додомуНовиниАктуальнеЩо буде з українцями в ЄС після тимчасового захисту: країни вимагають чітких...

Що буде з українцями в ЄС після тимчасового захисту: країни вимагають чітких правил, але конкретного плану поки немає

reklama/реклама

Тимчасовий захист українців у ЄС діє до 4 березня 2028 року, але що буде після цієї дати – досі потребує конкретних рішень. Європейський комітет регіонів закликає підготувати зрозуміліші шляхи до довгострокового проживання, зберегти інтеграційну підтримку та залучити місцеву владу до планування. Однак ухвалений 13 жовтня документ містить рекомендації, а не нові права для українців.

Для тих, хто живе в Чехії, головне запитання залишається відкритим: на яких підставах можна буде залишитися в країні після завершення тимчасового захисту, якщо повернення в Україну буде неможливим або людина не захоче повертатися?

Повернення в Україну має залишатися добровільним, і відбуватися лише тоді, коли умови дозволятимуть безпечно жити та працювати. Такі рекомендації містить висновок Європейського комітету регіонів (European Committee of the Regions) – органу ЄС, який представляє місцеву та регіональну владу. Документ має назву «Від тимчасового захисту до сталих рішень для переміщених українців у ЄС: роль міст і регіонів».

Важливо: це рекомендації до майбутньої політики, а не повідомлення про запровадження нових дозволів на проживання. Проєкт не встановлює конкретної процедури, за якою українці зможуть перейти на інший статус.

Які зміни пропонують для українців

1. Зрозуміліші шляхи до довгострокового проживання

Європейська комісія та держави ЄС мають розробити узгоджені правила переходу від тимчасового захисту до інших статусів проживання, зокрема довгострокових і постійних. Українці повинні завчасно отримувати доступну інформацію про можливі варіанти, наприклад, дозволи на проживання на підставі роботи, навчання або возз’єднання сім’ї. Люди мають розуміти, як зміна статусу вплине на їхні права та доступ до підтримки.

Тимчасовий захист через суд
Фото ілюстративне: Pixabay

2. Більше можливостей для роботи за фахом

Документ звертає увагу на проблеми, які заважають українцям повноцінно реалізувати свої професійні навички. Серед них – визнання дипломів і кваліфікацій, невідповідність між освітою людини та роботою, яку вона виконує, а також недостатні можливості для професійного розвитку.

Європейським країнам рекомендують розвивати навчання, професійну підготовку та програми, які допоможуть українцям знаходити стабільну роботу відповідно до своїх компетенцій.

Окремо згадують жінок, для яких догляд за дітьми чи іншими членами сім’ї може бути перешкодою для працевлаштування та кар’єрного зростання.

3. Продовження інтеграційної підтримки

Послуги, які країни, міста й регіони розвивали для українців після початку повномасштабної війни, пропонують поступово включити до звичайних державних і місцевих програм. Це має допомогти уникнути ситуації, коли після завершення тимчасового захисту люди раптово втратять доступ до важливої підтримки.

Йдеться, зокрема, про інтеграцію дітей в освітні системи, мовне навчання, доступ до праці, соціальну допомогу та житло. У документі також наголошують на необхідності доступного й безпечного житла, а також на тому, що фінансування інтеграційних заходів має бути достатнім і передбачуваним.

4. Міста й регіони мають більше впливати на рішення

Саме місцева влада часто першою стикається з практичними питаннями, які виникають у людей після переїзду: житлом, школами, медичними та соціальними послугами, пошуком роботи.

Тому Європейському Союзу та його державам рекомендують систематично залучати міста й регіони до підготовки переходу від тимчасового захисту. Для цього місцева влада має отримувати стабільне фінансування, а правила й обмін інформацією між європейським, національним і місцевим рівнями мають бути узгодженими.

Що документ говорить про повернення в Україну

У проєкті наголошують: інтеграція українців у країнах ЄС і можливе повернення додому не суперечать одне одному. Ці напрями пропонують розвивати паралельно. З одного боку, українці мають мати можливість облаштовувати життя в країнах, де вони зараз перебувають, працювати, навчатися й розвивати свої навички. З іншого – ці знання та досвід можуть бути корисними для майбутнього відновлення України.

Водночас повернення має бути добровільним, поінформованим, безпечним і гідним. Його пропонують планувати у співпраці з українською владою та з урахуванням потреб конкретних громад і регіонів. Повернення для участі у відбудові не повинно позбавляти людей уже набутих прав або порушувати їхні зусилля з інтеграції в країнах ЄС.

Для співпраці між українськими та європейськими громадами документ пропонує використовувати партнерства між містами й регіонами, а також розвивати так звані unity hubs – центри, які могли б підтримувати довгострокові зв’язки між муніципалітетами.

За даними, наведеними в документі, близько 6,8 млн українців перебувають за межами України як біженці, а приблизно 4,4 млн людей користуються тимчасовим захистом у ЄС.

Тимчасовий захист став швидкою відповіддю на повномасштабне вторгнення росії, але цей механізм не розрахований на постійне проживання. У документі зазначено, що тимчасовий захист у ЄС продовжили до 4 березня 2028 року. Цей період пропонують використати для підготовки зрозумілих і скоординованих рішень, щоб люди, місцева влада та роботодавці могли планувати майбутнє. Тож Європейська комісія та держави ЄС ще мають підготувати практичні рішення на основі запропонованих рекомендацій.

Читайте також:

Як не втратити тимчасовий захист у Чехії: основні причини його припинення

Чехія змінила умови отримання тимчасового захисту для чоловіків 18–60 років: кого вважатимуть таким, що виконує військовий обов’язок

Що робити, якщо у паспорті немає штампа про виїзд з України? Пояснюємо, що відомо зараз

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама