Голова президії Українсько-Чеської торгової палати Петр Кроґман несподівано не бачить трагедії у тому, що росія не продовжила свою участь у чорноморській зерновій угоді. «Це буде означати багато позитивних речей», — пояснив він свою позицію Чеському радіо.
Президент України Володимир Зеленський намагається зберегти чорноморський шлях для експорту українського зерна та інших товарів. Утім, на думку Кроґмана, росія більше не матиме можливості шантажувати Україну та весь світ, затримуючи роботу кораблів у Чорному морі та водночас диктуючи інші умови, які має виконувати країна, яка зазнала нападу та окупації з боку росії. Зернова угода передбачає, що усі судна має перевіряти комісія, до складу якої входять росіяни. І коли їм дзвонять із кремля, що треба притиснути українців до стінки і три дні не пускати до них жодного корабля, вони припинять перевірки. Тоді жодне судно не пройде. Це не нормально. Українські кораблі мають вільно ходити не тільки із зерном, а й зі сталлю та іншою продукцією. Сьогодні для цього вже є передумови, пояснює Кроґман.
Тільки шоста частина йде наземним транспортом
Хоча існують альтернативні коридори для транспортування зерна та інших товарів, вони мають обмежену пропускну здатність. «Лише близько шостої частини загального експорту України йде наземним транспортом, тобто залізницею чи автомобільним транспортом. Тому дуже важливо мати можливість експортувати через морські порти.
Якщо росія буде виключена з зернової угоди або сама виключиться з неї, це теж буде добре. Тому що Україна й надалі вільно експортуватиме. Крім того, місцева влада виділила 500 млн євро на покриття ризиків перевізників, які працюватимуть і після завершення зернової угоди», – каже аграрний бізнесмен.
Це віддасть бізнес у руки ринку. «Деякі перевізники працюватимуть, деякі ні. Але це все одно буде краще, ніж сьогоднішня монополізована система, де лише одиниці отримують дозвіл. Кораблі чекають навіть 90 днів у Босфорі, доки росія надасть дозвіл на подорож до українських портів і назад».
На заході країни сільськогосподарське виробництво функціонує практично без змін, каже Кроґман. «На сході погано. Там, на жаль, сільське господарство не приносить прибутку, а особливо на звільнених територіях біля російського кордону та неподалік окупованих територій. Там 80 відсотків полів стоять “під паром” (незасіяних)».
Допомагають дельта Дунаю та румунські територіальні води
«Вплив воєнних обставин на ціни на сільськогосподарську продукцію на ринку майже нульовий. Після того, як нинішня невизначеність навколо зернової угоди спаде, і Україна почне експортувати без російського диктату, це також може позитивно вплинути на зниження цін», – очікує Петр Кроґман.
У якості прикладу він навів власну фірму “Agromino”, яка вирощує збіжжя на Харківщині та у деяких інших областях України. “Минулого року ми транспортували зерно до портів Німеччини та Італії потягами — але це була необхідність. Цього року ми розвинули річкове транспортування дельтою Дунаю, який є прикордонною річкою між Україною та Румунією. Тож ми можемо завантажити судно на українському березі річки та відправити його вгору за течією. Потім корабель йде через Чорноморський канал до румунської Констанци. Тут судно виходить у море і вже знаходиться в румунських територіальних водах. Він може спокійно плисти вздовж узбережжя до Стамбула. Все більше компаній з України використовують цей експортний маршрут. Пропускна спроможність цієї артерії становить приблизно 2 мільйони тонн зерна на місяць, що становить третину загального місячного експорту України. На жаль, ці альтернативні маршрути коштують дорого, і потрібно повертатися до моря”, – пояснив Кроґман для видання Echo24.
Росіяни не наважаться топити судна
З Москви вже надійшло попередження, що вона не ґарантуватиме безпеку суден, які перевозять українське зерно через Чорне море. Кроґман у цьому загрози не бачить, оскільки ці судна в основному належать Туреччині чи Китаю. “І якщо росіяни потоплять один із турецьких кораблів, то турки закриють Босфор і з росією буде покінчено. Росії Босфор потрібен набагато більше, ніж Україні. Через нього росіяни експортують у двадцять разів більше, ніж українці. А половина російських кораблів – танкери, тож у росіян, логічно, більше причин хвилюватися, ніж в українців”, – розповів Кроґман.
Він вважає, що світовим політикам необхідно припинити тиск на Україну щодо відновлення зернової угоди з росією: “Угода водночас душить Україну: “За останній рік вона її так його задушила, що сільськогосподарське виробництво там впало менше ніж наполовину. Угода не виконає своєї мети — забезпечити експорт продовольства до третіх країн — у довгостроковій перспективі, оскільки вона лише позбавила Україну товарів, не заплативши їй грошей для покриття витрат.
Тому Україна не змогла засіяти всі поля цього року, і це загрожує повторитися. Це недалекоглядне рішення, яке потрібно припинити якомога швидше. Європейська комісія наївна, намагаючись зберегти принизливу угоду. Політики тримаються звичного, хоч і поганого рішення. Тому його потрібно демонтувати і сміливо розривати угоду, бо вона вигідна росії і дуже шкодить Україні”.
“Хлібна в’язниця”
До війни Україна виробляла 107 мільйонів тонн зерна на рік, сьогодні — лише 50 мільйонів тонн. А експорт впаде ще різкіше – приблизно до 30 мільйонів тонн цьогорічного врожаю. Щорічне виробництво країн ЄС загалом становить 300 мільйонів тонн зерна, а світове виробництво — 3 мільярди тонн. Через зернову угоду росіянам вдалося контрольовано скоротити українське сільськогосподарське виробництво таким чином, що воно вже не впливає на світові ціни. Минулого року ціни на зерно значно зросли через шок, спричинений вторгненням. Це був товарний шок, який виникає з кожною кризою чи війною. І росіяни цим користуються. Росія вдвічі збільшила виробництво та ціни на пшеницю завдяки зерновій угоді. “Скоріше, ніж угодою, ми можемо назвати це хлібною в’язницею”, – пояснив Кроґман.
Міклош погоджується
Україна транспортує більше зерна сушею та Дунаєм, але потребує морських транспортних шляхів. Колишній віце-прем’єр-міністр Словаччини з питань економіки та колишній радник прем’єр-міністрів України Іван Міклош нагадує, що зерно є одним із ключових товарів, які є в розпорядженні країни.
«Ще близько року тому, коли була продовжена зернова угода, Україна отримувала близько 1,9 мільярда на місяць за експорт цього товару. Тому це має значні макроекономічні наслідки».
Економіст погоджується, що вихід росії з зернової угоди не матиме істотних негативних наслідків. «Україні вдалося перенаправити значну частину потоків не лише на залізницю, а й на річковий транспорт по Дунаю. Тож експортні можливості зросли. Минулого місяця Україна експортувала близько трьох мільйонів тонн зерна на місяць по Дунаю і сухопутним шляхом, але близько 500 000 тонн потрібно буде експортувати через чорноморські порти», – каже Міклош.
Транспорт наземним і річковим транспортом коштує дорожче. «Треба врахувати очікування та інші перешкоди, тому негативні наслідки для української економіки будуть, але не такі, як рік тому», – прогнозує Іван Міклош.
Читайте також: Російська душа – збочена, переконаний чеський бізнесмен Петр Кроґман
