Українські підлітки витрачають більше часу на домашні завдання, ніж однолітки в інших країнах

Більшість 15-річних школярів в Україні витрачають на виконання домашнього завдання до 1 години. Про це йдеться в Національному звіті за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Його оприлюднив Український центр оцінювання якості освіти. Проект PISA започатковано у 1997 році для оцінки грамотності учнів (15-ти років) у читанні, математиці та природничо-наукових дисциплінах. Таким чином визначається здатність школярів застосовувати власні знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях. В дослідженні багато аспектів. Зокрема, скільки часу витрачають підлітки на домашні завдання.

Так, школярі й школярки в Україні вдень витрачають на виконання домашніх завдань з математики:

• 32% – менше ніж 30 хвилин;
• 33% – до 1 години;
• 23% – від 1 до 2 годин;
• 13% – понад 2 години.

Крім того, існує кореляція між витраченим часом на виконання завдань і результатами навчання, зазначає Нова українська школа. Так, ті школярі, у кого домашнє завдання займає до 30 хвилин на день, і ті, у кого це займає понад дві години, мають гірші результати з математики.

Дослідники наголошують, що на час виконання роботи може впливати не лише обсяг завдань, а й відволікання школярів. А тому сприйняття даних не може бути однозначним.

Однак, результати дослідження підтверджують, що тривалість виконання домашніх робіт прямо пов’язана з успішністю школярів. Так, учні з кращими показниками витрачають на них менше часу, з гіршими – більше.

За даними PISA-2022, показники українців є найбільшими в порівнянні з учнями сусідніх держав. Зокрема, не більш як пів години на день на підготовку домашніх завдань витрачають:

• у Словаччині – 67% школярів,
• у Польщі – 54%;
• в Естонії – 52%.

Приблизно такі ж результати, як в Україні, показали учні з Грузії.

Показово, що учні, які зазнавали будь-якого прояву булінгу, мають суттєво гірші результати з математики, ніж ті, хто не мав такого досвіду. Школярі, які відчувають більшу підтримку з боку вчителів і свою приналежність до закладу освіти, мають вищі результати.

Загальні висновки невтішні

В Україні значна частка 15-річних учнів має низькі результати, тобто не досягає базового рівня сформованості математичної, читацької та природничо-наукової грамотності. Базовий рівень визначають як рівень мінімального опановування змістом предмету й мінімальної здатності самостійно мислити. Так, лише 58% українських підлітків досягли базового рівня математичної, 59% — читацької; 66% — природничо-наукової грамотності. Ці показники є гіршими за середні значення по країнах, які брали участь, де базового рівня сформованості математичної грамотності досягли 69% підлітків, читацької — 74% та природничо-наукової — 76%. Це засвідчують результати PISA-2022.

• Частка найуспішніших учнів в Україні (тобто тих, хто досяг рівнів 5 і 6 за шкалами PISA) є незначною: 3% — у галузі математики та по 2% — у читанні й природничонаукових дисциплінах відповідно. У середньому по інших країнах цей показник істотно вищий: 9% — з математики та по 7% — із читання та природничо-наукових дисциплін.

• Для порівняння з Україною обрали країни з огляду на спільне й частково подібне історичне минуле або з огляду на подібність систем освіти до української. Так, учні з Естонії, Польщі та Словацької Республіки мають вищі, ніж українські, бали з усіх трьох галузей — математики, читання та природничо-наукових дисциплін. При цьому результати Естонії та Польщі значно кращі за результати України. Це країни зі стабільно високими результатами в PISA, а Естонія взагалі входить до 10 кращих країн за рейтингом ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку).

• Аналіз успішності українських 15-річних підлітків в розрізі статі засвідчив, що хлопці на 10 балів випереджають дівчат з математики. У галузі читання, навпаки, дівчата випереджають хлопців на 23 бали (це понад рік навчання). Розриву в успішності в галузі природничо-наукових дисциплін між хлопцями та дівчатами в Україні майже не спостерігається. Такі ж тенденції з усіх трьох предметів характерні й для інших країн.

• Учні із сільської місцевості мають значно нижчий, ніж їхні однолітки з великих міст, рівень математичної, читацької та природничо-наукової грамотності. Різниця з математики еквівалентна 4,5 рокам навчання. Результати учнів з великих міст не змінилася суттєво за чотири роки, на противагу результатам учнів з містечок та сіл.

• Хоча в Україні значна частина учнів почувається задоволеною життям, відчуває
  приналежність до своїх закладів освіти, не має негативного досвіду переживання булінгу, проте, психологічний добробут українських підлітків погіршився.

Міністр визнає проблеми та обіцяє реформи

Дані PISA поточного циклу, як і попереднього, виявили проблеми, пов’язані із забезпеченням українських закладів освіти необхідними ресурсами (матеріальними та людськими) та їх розподілом. Ресурси мають бути доступними в достатній кількості там, де вони найбільш потрібні.

Зрозуміло, що моніторингові дослідження не можуть самі собою підвищити якість освіти. Водночас отримані на дані дають змогу правильно окреслити стратегію трансформування системи, — коментує міністр. Крім того він додав, зараз увесь світ захоплюється стійкістю українських освітян і їхнім внеском у розбудову держави. “Ми маємо сотні прикладів героїзму на полі бою й водночас десятки тисяч прикладів щоденного служіння через невтомну роботу в класах та аудиторіях. Вдячний кожному і кожній за відданість справі та відкритість до змін і трансформацій”.

PISA в Україні провели у жовтні 2022 року. Тоді очний освітній процес ще не розпочався в значній кількості закладів освіти. Однак понад 3800 підлітків зі 164 закладів освіти впродовж двох годин сумлінно працювали над тестовими
завданнями, а потім — над запитаннями анкет PISA.

Читайте також:

Навчання за обміном: чи можуть студенти з тимчасовим захистом їздити в інші країни