На чеському ринку праці бракує десятків тисяч працівників, які б мали здатність і бажання працювати фізично. На початку цього року чеська влада уможливила українським громадянам у певних випадках звертатися по так звані робітничі картки, однак інтересу до цих запропонованих карток серед українців не виникло.
Брак робочих українських рук вже відчула чеська будівельна галузь. Згідно з даними Чеського статистичного управління (ČSÚ), будівельне виробництво протягом першого кварталу 2024 року впало на чотири відсотки. За 2023 рік будівельна галузь у Чехії впала на 2,6 відсотка — кількість виданих дозволів на будівництво була найнижчою з 2015 року. Хоча будівельне виробництво в цілому по ЄС зросло на 2,4 відсотка минулого року, за даними Євростату.
Будівельна галузь у Чехії без українців не обійдеться
“Причиною чого стала ескалація війни в Україні. В перші місяці були порушені ланцюги поставок, що призвело до подорожчання будівельних матеріалів. Була проблема з робочою силою, адже багато будівельників повернулися в Україну. Без українських працівників, які також мають профільні професії, у Чехії практично не буде побудовано жодного великого будинку. Вже багато років українці витісняють чехів, які не зовсім залучені в будівельну сферу”, – каже Евжен Корець, генеральний директор і голова правління компанії EKOSPOL a.s.
Однак українці подали небагато заявок на класичні робітничі картки, які були популярними до широкомасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року. Ці картки дозволяють легко вийти на чеський ринок праці, а також їх можна продовжувати на два роки. Таким чином заявник через 5 років перебування може подавати заявку на постійне місце проживання. Ці робітничі картки призначені для тих, хто прибув до Чехії легально, тобто для жінок або людей похилого віку. Чоловіки працездатного віку, які вже проживають в іншій країні Європейського Союзу, також можуть подати заявку на отримання картки. Цього року Чехія запропонувала українцям 11 тисяч карток. Але тільки 555 осіб звернулися по них до чеських консульств за кордоном із січня до липня цього року, пишуть “Господарські новини”.
Що після 2026 року?
«Люди, яким надано тимчасовий захист в іншій державі-члені ЄС, також мають можливість подати заявку на отримання робітничої картки, але їхню точну кількість МВС не реєструє», — заявила Гана Мала, речниця Міністерства внутрішніх справ Чехії.
Габріела Грбачкова, директорка кадрового агентства Hofmann Personal, підтвердила, що це дуже низька цифра. «Очікувалося, що квота буде швидко розібрана, але на даний момент інтересу до робітничих карток немає. Ті, хто вже тут, не можуть претендувати на них. Тому мав би прийти інший потік людей з України або мали би бути змінені правила подання заявок», – припускає Грбачкова.
Водночас невизначеним є майбутнє українців, які приїхали до Чехії після початку війни у лютому 2022 року і перебувають під тимчасовим захистом. Євросоюз вирішив продовжити так званий тимчасовий захист до березня 2026 року, але в Чехії він закінчується наступного року згідно з чинним законодавством. Умови його продовження будуть затверджені лише восени в рамках сьомої поправки до законів Lex Ukrajina.
Спеціальна віза
Також буде введено новий тип візи, так звана спеціальна довгострокова віза, про яку ми писали, зокрема, тут. Це має значно спростити не лише перебування українців у Чехії, а й вихід на ринок праці. «Серед умов для отримання будуть, наприклад, відсутність судимості, дійсні проїзні документи, незалежність від системи соціальної допомоги або економічна незалежність», — сказала Грбачкова. Вона додала, що весь процес отримання дозволу на довгострокове проживання планується онлайн і буде повністю оцифрований. Спеціальний довготерміновий вид на проживання забезпечить вільний доступ українських біженців до ринку праці та діятиме п’ять років незалежно від тривалості війни.
Тому роботодавці очікують, що зміни покращать умови ринку праці як для українців, так і для їхніх роботодавців. «Це буде набагато вигідніше для людей, вони зможуть залишитися тут протягом п’яти років, вони матимуть доступ до ринку праці, тому я твердо сподіваюся, що до цього буде інтерес», – каже Грбачкова.
Однак компанії припускають, що і ця зміна не принесе нової робочої сили. «Для нас мало що зміниться. Ми вже працевлаштовуємо цих людей, просто все стане простіше», – вважає, наприклад, Петріяна Ледерова, спеціаліст із кадрів MD logistika.
Вийти із “сірої зони”
Зрештою, це буде вигідно державі, оскільки кількість іноземців у так званій сірій зоні, тобто тих, хто працює в Чехії, але не сплачує податків чи обов’язкових внесків на медичне та соціальне страхування, мала б зменшитися. За оцінками, більше половини з них – іноземці, що працюють. Це теж одна з причин, чому іноземці не зацікавилися пропонованими картками – їм довелося б вийти із зони сірої економіки. «Тому я закликаю компанії, які працевлаштовують українців через іншу сторону (тобто через різні агентури праці — ред.), подбати про те, щоб за тих людей сплачувалися збори, щоб вони не були в сірій зоні», – сказав директор агентства Hofmann Personal.
Томаш Зелений, голова відділу сприяння торгівлі та послугам Торгово-промислової палати, нагадав, що значна частина людей, які приїхали до Чехії після початку війни та перебувають під тимчасовим захистом, є економічно активними. «З них на ринку праці зареєстровано близько ста тисяч. Це досить висока цифра. Але потрібно запитати себе, в яких трудових відносинах вони перебувають», – сказав Зелений. За його словами, це здебільшого трудові угоди або неповний робочий день. Але роботодавцям вони потрібні на повний робочий день. «Нова віза має цьому допомогти», — додав він.
Багато хто не знає
З дослідження агентства Hofmann Personal випливає, що роботодавці не дуже готуються до змін. «Згідно з опитуванням, 62 відсотки кадровиків не знають про цю заплановану зміну візового режиму», – йдеться у висновках дослідження. В опитуванні взяли участь 255 кадровиків з випадково відібраних виробничих, оптових і логістичних компаній з кількістю співробітників більше ста. Також видно, що три чверті таких компаній у Чехії взяли на роботу іноземців, а 97 відсотків з них мають працівників з України. Дві третини кадровиків тоді заявили, що відхід українців стане певною складністю для компанії.
Тому в Торгово-промисловій палаті кажуть, що потрібно впливати на підприємців і компанії таким чином, щоб вони більше цікавилися тим, як у майбутньому буде з можливостями працевлаштування іноземців, особливо українців. «Ми намагаємося методично і періодично впливати на роботодавців. Проводимо семінари та вебінари, де намагаємось інформувати їх про зміни», – зазначив Зелени.
