднання прадавніх материків. Наші країни тоді розділила пустеля. А там, де була вода, запанувала хвойна тайга. З’явилися сагові, ґінкго… Саме ці рослини разом із масивними деревами Glossopteris лягли в основу вугілля, яке зараз видобувають в Австралії чи Аргентині.
В яку ж епоху треба гуляти, щоб нарешті побачити квіти?
Питають українські діти. У крейдовий період! Першою квітучою рослиною був археофруктус, який ріс 125 мільйонів років тому ,- розповідає Мілан Лібертін.- Його рештки знайшли у Китаї. Тоненька рослинка до півметра на зріст, чиї квіти навіть не мали пелюстків, зате вже мали зав´язь. Масовий наступ квітучих рослин починається 140 мільйонів років назад. 5 мільйонів років їм знадобилося на те, щоб розвинути пелюстки. Ще 50 мільйонів, щоб навчитися готувати нектар. Причому попервах опилювати квіти довелося старим добрим тарганам. Якої барви вони були? Знаєте, для палеоботаніка, який працює з вугільними рештками чи відбитками рослин у алевроліті, сланці чи вапняку, всі квіти – чорні,- усміхається він.- До того ж, мені набагато цікавіше вивчати значно старші рослини, які знаходять в Чехії та на українському Поділлі. Їм відповідно 438 та 410 мільйонів років. Тож вони не цвіли. Але судячи з сучасних магнолій, тюльпанного дерева чи латаття, викопний квіт був дуже виразним та чудово пах. Адже квіти саме цих рослин є тими найдавнішими. На це вказує їхня будова.
Зарезервувати екскурсію з екскурсоводом для учнів 6-9 класів по виставці «Výprava do pravěku» в Народному музеї у Празі можна тут https://www.nm.cz/program/pro-skoly/vyprava-do-praveku Вхід для трьох супроводжуючих безкоштовний.
З програмою різноманітних освітніх заходів для школярів різного віку у Западочеському музеї в Плзні можна познайомитися тут: https://www.zcm.cz/pro-skoly Час проведення деяких акцій підлаштовується під групи юних відвідувачів.
Авторка Олена Лань
ДО ТЕМИ: Різноманітні безкоштовні програми для українських дітей підготувала Галерея головного міста Праги, до системи якої входить одразу кілька музеїв. Дорослі біженці можуть відвідати їх лишень за 1 крону.
