Віталій КузнєцовЗ 2023 року в Європейському парламенті розглядається ініціатива “Пул талантів ЄС”, яка передбачає легалізацію трудових мігрантів із третіх країн. Нещодавнє схвалення комітетом із громадянських свобод (LIBE) надало поштовх до подальших кроків у реалізації цього проєкту. Це рішення викликало жваві дискусії як серед європейських політиків, так і серед звичайних громадян. Адже міграційна політика давно є однією з найбільш обговорюваних та спірних тем у Європі.
Суть ініціативи та її масштаби
Ідея проєкту полягає у створенні платформи, що з’єднає європейських роботодавців із потенційними працівниками з-за меж ЄС. Подібні партнерства вже діють із Марокко, Тунісом, Пакистаном, Єгиптом і Бангладеш. Очікується, що кількість залучених мігрантів може сягнути 7 мільйонів до 2030 року. Для порівняння, на території ЄС зараз перебуває приблизно 4,5 мільйона українців зі статусом тимчасового захисту.
Постають очевидні питання: чи не витіснить ця ініціатива біженців з ринку праці?
Після початку повномасштабного вторгнення українці стали заповнювати дефіцит робочої сили в багатьох галузях європейської економіки.
Якими будуть наслідки?
Попри цілий ряд невідомих, пілотний проєкт вже має попит серед українців. Платформа стала одним з орієнтирів для біженців у пошуку роботи в ЄС з 2022 року. За цей час біженці заповнили прогалини у найбільш вразливих щілинах ринку праці Європи. Тож європейці визнають цінність українських працівників. Адже їхнє повернення до України неминуче спровокує ще більший дефіцит людського капіталу. “Попри затяжну війну, яка заважає багатьом українцям повернутися додому, їхній досвід на ринку праці ЄС та мовні навички підвищать їхній потенціал зайнятості, що може бути корисним для ЄС у контексті зростаючого дефіциту робочої сили”, – йдеться в одному з документів ЄС.
Тож, вірогідно, українці здобули пріоритетність на ринку праці, а мігранти з третіх країн знайдуть своє місце у більше вузькоспрямованих сферах. Серед таких сфер, де виділяють дефіцит кадрів, є ІТ. Тим паче ця тема набуває все більшої актуальності поряд із темпом розвитку штучного інтелекту. “Очікується, що нестача кваліфікованих кадрів зростатиме через збільшення кількості
робочих місць та нові вимоги до завдань, спричинені зеленою та цифровою трансформацією, а також у сферах, де ЄС має зміцнити стійкість і забезпечити свою відкриту стратегічну автономію”, – саме так описують майбутнє у виконавчих органах ЄС.
Про стратегічну енергетичну автономію ЄС свідчать недавні рішучі дії Балтійських країн, коли вони від’єдналися від енергомереж росії. Враховуючи зелені тенденції на Заході, альтернативи російській енергетиці — неминучі. Про це свідчать і оцінки експертів: до 2030 року очікується створення 3,5 мільйона робочих місць у відновлювальній енергетиці. Отже, майбутня нестача професіоналів дійсно може підірвати послідовну політику Європи.
Хоча ініціатива “Пул Талантів” і покликана змінити ситуацію на краще – щодо неї існують різні політичні погляди.
Критика: хто проти?
Опозиція в Європейському парламенті висловлює занепокоєння щодо цієї ініціативи. “Це не є вибірковим залученням трудових мігрантів, а радше спроба залучити якомога більше дешевої робочої сили. Вигоду від цього отримають лише великі транснаціональні компанії, які прагнуть зменшення заробітної плати”, – заявив Том Вандендриссхе, один із парламентаріїв.
Ця критика частково обґрунтована, адже надлишок робочої сили може справді призвести до зниження рівня оплати праці. Проте навіть у разі повного запуску проєкт залишатиметься необов’язковим для країн-членів ЄС, що дозволить кожній державі самостійно визначати свою політику щодо трудової міграції.
Гучні побоювання можуть бути спростовані. Адже, у своїй більшості, вони походять від парламентської групи “Патріоти для Європи”. “Головна опозиційна партія у Європейському союзі” – саме такий опис можна знайти на офіційній сторінці третього найчисельнішого об’єднання у європейському парламенті. Ба більше, у ЗМІ діяльність групи набула ще й ідеологічного відтінку. Саме через лідерство такої одіозної фігури, як угорський прем’єр Орбан, передові видання закидають групі звинувачення у праворадикальних поглядах.
Крім угорського прем’єра серед “Патріотів” і колишній глава чеського уряду Андрей Бабіш. До речі, згідно з останніми екзит-полами, він має всі шанси повернутися на свою посаду у жовтні 2025 року.
Водночас провідні політичні сили, такі як S&D Group і Європейська народна партія (EPP), підтримують “Пул талантів”. Остання навіть одноголосно проголосувала за подальший розвиток проєкту.
Оскільки ці групи мають більшість у парламенті, ймовірність зупинки ініціативи мінімальна. Однак політичні дебати можуть тривати ще певний час.
Читайте також:
Законодавці України та Чехії відкривають регулярний діалог: про що домовлятимуться депутати?
