Серед більш ніж 29 000 випадків захворювання на кашлюк в Чехії було зареєстровано лише 42 хворих біженців з України. Це офіційні дані Державного інституту охорони здоров’я Чехії (SZÚ). І вони спростовують міфи про біженців – ніби про масове розповсюдження цього захворювання саме українцями. Попри це, 53% респондентів вважали цю інформацію правдивою, причому довіра до таких новин зростала з віком: серед молоді лише 37% визнали повідомлення достовірним, тоді як серед старших людей цей показник сягнув 60%.
Останні дослідження показали, що дезінформація стала потужним інструментом маніпуляції громадською думкою, особливо в умовах кризи. Одним із прикладів такого впливу є поширення неправдивої інформації про українських біженців, яких звинувачують у розповсюдженні захворювань. Зокрема, чутки про те, що міграційна хвиля з України спричинила зростання випадків кашлюку (чорного кашлю) у Чехії, викликали хвилю занепокоєння серед населення. Однак, ці твердження не мають під собою жодних фактів.
Як реагують чехи на міфи про біженців?
Більш ніж половина людей, які чули неправдиву інформацію про нібито причетність українських біженців до зростання захворюваності на кашлюк, повірили цій фейковій новині. Дослідження показало, що 40% населення стикалися з цією фейковою інформацією, а 6% активно її поширювали. Аналітичні цифри CEDMO Trends при Карловому університеті наводить ЧТК.
Фахівці зазначають, що подібні фейкові новини часто ґрунтуються на упередженнях і стереотипах. Це використовується для поширення хибних наративів, які обвинувачують українців у розповсюдженні інфекційних захворювань. Як зазначає Петр Ґонґала з платформи Demagog.cz, така дезінформація підживлюється страхами та незнанням, що дозволяє їй ефективніше проникати в суспільство.
Інші приклади медичної дезінформації
Окрім кашлюку, дослідники з CEDMO звернули увагу на інші приклади медичної дезінформації, що ширяться серед громадян. Наприклад, 10% респондентів стикалися з фальшивою інформацією про те, що Європейський Союз та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підписали угоду, яка дозволяє примусово запроваджувати карантин та обов’язкове щеплення під час пандемії. Ця неправда здалася правдивою для третини людей, які з нею стикнулися.
Ще один міф стосується мамографії. 12% респондентів чули про те, що мамографічний скринінг може спричинити зростання ракових захворювань. Це фейкове твердження виникло ще у 2016 році в румунських ЗМІ, але досі знаходить своїх прихильників. Цікаво, що у самій Румунії рак грудей є однією з найпоширеніших причин смертності серед жінок, тому такі міфи можуть мати дуже серйозні наслідки для громадського здоров’я.
Нові міфи про COVID
Дослідники також вивчили популярні міфи, що стосуються пандемії COVID-19. Наприклад, кожен десятий респондент чув фейкові новини про те, що Японія нібито офіційно вибачилася перед громадянами за вакцинацію від COVID-19. Ще один міф стверджує, що німецький уряд визнав пандемію психічною операцією для перевірки готовності людей до вакцинації. Попри абсурдність цих тверджень, 25% людей, які чули про Японію, повірили в цей міф, а у випадку з Німеччиною – 15%.
Що робити? Як боротися з дезінформацією?
Проблема дезінформації залишається актуальною, особливо під час кризи, коли люди більш схильні вірити фейковим новинам через страх або невпевненість у майбутньому. Важливо звертати увагу на джерела інформації та перевіряти факти з надійних джерел, таких як державні установи, незалежні платформи з перевірки фактів (як-от Demagog.cz) чи офіційні медичні організації.
Люди мають навчитися критично мислити й розпізнавати неправдиву інформацію. Адже дезінформація не лише спотворює реальність, але й може мати серйозні наслідки для здоров’я та соціальної стабільності в суспільстві.
Читайте також, як міфи про біженців та маніпуляції погіршують настрої громадськості:
