Багато українських родин через повномасштабне вторгнення виїхали за кордон, зокрема до Чехії. Тож перед українцями за кордоном постав виклик: як зберігати зв’язок із рідною мовою та культурою? «Пласт» — український національний скаутинг — допомагає цей звʼязок підтримувати і плекати, а у найменших діток також будувати. Тут діти знаходять друзів, навчаються працювати в команді і долати труднощі, пізнають історію України та вчаться любити природу.
Втім, «Пласт» — не лише для дітей. Організація відкрита для українців будь-якого віку, і у ній кожен може знайти себе — в ролі активних пластуна або пластунки, прихильника або прихильниці, чи й просто допомагати час від часу на гутірках, мандрівках або святах.
«Пласт» єднає українців у світі
Перші пластові гуртки було засновано у 1911 році, а сьогодні організація діє у майже 30 країнах і налічує понад 14 тисяч членів.
У Чехії перші пластові гуртки виникали у 1920-х роках, а 1930 року саме в Празі відбувся перший з’їзд Союзу Український Пластунів-Емігрантів. Втім, через Другу світову війну розвиток пластового руху в Празі призупинився.
Відновлення «Пласту» у Чехії почалося 2014 року урочистим складанням присяги пластункою біля памʼятнику Тарасові Шевченку у Празі.
Сьогодні організація активно розвивається: діти відвідують заняття, табори та різноманітні заходи, вирушають у походи, а також беруть участь у міжнародних заходах і таборах — як у країнах ЄС, так і в Україні. Пластування — це наче причетність до великої пластової родини, до якої свого часу належали або належать Степан Бандера, Олег Ольжич, Орест Субтельний, Ігор Юхновський, Квітка Цісик, Богдан Гаврилишин, Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, Борис Ґудзяк та багато інших громадських діячів, митців і державотворців.
Формувати патріотизм через дії
Патріотичне виховання у «Пласті» — це не формальність, а справжнє життя в любові до України. Перший обов’язок пластуна — «Бути вірним Україні», а його обітниця звучить: «До щастя Вітчизну мою поведу». Пластуни воювали у лавах Січових Стрільців, співпрацювали з ОУН, пережили заборони окупантів і радянської влади, але відродилися у 1989 році. Вони були на Майдані під час Революцій, а з 2014 року багато пластунів боронять Україну на фронті, займаються волонтерською діяльністю та працюють над збереженням української спадщини.
Пластуни вивчають історію не з підручників, а через розповіді очевидців, таборові легенди та власний досвід, що формує справжню любов до своєї країни.
Підтримувати українську мову та культуру
Пластуни спілкуються українською, долучаються до мовних занять і пізнають українські літературу та фольклор — де б вони не проживали.
Якщо дитина свідомо нехтує правилом та спілкується іншою мовою, перед складанням присяги пластуна доведеться покращити мовні навички. Але якщо дитина лиш нещодавно перейшла на рідну мову і через це робить помилки або вставляє русизми — це не проблема, їй щиро та приязно на цьому шляху допомагатимуть інші пластуни.
Пластування — це можливість покращити або поглибити знання і вміння з української мови у зручному темпі, за підтримки друзів і з повагою до власної історії.
Розвивати стійкість та відповідальність
У «Пласті» всі знають, що кожна дитина має право на помилку. На одну, і навіть на дві — головне, щоби було бажання, зрозуміти, виправитись і покращуватись. Тож у «Пласті» кожен має свою сферу відповідальності, свою роль в гуртку — наприклад, скарбник, писар, гуртковий чи хронікар. Цю роль треба гідно виконувати, а у разі помилок обговорюють: Якою була твоя відповідальність? Що зробити наступного разу, щоби результат був кращим?
У «Пласті» найбільшу увагу приділяють готовності пластуна діяти — не тоді, коли попросять чи змусять, а завчасно, відповідно до своєї ролі та взятих на себе зобов’язань.
Нові soft skills та креативність
Якщо подивитися на ті м’які навички, які сьогодні найбільше цінуються на ринку праці, вони дуже схожі на опис якостей, які має розвивати в собі пластун: брати на себе відповідальність та організовувати себе та інших, розвивати в собі лідерські якості та захоплювати своїми ідеями інших, планувати чіткі кроки для досягнення мети, критично мислити, спокійно вирішувати конфлікти.
Пластові реалії невимушено але досить швидко розвивають такі навички. А головне, у практичних ситуаціях, коли діти самостійно формують символіку групи, розробляють гурткові проєкти, майструють і разом вирішують задачі у містах або на природі.
Формувати екологічну свідомість
Жити у злагоді з природою — один із головних принципів пластуна. Це означає не лише не шкодити довкіллю, а й активно його берегти: прибирати сміття, сортувати відходи, економно використовувати ресурси.
На таборах діти пізнають природу, вчаться жити з нею в гармонії й стають її справжніми друзями та захисниками, керуючись правилом «Залиш після себе місце у кращому стані, аніж було».
У «Пласті» завжди є чим зайнятись
Сьогодні багатьом дітям складно знайти, чим зайнятись у вільний час. Коли уроки зроблено, а книги ще не приваблюють, найчастіше «порятунком» стає телефон або планшет.
«Пласт» пропонує безпечну і корисну альтернативу, коли діти й підлітки отримують цікаві та посильні завдання для самостійної підготовки перед черговою зустріччю гуртка. Це творчий процес, у якому важливі не оцінки, а власна ініціатива і уява, а мотивацією стають не оцінки, а бажання долучатись до загальногурткових проектів.
Не лише знання, а й цінності
У «Пласті» діти пізнають світ у найкращий спосіб — через гру та спільнотворення. Вони дізнаються про природу, культуру та історію України, видатних українців і сучасні досягнення не з підручників і не через зубріння, а у колі друзів і однодумців.
«Пласт» — це спільнота близьких за цінностями людей. Тут цінуються відповідальність, доброта, взаємна підтримка та постійне самовдосконалення. І навіть якщо маленькі діти ще не зовсім розуміють значення цих термінів, батьки можуть бути спокійними, що пластуни плекатимуть силу духу та міцні моральні орієнтири.
Активні та щасливі
Пластуни приділяють велику увагу здоровому способу життя. Тобто, ніяких шкідливих звичок або експериментів зі здоров’ям. Натомість протягом цілого року обовʼязково присутні рух, спорт, пригоди, табори і мандрівки. Для пластунів стає звичним проводити час у лісах або горах, на берегах річок, проходити десятки кілометрів пішки, і плекати командний дух, зберігати відчуття гумору та невичерпний оптимізм.
Як долучитись до Пласту в Чехії?
Наразі активні пластові осередки є в трьох містах Чехії: у Празі, Остраві та Брно. Тож приєднатись можна до гуртків у одному з цих міст. Втім, якщо ви бажаєте розвивати Пласт у вашому місті — це також можливо. Головне мати бажання почати займатись з дітьми, а потім активні пластуни допоможуть всьому навчитись.
Сьогодні долучитись до «Пласту» можна практично у будь-якому віці. До гуртків приймаються дітки з 2 років, але деякі вікові категорії мають чергу через нестачу виховників — волонтерів, котрі хто можуть займатись з дітьми.
Якщо ви бажаєте приєднатись до «Пласту» — як учасник гуртку або дорослий прихильник — заповніть реєстраційну форму, і з вам звʼяжуться виховники.
Дізнатись більше про діяльність Пласту в Празі можна на сторінці в Instagram (plast.praha) або на сторінці у Facebook (ПЛАСТ Чехія – Plast Česká republika).
